За понад два десятиліття, які минули від часу розпаду СРСР, ті російськомовні, які хотіли інтегруватися до латиського суспільства, вивчили мову і отримали латиські паспорти й усі політичні права. Водночас, міжнаціональна конфронтація в Латвії залишається.
Цей фактор неодноразово використовувала Росія, порушуючи в Раді Європи та перед Євросоюзом питання «негромадян» Латвії, які зберігають свою руську ідентичність. З огляду на нинішній режим торговельно-економічних санкцій, які з боку Євросоюзу діють проти Росії, не можна виключати можливості подальшого використання Кремлем руськомовної карти в Латвії. Однак, зважаючи на належність Латвії до Євросоюзу і НАТО, звичайно, конфронтаційний курс Кремля щодо цієї країни буде менш жорстким.
Отже, більшість голосів — понад 28% — набрала партія «Центр злагоди» на чолі з мером Риги Нілом Ушаковим. У 2009 році він став першим мером латвійської столиці від руської громади Латвії. Правляча з 2011 року правоцентристська коаліція формально програла. Партія «Єдність» Солвіти Аболтіня набрала трохи більш ніж 18%, «Союз зелених і селян» Урдіс Аугуліс здобув близько 12%, «Національне об’єднання» на чолі з Райвісом Дзінтарсом отримало трохи більше, ніж 13% голосів. Решта дев’ять партій, які брали участь у позачергових виборах до сейму незалежної Латвії 12-го скликання, не пройшли.
За політичною традицією, першим право на формування нового уряду Латвії отримає лідер партії, яка перемогла, — Ніл Ушаков. Якщо він не здобуде підтримки, то коаліцію, принаймні теоретично, можуть сформувати «Єдність», «Союз зелених і селян» та, можливо, «Національне об’єднання». Такий варіант коаліції страхує Латвію від будь-яких сенсаційних експериментів у зовнішній і внутрішній політиці.