Поки перешкодою є відсутність необхідного правового поля для запровадження в Україні євростандартів, технічних регламентів. Адаптація вітчизняного виробництва до стандартів ЄС — досить затратний процес. В Україні, на жаль, мало підприємств із фінансовими можливостями для цього, тож потрібна підтримка європейських партнерів.
Мета засідання ділових рад — налагодження коопераційних зв’язків, обмін досвідом, залучення інвестицій, а також презентація України як держави зі значним потенціалом і привабливим бізнес-кліматом. Наша країна приваблює литовських бізнесменів своїм транзитним, науковим потенціалом, природними ресурсами, розвиненістю і перспективністю агропромислового комплексу, промисловості, енергопотужностями й потенціалом для їх нарощування.
Утім, ефективність реалізації цього потенціалу залежить від застосування в Україні успішного європейського досвіду та підтримки партнерів. Ми могли б перейняти досвід антикризового управління економікою, який напрацювали литовці. Економіка Литовської Республіки дуже швидко відновилася після фінансової кризи 2008 року і вийшла на докризові показники ВВП, а також поступово адаптується до змін у торговлі з Росією.
Основа ВВП
Литовська економіка відновилася завдяки зростанню ролі промисловості у формуванні ВВП і нарощуванню експорту її продукції. Саме високою роллю промвиробництва економіки наших країн дуже схожі. Загальний вклад промвиробництва Литви у формування ВВП за 2000–2012 рр. зріс до 21% — це на 5% більше, ніж у середньому по Європі. В Україні частка промисловості в обсязі ВВП торік сягнула 21%, при цьому її внесок в експорт становив близько 70% від загального обсягу.
Найбільш експортно орієнтовані галузі нашої промисловості — легка та хімічна промисловість, металургія й машинобудування. Саме вони за використання європейського досвіду мають найбільший потенціал для збільшення присутності на світовому ринку. З часу затвердження Україною євроінтеграційного шляху економічна співпраця з країнами ЄС стрімко розвивається і найбільшим нашим партнером серед країн Балтії є Литовська Республіка.
З нею сформувалися тісні двосторонні відносини майже в усіх сферах — економічній, політичній, духовній, суспільній. З початку року товарообіг із Литвою перевищив 1,3 млрд, зріс на 16%. Лише за травень-червень збільшився на 25%. Експорт українських товарів до Литви повагомішав на 20,7%. Цікава його динаміка за місяцями — у січні-квітні +6%, у травні +80%, червні +43%, липні +20%, серпні +42%.
Литовський імпорт додав 9,2%. Це стрімке зростання зумовлене одностороннім введенням у дію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо доступу наших товарів на ринок ЄС. За результатами минулого року Литва посіла 23-є місце серед інших країн за обсягом товарообігу з нашою державою, а Україна входить у десятку найбільших експортерів до Литовської Республіки.
Литовські інвестори, оцінюючи український потенціал і перспективи можливостей, активно вкладають кошти у нашу економіку: за час співпраці обсяг прямих литовських інвестицій досяг 354 млн дол, із них 253 млн вкладено у сферу оптової та роздрібної торгівлі, більше 51 млн дол. — у промислові галузі. Саме завдяки балтійським партнерам у нас працюють 250 підприємств із литовським капіталом і реалізується низка інвестпроектів у житловому будівництві, роздрібній торгівлі, хімічній промисловості, приладобудуванні, сільському господарстві.
Серед найбільших литовських інвесторів — ЗАТ «БТ Інвест», що володіє торговельною мережею Novus. Для втілення цього проекту в українську економіку вкладено понад 100 млн євро. Акціонерне товариство «Клайпедос картонас» із 2006 року володіє контрольним пакетом акцій підприємства «Мена Пак», яке виготовляє пакування з картону.
