Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Грудень 12, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 31 Жовтень 2014 02:00

Надійні партнери

Rate this item
(0 votes)

Не­що­дав­но у Ки­єві від­бу­ло­ся ІV за­сі­дан­ня Ук­ра­їн­сько-ли­тов­ської та Ли­тов­сько-ук­ра­їн­ської ді­ло­вих рад. У ньо­му взя­ли участь ви­со­кі єв­ро­пей­ські, в то­му чис­лі ли­тов­ські, пред­став­ни­ки, зок­ре­ма го­ло­ва пред­став­ниц­тва ЄС в Ук­раї­ні Ян Том­бін­ський, по­сли Ук­раї­ни та Лит­ви, по­слан­ці мі­ніс­терств і ві­домств, під­при­єм­ців і про­мис­лов­ців двох друж­ніх кра­їн, ке­рів­ни­ки про­філь­них об’­єд­нань та асо­ці­ацій.

Від часу ратифікації Угоди з ЄС це перше ділове зібрання такого масштабу в нашій країні. Приводом для нього стало зближення України з Євросоюзом, нагальність переорієнтації наших підприємств на нові світові ринки, які працюють за високими стандартами. Через стрімке погіршення відносин із нашим давнім найбільшим торговельним партнером — Росією вітчизняні підприємства повинні знайти нових партнерів для бізнесу, перейняти досвід переходу на світові стандарти якості.
Саме литовці попереду європейської хвилі підтримки нашої держави. Україна вже здійснила перші кроки на шляху євроінтеграції, і логічним продовженням має стати промислова кооперація, здатна суттєво стимулювати зростання національних економік.

Поки перешкодою є відсутність необхідного правового поля для запровадження в Україні євростандартів, технічних регламентів. Адаптація вітчизняного виробництва до стандартів ЄС — досить затратний процес. В Україні, на жаль, мало підприємств із фінансовими можливостями для цього, тож потрібна підтримка європейських партнерів.
Мета засідання ділових рад — налагодження коопераційних зв’язків, обмін досвідом, залучення інвестицій, а також презентація України як держави зі значним потенціалом і привабливим бізнес-кліматом. Наша країна приваблює литовських бізнесменів своїм транзитним, науковим потенціалом, природними ресурсами, розвиненістю і перспективністю агропромислового комплексу, промисловості, енергопотужностями й потенціалом для їх нарощування.
Утім, ефективність реалізації цього потенціалу залежить від застосування в Україні успішного європейського досвіду та підтримки партнерів. Ми могли б перейняти досвід антикризового управління економікою, який напрацювали литовці. Економіка Литовської Республіки дуже швидко відновилася після фінансової кризи 2008 року і вийшла на докризові показники ВВП, а також поступово адаптується до змін у торговлі з Росією.

 

