Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Березень 28, 2024

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 10 Жовтень 2014 03:00

Латвійський вибір

Rate this item
(0 votes)

У Лат­вії 4 жовт­ня 2014 ро­ку від­бу­ли­ся ви­бо­ри до пар­ла­мен­ту. Во­ни роз­ста­ви­ли пев­ні ак­цен­ти в диспозиції по­лі­тич­них сил кра­їни за на­слід­ка­ми су­спіль­них ба­та­лій з при­во­ду при­єд­нан­ня до зо­ни єв­ро. Зок­ре­ма, ви­бо­ри за­свід­чи­ли, що май­же де­ся­та час­ти­на гро­ма­дян кра­їни за­раз пе­ре­бу­ває на за­ро­біт­ках або пе­ре­їха­ла на по­стій­не міс­це про­жи­ван­ня до більш успіш­них кра­їн Єв­ро­со­юзу.

Цим латвійські політологи і соціологи пояснюють рекордно низьку активність виборців під час цього голосування. Цим можна пояснити й помітний успіх «Центру злагоди», який претендує на представлення політичних інтересів російськомовної національної меншини, адже саме в Латвії проживає найбільша російськомовна громада серед країн Балтії.
Ці вибори знову актуалізували питання латвійської громадянської ідентичності російськомовних мешканців Латвії.

За понад два десятиліття, які минули від часу розпаду СРСР, ті російськомовні, які хотіли інтегруватися до латиського суспільства, вивчили мову і отримали латиські паспорти й усі політичні права. Водночас, міжнаціональна конфронтація в Латвії залишається.
Цей фактор неодноразово використовувала Росія, порушуючи в Раді Європи та перед Євросоюзом питання «негромадян» Латвії, які зберігають свою руську ідентичність. З огляду на нинішній режим торговельно-економічних санкцій, які з боку Євросоюзу діють проти Росії, не можна виключати можливості подальшого використання Кремлем руськомовної карти в Латвії. Однак, зважаючи на належність Латвії до Євросоюзу і НАТО, звичайно, конфронтаційний курс Кремля щодо цієї країни буде менш жорстким.
Отже, більшість голосів — понад 28% — набрала партія «Центр злагоди» на чолі з мером Риги Нілом Ушаковим. У 2009 році він став першим мером латвійської столиці від руської громади Латвії. Правляча з 2011 року правоцентристська коаліція формально програла. Партія «Єдність» Солвіти Аболтіня набрала трохи більш ніж 18%, «Союз зелених і селян» Урдіс Аугуліс здобув близько 12%, «Національне об’єднання» на чолі з Райвісом Дзінтарсом отримало трохи більше, ніж 13% голосів. Решта дев’ять партій, які брали участь у позачергових виборах до сейму незалежної Латвії 12-го скликання, не пройшли.
За політичною традицією, першим право на формування нового уряду Латвії отримає лідер партії, яка перемогла, — Ніл Ушаков. Якщо він не здобуде підтримки, то коаліцію, принаймні теоретично, можуть сформувати «Єдність», «Союз зелених і селян» та, можливо, «Національне об’єднання». Такий варіант коаліції страхує Латвію від будь-яких сенсаційних експериментів у зовнішній і внутрішній політиці.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».