У свою чергу, Росія і Китай дедалі більше уваги приділяють іншому спільному проекту — Шанхайській організації співробітництва. Правда, зважаючи на особливо напружені на нинішньому етапі російсько-американські відносини, Росія дуже зацікавлена у черговій декларації про перетворення БРІКС на полюс сили у багатополярній системі міжнародних відносин. У реальності до такого статусу цьому блоку ще дуже далеко.
Вигоди розбудови в країнах БРІКС базової інфраструктури, такої як шляхи сполучення, інформаційні комунікації, швидко вичерпуються. Це спонукає до створення спільного інвестиційного фонду країн БРІКС. Водночас навіть Китай бере нові кредити для підтримання економічного зростання, яке є передумовою для політичної стабільності.
Бразилія витрачає чимало коштів на розбудову соціальних структур держави загального добробуту, що не відповідає реальному економічному потенціалу країни та провокує додаткову соціальну напругу. Індійський бізнес усе ще шкодує, що корупція призупиняє економічне зростання.
Усім країнам БРІКС однаково важко забезпечити збалансованість економічного зростання для всіх прошарків суспільства, а не лише для олігархів, для всіх географічних регіонів, а не тільки для мегаполісів, для всіх галузей економіки, а не суто для сировинних.
Спільні для країн БРІКС проблеми пов’язані з недостатньою технологічною інноваційністю національних економік. До того ж криза однополярної системи міжнародних відносин провокує вітри холодної війни, які не сприяють розвитку цивільних галузей економік.
За цих обставин російсько-китайські ініціативи щодо подальшого скорочення сфери використання американського долара у взаємній торгівлі між країнами БРІКС поки що насторожено зустрінуті Бразилією та Індією, які не довіряють конкурентним можливостям російського рубля та китайського юаня порівняно з доларом США або спільною європейською грошовою одиницею євро. Це значить, що анонсовані політичні амбіції країн БРІКС стати полюсом сили поки що не підкріплені економічною амуніцією.

Андрій МАРТИНОВ