— Вікторе Олександровичу, як Ви оцінюєте ситуацію на сході країни та які завдання доводиться виконувати прикордонникам у зоні АТО?
— Ситуація продовжує залишатися досить складною. Загострення відбуваються на різних ділянках.
Що стосується прикордонних підрозділів, то ми виконуємо визначені завдання відповідно до єдиного задуму штабу АТО та в тісній взаємодії із ЗС України, СБУ, МВС, ДФС та іншими зацікавленими органами. Лише цього року ми запобігли незаконному переміщенню через лінію розмежування понад 123 тисячам боєприпасів, 45 одиницям зброї, виявили 465 осіб, причетних до діяльності незаконних збройних формувань, затримали товарів, які незаконно переміщували через лінію розмежування на суму понад 260 млн гривень.
— Нещодавно Президент України дав доручення створити поблизу лінії зіткнення низку гуманітарно-логістичних центрів. Як у зв’язку з цим діятимуть прикордонники?
— Це будуть спеціально обладнані майданчики з відповідним покриттям та підведеними комунікаціями. Їх облаштовують на ділянках між контрольними пунктами в’їзду-виїзду та лінією бойових зіткнень. Так, підприємці, міжнародні організації та волонтери зможуть завозити сюди товари першої необхідності та реалізовувати чи розподіляти їх серед мирних мешканців. Це створить безпечні умови для роботи, дозволить уникнути спекуляцій, а також сприятиме зниженню цін, які в окупованому регіоні зараз просто захмарні.
Паралельно запроваджуються нові підходи й до підбору та комплектування прикордонних підрозділів, які виконуватимуть ці функції. Ми віддаємо перевагу жителям Донецької та Луганської областей віком від 19 до 25 років. До уваги братимуться рівень освіти, стан здоров’я, репутація, знання іноземної мови тощо. Відібрані претенденти пройдуть відповідну підготовку, під час якої отримають необхідні навички — від володіння зброєю до перевірки документів та складання процесуальних актів.
— Ви доволі різко виступили на засіданні Кабміну, де звернули увагу на вкрай поганий стан контрольних постів в’їзду-виїзду на адмінмежі з тимчасово окупованим Кримом. Чи відбуваються якісь зрушення у вирішенні цієї проблеми?
— Як людина військова я відстоюю позицію, що у державній системі кожна структура має займатися своєю справою відповідно до завдань та повноважень. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року проведення робіт, пов’язаних з будівництвом, реконструкцією, ремонтом та утриманням контрольних пунктів в’їзду-виїзду на тимчасово окуповану територію покладено на Мінінфраструктури. Однак прикордонне відомство, співробітники якого виконують завдання в цих пунктах, не може залишатися осторонь від існуючих проблем. Я особисто відвідав Чонгар і на власні очі побачив, що там відбувається: у спеку сім’ї з маленькими дітьми змушені чекати у черзі просто неба, навіть без води та місць відпочинку. Це неприпустимо.
— Прикордонне відомство оголосило про старт пілотного проекту, що запроваджуватиметься в деяких пунктах пропуску. Розкажіть детальніше про цей експеримент.
— Ми започаткували проект, який має на меті підготувати фахівців, рівень яких повністю відповідатиме критеріям розвиненого демократичного суспільства. Це мають бути високоосвічені й ерудовані молоді люди, які знають іноземні мови на високому рівні, вміють спілкуватися в різних ситуаціях з представниками будь-яких соціальних груп і, що важливо, з абсолютним імунітетом до корупції. Власне, ці люди і стануть справжнім «обличчям кордону».
Підготовка здійснюватиметься поетапно. Спочатку ми хочемо замінити весь персонал в аеропортах «Жуляни» й «Гостомель», а потім поширити експеримент на інші підрозділи. Зараз завершився конкурсний відбір кандидатів. Потім вони пройдуть підготовку в нашому навчальному центрі в Черкасах, а вже після цього призначатимуться на посади. Ці люди отримуватимуть гідне грошове забезпечення — до восьми тисяч гривень на місяць. Крім цього, ми врахували такий важливий момент, як вирішення соціальних питань. Це винаймання житла за державні кошти, медичне та санаторно-курортне забезпечення тощо. Ну і, звісно, добра перспектива кар’єрного зростання. До речі, на сьогодні у нас конкурс — приблизно два претенденти на місце, чверть із них — жінки.
— Перші 160 майбутніх співробітників будуть відібрані лише з-поміж військовослужбовців-прикордонників. Чому за прикладом поліції не залучаєте цивільну молодь?
— На першому етапі ми свідомо пішли на такий крок, оскільки підготовка інспектора прикордонної служби потребує дуже високого професійного рівня. Це вміння розпізнати підробку серед великої кількості паспортних документів різних країн світу, досвід роботи з доволі складними технічними засобами, знання законодавства тощо. Тому спочатку було вирішено дати шанс нашим найкращим співробітникам — тим, хто такими знаннями вже досконало володіє. До того ж навчання триватиме два місяці — замало для опанування такого обсягу роботи з «нуля».
У майбутньому в конкурсі зможуть узяти участь усі охочі, якщо вони відповідатимуть кваліфікаційним вимогам. Навчатимуться півроку. Врахувавши результати пілотного проекту, плануємо вже 2016-го поширити експеримент на решту підрозділів, що входять до складу ОКПП «Київ», а також на один із відділів кожного прикордонного загону.
— Як виконуєте свої завдання з реалізації Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України?
