Брак стабільності і непевність у майбутньому у найважливішій державі Європейського Союзу не є тим, що потрібно у часи кризи на Заході.
Для Центральної Європи і нашого регіону додатковою проблемою може стати прискорення відставки канцлерки Меркель (досі заплановане на 2021 рік).
Не йдеться навіть про її симпатії щодо нашої країни, але і передовсім про те, що з її особою пов’язані санкції, накладені на Росію за агресію проти України. Можливий новий уряд ФРН може переглянути свою політику щодо Москви, а це означатиме, напевно, і зміну політики ЄС з цього питання.
Неочікуваними переможцями внутрішніх виборів у СДПН, про результати яких ми дізналися 30 листопада, стали Норберт Вальтер-Борянс і Саскія Ескен (у Німеччині все популярнішими є керівні тандеми, тепер мода на них дійшла до соціал-демократів).
Це — представники лівого крила партії, найбільше спраглого до змін. Вони перемогли віце-канцлера Олафа Шольца і Клару Гейвітц, які були кандидатами поміркованого табору, котрий підтримував продовження перебування у великій коаліції з Меркель на чолі.
Соціал-демократи дебатували на цю тему на партійному з’їзді 6–8 грудня і виступили проти виходу з великої коаліції та висунули порівняно м’які умови перегляду коаліційної угоди з ХДС: посилені заходи боротьби зі змінами клімату, а також зростання мінімальної зарплати до 12 євро (нині цей показник становить 9,19 євро) та інвестицій в інфраструктуру.
Трохи менший розголос мало оприлюднення результатів голосування за нових лідерів AfD. Одним із двох (бо у «Альтернативі» чоловічий тандем) став Тіно Хрупала, представник націоналістичного крила, який хоче закрити східні кордони Німеччини не тільки для не членів Шенгена, а й навіть для поляків.
Очевидно, цього разу різких рухів не буде, але тенденція до політичних землетрусів у Німеччині триває.
Петро ПЕТРІВ
