Досі його адміністрація послідовно скорочує американський внесок до бюджету більшості спеціалізованих організацій ООН.
Зокрема, США торік вийшли з Організації Об’єднаних Націй із питань освіту і культури (ЮНЕСКО). Продовжуючи традицію економії бюджетних коштів на багатосторонній дипломатії, адміністрація Трампа зажадала від ООН більшої активності у питаннях реформування структур та головне — підвищення ефективності діяльності організації.
Президент України Петро Порошенко під час виступу на Генеральній Асамблеї нагадав про відповідальність Росії за анексію Криму, збитий малайзійський пасажирський лайнер, блокування процесу вирішення питання введення міжнародного миротворчого контингенту на Донбас.
Велика Британія наголосила на відповідальності Росії за хімічні атаки у Солсбері та агресивну політику у Сирії. Тон дискусії знову нагадав найгірші часи періоду холодної війни, коли діяльність ООН була паралізована головним чином зусиллями СРСР.
Цього разу сумним супроводом початку політичної дискусії на Генеральній Асамблеї стало загострення світової економічної кризи, яке провокує війну санкцій та посилення міжнародного напруження.
Чи не єдиною оптимістичною новиною стала інформація про продовження процесу ядерного роззброєння Північної Кореї, але до завершення цього процесу ще далеко.
Звичайно, головними завданнями української делегації на цій сесії є збереження стійкості міжнародної коаліції, яка підтримує економічні санкції проти Росії. Остання намагається докласти максимуму зусиль, аби відкласти принципові питання врегулювання на Донбасі до з’ясування результату президентських та парламентських виборів, які мають відбутися в Україні 2019 року.
Поки що світове співтовариство не знайшло додаткових аргументів, аби вплинути на Росію та домогтися від неї більш конструктивної політики щодо врегулювання конфліктів навколо Криму та на Донбасі.
Андрій МАРТИНОВ
