Але в останній момент Нетаньяху звинуватили у корупції і домовленості були зірвані. Внаслідок цього неминучими стали треті поспіль позачергові вибори, призначені на 2 березня 2020 року.
На наступному тижні з’їзд партії «Лікуд» має визначитись із кандидатурою лідера, який поведе партію на ці позачергові вибори. Вважається, що Гедеон Сар готовий кинути виклик Нетаньяху у боротьбі за лідерство у партії. Причому думки ізраїльських експертів щодо перспектив цієї конкуренції розійшлися.
Але більшість експертів вважає, що Нетаньяху збереже контроль у «Лікуді». Водночас набирає розголосу скандал із нинішнім складом кнесету. Його депутатам закидають передчасний розподіл ресурсів державного фінансування парламентських партій. Ці гроші партії збираються використати на позачергову виборчу кампанію.
Однак обурення викликає навіть не це, а проблеми з дефіцитом державного бюджету та фінансуванням навіть закордонних дипломатичних представництв. Причому це відбувається на тлі масштабної фінансової допомоги Ізраїлю, яку надає адміністрація президента США Дональда Трампа. Він ще й визнав Єрусалим неподільною столицею Ізраїлю.
Проізраїльську позицію займає й один із кандидатів Демократичної партії США Майкл Блумберг. Ці козирі на свою користь у цій політичній грі намагається використати «непотопаючий» Біньямін Нетаньяху. Він іде на вибори з вагомими аргументами на користь підтримку виборцями партії «Лікуд».
Серед цих аргументів виклики безпеці, які загострюються навколо Ізраїлю. Неврегульованою є ситуація у Сирії, триває радикалізація палестинців, загострюється ситуація навколо ядерної програми Ізраїлю.
З огляду на це Нетаньяху називає себе єдиним політиком, здатним запровадити мирний план Дональда Трампа для Близького Сходу. Ця тема була використана для балансування ситуації, пов’язаної з визнанням Вашингтоном Єрусалима столицею Ізраїлю.
Тоді зять Трампа Джаред Кушнер пропонував урегулювати палестинсько-ізраїльські відносини за допомогою фінансових інструментів. Але пропозиція в той час була заглушена палестинськими протестами проти визнання Єрусалима столицею Ізраїлю.
За нових політичних обставин Нетаньяху актуалізує цю тему як близьку стратегічну перспективу. Політичні конкуренти «Лікуда» з лівого флангу ізраїльської політики плекають надії на підтримку виборцями соціальної, а не безпекової тематики. Ліві закидають «Лікуду» і «Кахоль-Лавану» надмірне зацікавлення поділом влади, жертвою якої стають демократичні процедури.
Власне, ці теми у найближчі три місяці виборчої кампанії стануть головними на порядку денному ізраїльської внутрішньої політики. Виборці отримали нагоду втретє поспіль «розсудити» основні політичні сили країни та дати відповідь на запитання, які пріоритети мають стати головними для нової влади Ізраїлю.