Цікаво, що на цьогорічному з’їзді Партія зелених Німеччини фактично солідаризувалась з основними тезами відомої шведської дівчини — екологічної активістки Грети Тунберг, названої американським тижневиком «Тайм» «людиною 2019 року».
Німецькі зелені також пропонують оголосили надзвичайний кліматичний стан, що може стати серйозною перешкодою для формування ймовірних коаліцій із зеленими на федеральному рівні.
Ще одна парламентська опозиційна партія — «Альтернатива для Німеччини» на своєму з’їзді змінила керівництво. У відставку пішов Александр Гауланд, який надавав партії політичного іміджу поміркованої європейсько-скептичної партії.
Нове партійне керівництво навряд чи здатне підтримувати баланс між різними фракціями партії. Фактично єдине питання, яке все ще консолідує «альтернативу», — це негативне ставлення до ліберальної міграційної політики.
Отже, опозиційний «пул»: ліберали, зелені та «альтернатива» неодмінно будуть складними партнерами у будь-якому варіанті коаліції після парламентських виборів вересня 2021 року, якщо не буде дострокових виборів.
Правда, «Альтернативу для Німеччини» інші парламентські партії апріорі не розглядають як потенційного коаліційного партнера. За цих обставин суспільна увага була прикута до з’їздів партій, які утворюють правлячу велику коаліцію.
Головною інтригою з’їзду християнських демократів було підтвердження лідерських якостей імовірної наступниці Ангели Меркель — нинішнього міністра оборони Аннегрет Крамп-Карренбауер.
Її можливий конкурент Фрідріх Мерц поки що виявився неготовим відмовитися від прибуткової кар’єри у трансатлантичному інвестиційному фонді на користь неприбуткової політичної діяльності.
У молодшого партнера християнських демократів — баварського Християнсько-соціального союзу на чолі з Маркусом Зедером на з’їзді все пройшло стабільно прогнозовано. Більше очікували від федерального з’їзду Соціал-демократичної партії Німеччини, від результату якого залежало, чи встоїть велика коаліція.
На відміну від інших партійних з’їздів, есдеки подарували сюрприз. Делегати з’їзду відкинули пропозиції номенклатурного апарату партії та вдалися до кадрового експерименту. Очікуваний фаворит на посаду лідера есдеків Олаф Шольц зазнав болісної поразки.
Натомість у федеральне керівництво партії був обраний лідер молодих соціал-демократів Кевін Кюнаст. Його вважають ідеологом зближення есдеків із Лівою партією.
Останні соціологічні опитування грудня 2019 року засвідчують ідеологічну диференціацію німецьких виборців за різними партійними флангами. На крайньому лівому фланзі опиняється Ліва партія як спадкоємиця Соціалістичної єдиної партії часів НДР, на правому фланзі також у статусі ізгоя «Альтернатива для Німеччини».
У політичному центрі на п’яти один одному наступають християнські демократи, Християнсько-соціальний союз, соціал-демократи, ліберали та зелені. Причому центр також ідеологічно диференційований.
Але попри усі негативні передчуття велика коаліція встояла, а її складові готуються до виборів. Днями бундестаг скасував починаючи з 1 січня 2021 року податок солідарності, який понад 30 років збирали для наближення східнонімецьких земель до рівня західнонімецьких земель.
Проте починаючи з 2005 року виборчі кампанії засвідчують домінування у східних землях партій лівих та «альтернативи», які поборюють одна одну, але не мають шансів бути учасником будь-яких коаліцій.
Саме у боротьбі за голоси західнонімецького електорату партії великої коаліції скасували дратівливий податок солідарності. Але, здається, його замінить екологічний податок.
Навіть не тому, що християнські демократи та соціал-демократи готують умови для залучення до ймовірної нової коаліції Партії зелених, а тому, що німецькі еліти підтримують план Євросоюзу з екологічної модернізації Європи.
Утім, попереду найцікавіше, яким чином буде можливо залучити зелених у нову коаліцію, коли це лякає німецький бізнес, орієнтований на індустріальний експорт.
Заради підтримки промислового потенціалу канцлер Ангела Меркель іде на суперечливе запрошення фахівців з-за меж Євросоюзу. Тож будь-які політичні зміни, які витають у німецькому повітрі, неодмінно позначаться на змінах у структурі національної економіки та зайнятості населення.