Зараз уже ніхто не згадує, що ці показники майже на чверть менші за орієнтири, визначені Кіотським протоколом 1997 року. Однак умови жорсткої світової економічної кризи і непростої конкуренції Євросоюзу із США, Китаєм, Індією, Японією змушують європейських політиків пильно прислухатися до думки промисловців. Тим паче що Німеччина, яка послідовно скорочує споживання електроенергії, виробленої на атомних станціях, вимушена захищатися від позову одного з норвезьких виробників обладнання для атомних станцій, який наполягає на мільярдних компенсаціях за зірваний контракт. Тим жорсткішою була боротьба на енергетичному порядку денному Євросоюзу.
Зрештою, досягнутий компроміс полягає в тому, що показник скорочення викидів вуглецю стосуватиметься всіх країн — членів, а не кожної окремо. Де-факто це буде середній показник температури по лікарні. Основні суперечки стосуються енергетичної складової так званого кліматичного пакета, тобто долі вугільної промисловості, передусім Польщі.
Поляки взяли на себе зобов’язання щодо екологічних інвестицій, позаяк від вугільної галузі залежить 90% польської енергетики. Польську позицію підтримали країни Вишеградської четвірки, а також Болгарія і Румунія. Бідніші країни ЄС отримають додаткові кошти на модернізацію свого енергетичного сектора. Правда, поки що незрозуміло, з яких джерел така допомога надходитиме.
Традиційно дисидентську позицію щодо бюджетних питань Євросоюзу на цьому саміті зайняла Велика Британія. Правлячі консерватори готуються до парламентських виборів, які мають відбутися навесні 2015 року, й бажають представити себе послідовними захисниками національних інтересів в Євросоюзі. Однак у разі скорочення британського внеску до бюджету Євросоюзу під великим питанням опиняться чимало спільних інтеграційних проектів.
Ще однією нагальною проблемою найближчого порядку денного нового складу Європейської комісії є проведення переговорів із США щодо створення трансатлантичної зони вільної торгівлі. Хоча у багатьох країнах Євросоюзу розгорнуто активну рекламну кампанію на її користь, сама ідея вільної торгівлі із США зустрічає чималий опір від ключових груп впливу.
Не в захваті від цієї зони профспілки країн Євросоюзу, які вбачають у реалізації зазначеного проекту пряму загрозу зменшення рівня соціальних стандартів в Євросоюзі. Оскільки європейським робітникам доведеться витримувати конкуренцію з американськими, які вже мають набагато менші соціальні пакети.
Не меншу стурбованість ідея створення трансатлантичної зони вільної торгівлі викликає в європейських аграріїв. Американські державні субсидії на сільське господарство є більшими за європейські, бо американським фермерам щорічно треба закуповувати дороге генно-модифіковане насіння головних сільськогосподарських культур. Створення закритої для зовнішньої конкуренції трансатлантичної зони вільної торгівлі вже викликає стурбованість у Світової організації торгівлі.
Зважаючи на весь комплекс трансатлантичних торговельних протиріч, навряд чи Європейська комісія під керівництвом Жан-Клода Юнкера за перший термін своєї діяльності встигне підписати нову торговельну угоду із США.
Серед східноєвропейських пріоритетів Європейської комісії залишаються питання реалізації Угоди про асоціацію з Україною. Комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі затвердив продовження торговельних преференцій для України на 2015 рік. Ідеться про скасування імпортних мит на низку товарів українського виробництва.
У дію ці преференції були введені у травні 2014 року терміном до 1 листопада. Але у вересні Україна і Євросоюз задля встановлення миру на Донбасі пішли на компроміс із Росією і погодилися відкласти застосування економічної частини Угоди про асоціацію до 2016 року. У свою чергу, Євросоюз, аби підтримати українську економіку, згодився продовжити термін дії односторонніх преференцій на цей же період. Бундесканцлер Ангела Меркель закликала допомогти Україні в проведенні реформ.
Отже, 1 листопада 2014 року не тільки набуває чинності Угода про асоціацію України та Євросоюзу, а й офіційно починає працювати новий склад Європейської комісії та президент Європейської ради.

Андрій МАРТИНОВ