— Зупинюся на найбільш важливих моментах. Підготовку до роботи з біометричними паспортами ми розпочали ще 2008 року. Саме тоді стартувало кілька пілотних проектів з імплементації європейських стандартів, зокрема у пункті пропуску «Бориспіль». Продовжили цю справу в рамках підготовки до Євро-2012.
На сьогодні засобами автоматизованої перевірки біометричних паспортів вже обладнано 98 пріоритетних пунктів пропуску, а в 44-х встановлено обладнання для контролю з використанням відбитків пальців на другій лінії. На кінець вересня їх кількість зросте до 68-ми.
Усього передбачено оснащення 157 міждержавних та міжнародних пунктів пропуску. Зауважу, що у чотирьох із них, на українсько-польському кордоні, вже запроваджено спільний контроль, і таке обладнання встановлене польською стороною.
На кордоні з Європейським Союзом біометрією забезпечені усі 33 міжнародні та міждержавні пункти пропуску. До речі, за оцінкою експертів, українська система такого контролю не поступається європейським аналогам.
На жаль, нині фінансування здійснюється переважно за рахунок програм міжнародної технічної допомоги. Приклад такої співпраці — придбання 24-х необхідних автоматизованих робочих місця для другої лінії контролю, вартість кожного — 223 тисячі гривень.
Паралельно проводимо роботу з підвищення швидкості зчитування біометричної інформації. У пункті пропуску «Бориспіль» розгорнуто сорок сучасних автоматизованих робочих місць з програмним забезпеченням, що дозволяє скоротити перевірку документів до семи секунд.
Ще одним важливим завданням служби є підключення пунктів пропуску до баз даних Інтерполу, яке нинішнього року за рекомендаціями ЄС заплановано здійснити у 39 пропускних пунктах. Зараз ми вже завершили тестування цієї системи в аеропорту «Бориспіль». Відповідне обладнання встановлено ще у 21 пункті пропуску. Щоправда, подальша реалізація проекту потребує додаткового фінансування. Ці питання також опрацьовуємо спільно з Кабінетом Міністрів України. Окрім цього, шукаємо потенційних донорів та використовуємо інші можливості. Зокрема, вже змогли домовитися про прямий доступ з відомчого сервера в Києві через Укрбюро МВС та підключитися до баз даних Інтерполу в Ліоні.
Що стосується інтегрованого управління кордонами та інших аспектів, то тут також маємо непогані результати. Наразі за розпорядженням Кабінету Міністрів реалізуємо Дорожню карту спільної охорони кордону з країнами ЄС та Молдовою. Цей документ визначає загальні підходи до прикордонного менеджменту: прикордонний контроль у спільних пунктах пропуску, спільне патрулювання кордону, оперативний обмін інформацією та аналіз ризиків. До речі, таку практику застосовували всі європейські країни на етапі входження у ЄС, а потім — приєднання до Шенгенської угоди. Це дуже важливий момент, оскільки така взаємодія не лише посилить рівень безпеки на кордоні, а й прискорить проходження всіх процедур, зменшить ризики приховування інформації й інших правопорушень з боку персоналу та підвищить довіру громадян.
За дорученням Президента України разом з Державною фіскальною службою розроблено план-графік запровадження спільного контролю в пунктах пропуску. У нас є певний досвід цієї роботи, оскільки спільний контроль уже здійснюється в чотирьох пунктах пропуску на українсько-польському кордоні та в чотирьох — на українсько-молдовському. На інших ділянках робота триває.
Спільне патрулювання здійснюється з польськими, молдовськими, словацькими та угорськими прикордонниками. Перебуває на завершальному етапі переговорний процес із Румунією. Надалі ми цю роботу усіляко поглиблюватимемо.
Організовано взаємний обмін статистичними, аналітичними, оперативними даними з прикордонними відомствами суміжних країн про результати служби і пропускні операції на спільному кордоні. Проводяться щоденні звірки даних. До речі, така практика вже дає непогані результати, особливо в питаннях протидії контрабанді, нелегальній міграції та зменшення корупційних ризиків.
— Вікторе Олександровичу, на завершення, про розвиток прикордонного відомства у близькій і середній перспективі?
— У державі нині фактично завершено розробку низки стратегічно важливих документів — Стратегії національної безпеки, Воєнної доктрини і Концепції розвитку сектора безпеки та оборони України. У цих документах визначено повноваження суб’єктів сектора безпеки і оборони, зокрема й прикордонного відомства. Наступний важливий крок — розробка відомчих стратегій і програм, що дозволять завершити цикл стратегічного планування в державі.
Наразі ми опрацювали проект Стратегії розвитку Державної прикордонної служби України, яка, підкреслюю, є невід’ємним елементом загальнодержавної політики у сфері національної безпеки і оборони та спрямована на виконання Плану дій щодо лібералізації ЄС візового режиму для України. Найближчим часом ми презентуємо її широкому загалу.
Враховуючи те, що документ такого високого рівня розробляли вперше, до цієї роботи залучалися не лише фахівці відомства, а й представники громадських організацій, профспілок, ветерани Служби, а також міжнародні експерти європейських місій — EUBAM та EUAM.
Відповідно до документа, прикордонна служба буде активно розвиватися як правоохоронний орган задля досягнення європейських стандартів у всіх видах діяльності. Водночас на східній і південній ділянках ми змушені і будемо нарощувати військову складову для підвищення здатності наших підрозділів адекватно реагувати на сучасні загрози.
Ін­тер­в’ю про­вів Сер­гій ЗЯТЬ­ЄВ
Фото надано автором