Нині це підприємство входить у десятку провідних виробників гофрокартону України й експортує продукцію на європейський ринок. ЗАТ «Кальвіс» створило у Волинській області підприємство «Волинь-Кальвіс» із виробництва опалювальних котлів і апаратури. У 2012 році його визнали лідером галузі в Україні.
Завдяки діяльності Українсько-литовської і Литовсько-української ділових рад у нас успішно впроваджуються зелені технології. Це і виробництво біологічних добрив спільно з литовською компанією Agroavesgroup та Інститутом землеробства НААН України; і запровадження екологічно безпечних систем водоочищення і водовідведення промислових і побутових стоків, а також технологій водоочищення у системах охолодження виробничих циклів, що реалізується спільно з литовською компанією Traidenis і провідними українськими проектними і дослідними інститутами.
Перспективи
Перспективними галузями в Україні є альтернативні джерела енергії, машинобудування і будівництво. Однак їх успіх залежить від інвестиційної підтримки й стимулювання розвитку. Розвиток альтернативних джерел енергії через постійне подорожчання енергоресурсів і енергетичну залежність від Росії останніми роками став необхідним не тільки для України, а й для країн ЄС.
Наше машинобудування зараз переживає спад, втративши основні ринки збуту у РФ. Проте ця галузь зберігає величезний потенціал заміщення і розширення ринків збуту. Наша машинобудівна продукція є конкурентоздатною в ЄС. Приміром, частка українських вагонів і локомотивів торік становила 67,9% від річного обсягу імпорту цієї продукції у Литву.
Основними конкурентами наших виробників на литовському ринку рухомого залізничного складу є вагонобудівні підприємства Росії. Користується попитом вітчизняна машинобудівна продукція у Польщі, Німеччині, Угорщині. Ці приклади — лише мала частка реального потенціалу України. Для його повноцінної реалізації нам треба переймати успішний європейський досвід стимулювання розвитку промисловості, її державної підтримки.
Наша країна прагне розвивати промислову кооперацію з ЄС, проводити реформи, спрямовані на спрощення умов ведення бізнесу, створення прозорої ринкової системи і ліквідації надмірної бюрократизації господарської діяльності підприємств. Литва як держава зі схожою економічною історією може бути надійним партнером і союзником на цьому непростому шляху.
Різке погіршення відносин із Росією зайвий раз довело, що важливі не просто цифри загального товарообігу, а перш за все рівень довіри та цивілізованості країни-партнера. Литва підтвердила свій високий статус численними спільними з Україною бізнес-проектами і відкритістю своїх намірів.
Історія співпраці
Історія розвитку співпраці України і Литви невелика, та нині переросла у потужний союз, в результаті якого стала можливою реалізація масштабних проектів. Перші кроки на шляху співробітництва зробив Український союз промисловців і підприємців у 2009 році — делегація УСПП приїхала в Литву для участі у міжнародній виставці «Балттехніка-2009» і українсько-литовському бізнес-форумі.
У виставці взяли участь компанії, які працюють у сфері наукових інновацій і високих технологій, займаються виробництвом промустаткування і техніки, енергообладнання, електротехніки, вимірювальних приладів і систем, охороною довкілля. Тоді особливий інтерес у литовських бізнесменів та урядовців викликала можливість реалізації спільних з Україною проектів у сфері інновацій, високих технологій, машинобудування, транспорту. Ці проекти не лише можливо, а й доцільно втілювати на території Литви, адже виготовлена продукція матиме сертифікат походження ЄС і можливість безперешкодного руху на митному просторі ЄС.
У листопаді 2010 року в УСПП відбулась українсько-литовська відеоконференція «Запровадження систем енергозбереження у ЖКХ». Тоді обговорювалися питання держполітики у сфері теплопостачання, ефективного управління теплопостачальними організаціями, енергоефективного устаткування і технологій для модернізації систем теплопостачання, заміщення природного газу біопаливом. Співпраця з Литвою в енергозбереженні є дуже важливою для України. Оскільки Литва як член ЄС накопичила досвід з адаптації нормативно-технічної, технологічної бази до євростандартів.