Основа ВВП
Литовська економіка відновилася завдяки зростанню ролі промисловості у формуванні ВВП і нарощуванню експорту її продукції. Саме високою роллю промвиробництва економіки наших країн дуже схожі. Загальний вклад промвиробництва Литви у формування ВВП за 2000–2012 рр. зріс до 21% — це на 5% більше, ніж у середньому по Європі. В Україні частка промисловості в обсязі ВВП торік сягнула 21%, при цьому її внесок в експорт становив близько 70% від загального обсягу.
Найбільш експортно орієнтовані галузі нашої промисловості — легка та хімічна промисловість, металургія й машинобудування. Саме вони за використання європейського досвіду мають найбільший потенціал для збільшення присутності на світовому ринку. З часу затвердження Україною євроінтеграційного шляху економічна співпраця з країнами ЄС стрімко розвивається і найбільшим нашим партнером серед країн Балтії є Литовська Республіка.
З нею сформувалися тісні двосторонні відносини майже в усіх сферах — економічній, політичній, духовній, суспільній. З початку року товарообіг із Литвою перевищив 1,3 млрд, зріс на 16%. Лише за травень-червень збільшився на 25%. Експорт українських товарів до Литви повагомішав на 20,7%. Цікава його динаміка за місяцями — у січні-квітні +6%, у травні +80%, червні +43%, липні +20%, серпні +42%.
Литовський імпорт додав 9,2%. Це стрімке зростання зумовлене одностороннім введенням у дію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС щодо доступу наших товарів на ринок ЄС. За результатами минулого року Литва посіла 23-є місце серед інших країн за обсягом товарообігу з нашою державою, а Україна входить у десятку найбільших експортерів до Литовської Республіки.
Литовські інвестори, оцінюючи український потенціал і перспективи можливостей, активно вкладають кошти у нашу економіку: за час співпраці обсяг прямих литовських інвестицій досяг 354 млн дол, із них 253 млн вкладено у сферу оптової та роздрібної торгівлі, більше 51 млн дол. — у промислові галузі. Саме завдяки балтійським партнерам у нас працюють 250 підприємств із литовським капіталом і реалізується низка інвестпроектів у житловому будівництві, роздрібній торгівлі, хімічній промисловості, приладобудуванні, сільському господарстві.
Серед найбільших литовських інвесторів — ЗАТ «БТ Інвест», що володіє торговельною мережею Novus. Для втілення цього проекту в українську економіку вкладено понад 100 млн євро. Акціонерне товариство «Клайпедос картонас» із 2006 року володіє контрольним пакетом акцій підприємства «Мена Пак», яке виготовляє пакування з картону.
Нині це підприємство входить у десятку провідних виробників гофрокартону України й експортує продукцію на європейський ринок. ЗАТ «Кальвіс» створило у Волинській області підприємство «Волинь-Кальвіс» із виробництва опалювальних котлів і апаратури. У 2012 році його визнали лідером галузі в Україні.
Завдяки діяльності Українсько-литовської і Литовсько-української ділових рад у нас успішно впроваджуються зелені технології. Це і виробництво біологічних добрив спільно з литовською компанією Agroavesgroup та Інститутом землеробства НААН України; і запровадження екологічно безпечних систем водоочищення і водовідведення промислових і побутових стоків, а також технологій водоочищення у системах охолодження виробничих циклів, що реалізується спільно з литовською компанією Traidenis і провідними українськими проектними і дослідними інститутами.

 

Перспективи
Перспективними галузями в Україні є альтернативні джерела енергії, машинобудування і будівництво. Однак їх успіх залежить від інвестиційної підтримки й стимулювання розвитку. Розвиток альтернативних джерел енергії через постійне подорожчання енергоресурсів і енергетичну залежність від Росії останніми роками став необхідним не тільки для України, а й для країн ЄС.
Наше машинобудування зараз переживає спад, втративши основні ринки збуту у РФ. Проте ця галузь зберігає величезний потенціал заміщення і розширення ринків збуту. Наша машинобудівна продукція є конкурентоздатною в ЄС. Приміром, частка українських вагонів і локомотивів торік становила 67,9% від річного обсягу імпорту цієї продукції у Литву.
Основними конкурентами наших виробників на литовському ринку рухомого залізничного складу є вагонобудівні підприємства Росії. Користується попитом вітчизняна машинобудівна продукція у Польщі, Німеччині, Угорщині. Ці приклади — лише мала частка реального потенціалу України. Для його повноцінної реалізації нам треба переймати успішний європейський досвід стимулювання розвитку промисловості, її державної підтримки.
Наша країна прагне розвивати промислову кооперацію з ЄС, проводити реформи, спрямовані на спрощення умов ведення бізнесу, створення прозорої ринкової системи і ліквідації надмірної бюрократизації господарської діяльності підприємств. Литва як держава зі схожою економічною історією може бути надійним партнером і союзником на цьому непростому шляху.
Різке погіршення відносин із Росією зайвий раз довело, що важливі не просто цифри загального товарообігу, а перш за все рівень довіри та цивілізованості країни-партнера. Литва підтвердила свій високий статус численними спільними з Україною бізнес-проектами і відкритістю своїх намірів.

 

