Падіння промисловості поки не досягає темпів 2009-го. У надзвичайно складних умовах працюють підприємства на сході країни, зокрема металургійні та машинобудівні, однак намагаються виконувати свої зобов’язання перед бюджетом. Є чимало доказів того, що відбувається детінізація економіки, зростають надходження з ПДВ. Це трохи нівелює економічну ситуацію на Сході України.
Усі сподіваються на хороший урожай зернових. Минулого року аграрії зібрали рекордні 62,9 млн т збіжжя, нинішні прогнози — 55–57 млн, дехто з експертів каже про 60 млн т. Виручка від експорту сільгосппродукції має позитивно вплинути на поповнення золотовалютних резервів країни.
Уряд має намір переглянути показники державного кошторису, адже ситуація в країні динамічно змінюється, зростають витрати, пов’язані з воєнними діями. Вони фінансуються з резервного фонду і поки не вимагають грошей із держбюджету. Піврічні показники доходів до держскарбниці збігаються із запланованими. Правда, у першому кварталі Нацбанк перерахував до неї 20 млрд грн, тож її доходи зросли на 8%.
Якби центробанківського траншу не було, доходи держбюджету залишились би на торішньому рівні. Показники зростання ВВП гірші, ніж буди закладені при формуванні кошторису (+3%), інфляція теж виявиться суттєвішою за задекларовану. Деякі експерти нагадують, що значна девальвація гривні не змогла позитивно вплинути на вітчизняний експорт. Але згідно з економічною теорією девальваційний вплив на експорт та імпорт не є одночасним.
Імпорт провалюється одразу, а для нарощування експорту необхідний певний час. За даними НБУ, платіжний баланс поліпшується, темпи експорту потроху зростають, зокрема металургійного, та й аграрії продають залишки торішнього врожаю. У машинобудівників ситуація гірша — обсяги їхнього експорту скорочуються. Негативний ефект від торговельної війни з північною сусідкою вже є. Проте після підписання Угоди про асоціацію з ЄС відразу відмовитися від усієї української продукції Росія не зможе, бо ризикує нарватися на європейські санкції.
Ймовірно, російські санітари активно знаходитимуть небезпечні бактерії в наших харчах. Але харчова продукція займає лише 10% у загальному обсязі експорту до РФ. Одномоментно заборонити ввезення нашої машинобудівної продукції (понад 30% експорту) не вдасться. Цей процес триватиме кілька років.
Проблеми з експортом виникли у деяких підприємств Сходу України не тільки через те, що вони орієнтовані на Росію, а й тому, що їхня економічна діяльність постраждала від воєнної агресії. Донбас дає 25% українського експорту.
Геніальна афера
Аби допомогти вітчизняному бізнесу втриматися на плаву, уряд розробив законопроект про податковий компроміс. Суть його полягає в тому, що підприємства, які до 1 січня 2014 року займалися заниженням своїх податкових зобов’язань або завищували суми бюджетних відшкодувань із ПДВ, будуть звільнені від фінансової, адміністративної, кримінальної відповідальності, якщо виконають певні умови.
Підприємство має заплатити 10% (раніше пропонували 15%) від загальної суми недоплаченого ПДВ та податку на прибуток. Решту (90%) вважатимуть погашеною. При цьому ані штрафних санкцій, ані пені не буде нараховано. Підприємці повинні сплатити цю суму протягом 90 днів. Ні для кого не секрет, що протягом останніх трьох років бізнесменів, особливо нафтовиків і газовиків, примушували порушувати закон, працювати зі спеціальними податковими схемами — податковими майданчиками. Серед них чимало нормальних компаній, які платили мільярдні податки до бюджету, їхні акції котируються на міжнародних біржах.
До схемників попередня влада прив’язувала великі державні програми, надавала держгарантії, створювала комфортні умови для діяльності, не надсилала перевіряльників, брала 10–15% ПДВ. У результаті оптимізації податків держбюджет недоотримував великі суми від недоплати ПДВ та податку на прибуток підприємств. Лише торік держскарбницю оминуло понад 300 млрд грн. Підприємці, які не хотіли порушувати закон, відмовлялися працювати за податковими схемами, втрачали свій бізнес.
У лютому схемні майданчики припинили свою діяльність, держгарантії зникли. А у березні до бізнесменів-схемників прийшли правоохоронці й податківці з детальною інформацією про їхню трирічну діяльність і з великими претензіями до її законності. Такі перевірки тривають і нині.
Бізнесмени неодноразово зверталися до Міндоходів із проханням унормувати ситуацію. До речі, нещодавно Міністерство доходів і зборів, яке було створене у грудні 2012 року на базі податкової та митної служби, ліквідували. Замість нього створили Державну фіскальну службу, якій підпорядковано податкову, митну службу, соціальне страхування. Така реорганізація доцільна, вважають експерти, адже Мінфін і Міндоходів дублювали функції щодо вироблення фінансової політики.
Тож треба було розділити їхні функції й створити орган зі спеціальним статусом у системі Мінфіну. Так з’явилася фіскальна служба, її завдання — адміністрування податків на всіх рівнях. Мінфін займатиметься відпрацюванням фінансової політики у державі.
Конструктивний діалог
Влада запропонувала бізнесу вступити у новий конструктивний діалог, повернути його діяльність у цивілізоване русло за допомогою податкового компромісу. Якщо він не запрацює, то корупція набере ще більших масштабів, особливо у правоохоронних органах, застерігають експерти. Оскільки ті переживають перехідний період, під час якого часто розростається безконтрольність. Тому бізнесменам доведеться сплатити, за підрахунками податківців, 50 млрд грн хабарів.