Актуальним було і засідання ХІІ Міжурядової українсько-литовської комісії з торговельно-економічної і науково-технічної співпраці у грудні 2010 року в Києві. Тоді УСПП та литовська некомерційна організація Enterprise Lithuania організували бізнес-форум. Його учасники провели переговори щодо медичних послуг, медичного туризму, інформтехнологій, систем управління для сільгосппідприємств, логістики, виробництва технічного спирту, біоетанолу.
У 2011 році УСПП сприяв напрацюванню контактів між литовською компанією Gridin’s Group і асоціацією суднобудівників України, ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод». Компанія Gridin’s Group надає послуги у сфері суднобудування й ремонту, промислового альпінізму, обслуговування нафтодобувних платформ, мостів, монтажних робіт. Вона відкрила в Україні центр підготовки фахівців із промальпінізму.
Важливим стало підписання у квітні 2013 року угоди про співпрацю між УСПП і Конфедерацією промисловості Литви, у рамках якої створено Українсько-литовська та Литовсько-українська ділові ради. Угода повинна сприяти діяльності ділових рад у реалізації міждержавних домовленостей між Україною і Литвою у торговельно-економічній співпраці.
У її рамках було організовано низку масштабних міжнародних заходів, зокрема відеоконференція «Київ — Вільнюс — Донецьк», присвячена проблемам екології, енергоефективності, розвитку альтернативних джерел енергії. Її учасники обмінялися досвідом у застосуванні енергоефективних технологій і розвитку альтернативних джерел енергії, залучення інвестицій у галузь, формування системи держпідтримки й удосконалення законодавчої бази.
Увага акцентувалася на тому, що програми з енергоефективності та енергозбереження повинні стати пріоритетом для України, бо це важлива складова розвитку вітчизняної економіки і запорука енергобезпеки країни. Розробка таких програм надзвичайно актуальна і має проводитися паралельно зі створенням сприятливих умов для інвесторів, залучення механізмів державно-приватного партнерства, формування якісної законодавчої і нормативної бази.
Плани
До поглиблення міжнародної співпраці у сфері енергоефективності й використання альтернативних джерел енергії зобов’язує інтеграція України до європростору і жорстка конкуренція на світовому ринку. Важливим є недопущення монополізму ринку відновлювальної енергетики і забезпечення розвитку альтернативної енергетики за стандартами чесної конкуренції.
Існують плани збудувати гібридну електростанцію у Новобогданівці. Масштабний проект — будівництво вітросонячної електростанції на місці старих армійських складів — буде втілено за підтримки УСПП. Вітроелектростанція матиме потужність 30 МВт, сонячна — 110 МВт. Литва обіцяла поділитися своїм досвідом реалізації інноваційних проектів, теплопостачання, заміщення природного газу біопаливом. І обіцянку виконала.
Торік влітку провели відеоконференцію «Корпоративна безпека підприємств. Супровід інвестиційних проектів». Тоді бізнесмени України і Литви відзначили взаємну зацікавленість у розвитку двостороннього інвестиційного партнерства. Литовська компанія PRECIZIKA засвідчила готовність разом з українськими колегами запроваджувати проекти сонячної енергії і фотоелектрики. Компанія ELMA потребувала партнера у розробці і просуванні технічних рішень з освітлення промислових і побутових приміщень.
А Gridin’s Group запропонувала навчання промислових альпіністів. Захотіла започаткувати в Україні інвестпроект і відома литовська компанія Traidenis, яка виготовляє ємності для різних речовин, сипучих продуктів і технологічних процесів, склопластикові пристрої для збирання нафти, піску, жирів.
Литва готова надати допомогу нашим виробникам меблів, виробів із каменя, будматеріалів і різних металоконструкцій. У Литві є попит на ці товари, тому є зацікавленість у розвитку взаємовигідного партнерства з українськими підприємцями.
Олена КОСЕНКО