Історія співпраці
Історія розвитку співпраці України і Литви невелика, та нині переросла у потужний союз, в результаті якого стала можливою реалізація масштабних проектів. Перші кроки на шляху співробітництва зробив Український союз промисловців і підприємців у 2009 році — делегація УСПП приїхала в Литву для участі у міжнародній виставці «Балттехніка-2009» і українсько-литовському бізнес-форумі.
У виставці взяли участь компанії, які працюють у сфері наукових інновацій і високих технологій, займаються виробництвом промустаткування і техніки, енергообладнання, електротехніки, вимірювальних приладів і систем, охороною довкілля. Тоді особливий інтерес у литовських бізнесменів та урядовців викликала можливість реалізації спільних з Україною проектів у сфері інновацій, високих технологій, машинобудування, транспорту. Ці проекти не лише можливо, а й доцільно втілювати на території Литви, адже виготовлена продукція матиме сертифікат походження ЄС і можливість безперешкодного руху на митному просторі ЄС.
У листопаді 2010 року в УСПП відбулась українсько-литовська відеоконференція «Запровадження систем енергозбереження у ЖКХ». Тоді обговорювалися питання держполітики у сфері теплопостачання, ефективного управління теплопостачальними організаціями, енергоефективного устаткування і технологій для модернізації систем теплопостачання, заміщення природного газу біопаливом. Співпраця з Литвою в енергозбереженні є дуже важливою для України. Оскільки Литва як член ЄС накопичила досвід з адаптації нормативно-технічної, технологічної бази до євростандартів.
Актуальним було і засідання ХІІ Міжурядової українсько-литовської комісії з торговельно-економічної і науково-технічної співпраці у грудні 2010 року в Києві. Тоді УСПП та литовська некомерційна організація Enterprise Lithuania організували бізнес-форум. Його учасники провели переговори щодо медичних послуг, медичного туризму, інформтехнологій, систем управління для сільгосппідприємств, логістики, виробництва технічного спирту, біоетанолу.
У 2011 році УСПП сприяв напрацюванню контактів між литовською компанією Gridin’s Group і асоціацією суднобудівників України, ПАТ «Чорноморський суднобудівний завод». Компанія Gridin’s Group надає послуги у сфері суднобудування й ремонту, промислового альпінізму, обслуговування нафтодобувних платформ, мостів, монтажних робіт. Вона відкрила в Україні центр підготовки фахівців із промальпінізму.
Важливим стало підписання у квітні 2013 року угоди про співпрацю між УСПП і Конфедерацією промисловості Литви, у рамках якої створено Українсько-литовська та Литовсько-українська ділові ради. Угода повинна сприяти діяльності ділових рад у реалізації міждержавних домовленостей між Україною і Литвою у торговельно-економічній співпраці.
У її рамках було організовано низку масштабних міжнародних заходів, зокрема відеоконференція «Київ — Вільнюс — Донецьк», присвячена проблемам екології, енергоефективності, розвитку альтернативних джерел енергії. Її учасники обмінялися досвідом у застосуванні енергоефективних технологій і розвитку альтернативних джерел енергії, залучення інвестицій у галузь, формування системи держпідтримки й удосконалення законодавчої бази.
Увага акцентувалася на тому, що програми з енергоефективності та енергозбереження повинні стати пріоритетом для України, бо це важлива складова розвитку вітчизняної економіки і запорука енергобезпеки країни. Розробка таких програм надзвичайно актуальна і має проводитися паралельно зі створенням сприятливих умов для інвесторів, залучення механізмів державно-приватного партнерства, формування якісної законодавчої і нормативної бази.

 

Плани
До поглиблення міжнародної співпраці у сфері енергоефективності й використання альтернативних джерел енергії зобов’язує інтеграція України до європростору і жорстка конкуренція на світовому ринку. Важливим є недопущення монополізму ринку відновлювальної енергетики і забезпечення розвитку альтернативної енергетики за стандартами чесної конкуренції.
Існують плани збудувати гібридну електростанцію у Новобогданівці. Масштабний проект — будівництво вітросонячної електростанції на місці старих армійських складів — буде втілено за підтримки УСПП. Вітроелектростанція матиме потужність 30 МВт, сонячна — 110 МВт. Литва обіцяла поділитися своїм досвідом реалізації інноваційних проектів, теплопостачання, заміщення природного газу біопаливом. І обіцянку виконала.
Торік влітку провели відеоконференцію «Корпоративна безпека підприємств. Супровід інвестиційних проектів». Тоді бізнесмени України і Литви відзначили взаємну зацікавленість у розвитку двостороннього інвестиційного партнерства. Литовська компанія PRECIZIKA засвідчила готовність разом з українськими колегами запроваджувати проекти сонячної енергії і фотоелектрики. Компанія ELMA потребувала партнера у розробці і просуванні технічних рішень з освітлення промислових і побутових приміщень.
А Gridin’s Group запропонувала навчання промислових альпіністів. Захотіла започаткувати в Україні інвестпроект і відома литовська компанія Traidenis, яка виготовляє ємності для різних речовин, сипучих продуктів і технологічних процесів, склопластикові пристрої для збирання нафти, піску, жирів.
Литва готова надати допомогу нашим виробникам меблів, виробів із каменя, будматеріалів і різних металоконструкцій. У Литві є попит на ці товари, тому є зацікавленість у розвитку взаємовигідного партнерства з українськими підприємцями.
Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».