Доцільніше віддати державі 10% з недоплачених податків і далі жити по-новому. Це — великий крок назустріч бізнесу, якого той із нетерпінням чекав, кажуть урядовці. Чимало підприємців уже сьогодні подають уточнюючі декларації щодо своєї діяльності, платять податки по-чесному. Але над ними висять колишні податкові проблеми, які необхідно закрити. Якщо не буде податкового компромісу, прийдуть жорсткі фінансові перевірки, після яких бізнес може припинити свою діяльність.
Урядовий законопроект щодо податкового компромісу пройшов перше читання у Верховній Раді. Після цього депутати подали до нього чимало пропозицій і поправок, аби максимально зменшити можливість корупції, врахувати побажання бізнесу. Законопроект поширюється на ті компанії, які визнають, що працювали з податковими майданчиками, і готові заплатити 10% від прихованих податків, аби позбавитися наступних перевірок.
Відтак процедурою досягнення податкового компромісу можуть скористатися чотири категорії платників податків. Насамперед платник самостійно, знаючи, що десь завищив свої витрати чи податковий кредит, може подати уточнюючі фінансові розрахунки. Впродовж десяти днів контролюючий орган має вирішити, чи треба виходити з перевіркою, аби підтвердити задекларовану суму.
Якщо бізнес низькоризикований, податківці зазвичай не перевіряють його. До речі, рішення про перевірки прийматимуть колегіально, воно фіксуватиметься у протоколі, аби платник розумів доцільність контролю. Коли на момент набрання чинності законом про компроміс на підприємстві проходила планова перевірка й зафіксована недоплата ПДВ та податку на прибуток, а бізнесмен не звертався до суду, то може долучитися до податкового компромісу.
А якщо під час перевірки податківці виявили недоплату податків, виписали рішення, а платник звернувся до апеляційного суду за оскарженням суми, він може припинити оскарження і застосувати податковий компроміс. І нарешті, під час судової суперечки через процедуру примирення бізнесмен також вправі скористатися податковим компромісом, подавши заяву до фіскальної служби. А ось коли судовий розгляд уже закінчився, платники податків не мають права на такий компроміс. На жаль, ним не зможуть скористатися державні компанії, які, за висновками податківців, мають 40% тіньового обігу.
Оцінки справедливості
Згідно з опитуваннями 54% бізнесменів проти запровадження податкового компромісу у нинішніх умовах, 46% — за. Є чимало представників легального бізнесу, які ніколи не використовували у своїй діяльності схемних майданчиків, але змушені судитися з податківцями, відстоювати свої права. Тепер вони бояться: якщо не скористаються податковим компромісом, їх перевірятимуть з особливою ретельністю.
Багато підприємців вважають ідею податкового компромісу хорошою, але занепокоєні, чи спрацює вона на місцях, бо у фіскальній службі в основному працюють ті ж люди. Деякі бізнесмени кажуть, що сума доплати у 10% занадто велика, і пропонують нульове порозуміння. Адже за три роки набігли значні кошти, і одномоментно сплатити їх надто складно й обтяжливо. Зараз у багатьох компаніях проходять значні скорочення працівників, суттєво падають продажі товарів. Розстрочки ж законопроект не передбачає.
Деякі компанії 100% своїх операцій проводили за допомогою податкових майданчиків. Але схемники платили 10–15% ПДВ, а не 20%. І за рахунок недоплати демпінгували на ринку, отримували свій зиск, «вбивали» своїх чесних конкурентів і залишились жити. Тож 10% — це плата за справедливість, за кордоном прощений бізнес платив набагато більше. Виходив із тіні, бо довіряв владі.
Податковий компроміс — це перший крок до порозуміння. Держава не хоче «добивати» бізнес, а прагне, щоб він зостався і чесно працював. Деякі експерти пропонують звільнити від сплати 10% бізнес, який примушували до схемної діяльності. Податківці, юристи мають роз’яснювати платникам податків нюанси нововведень. Добре, що у фіскальній службі вже готуються методичні рекомендації, консультаційні матеріали, аби убезпечити від помилок контролерів і бізнесменів.
Чимало пропозицій є щодо запровадження податкової амністії. Але керівники фіскальної служби переконані, що не можна давати амністію криміналу, який організовував податкові схеми. Він мусить відповідати за те, що допомагав бізнесменам оптимізувати податки, отримувати готівку, що використовувалася для хабарів, для зарплат у конвертах. За те, що створював фіктивні фірми, банкрутував компанії, допомагав завозити контрабанду й легалізувати її через податкові майданчики, вибудовував схеми з 5 тис. транзитних компаній, через які проходили платежі.
Шанс для бізнесу
Податковий компроміс — шанс для бізнесу виправити свої помилки. Якщо його вели чесно, угоди були реальними, а не фіктивними, а податківці виставляли сумнівні претензії (чимало актів податкових перевірок не витримують критики), то платник податків може відстоювати свої права у судах. Нині багато спорів вирішуються на користь підприємців. Хоча чимало випадків, коли судова система ставиться до них як до підозрюваних чи злочинців.
Амністію капіталів доцільно запроваджувати, коли в Україні радикально зміниться ситуація і платник податків буде впевнений, що фіскальна служба його не пресуватиме, не вигадуватиме нових податків. А митарі знатимуть, що бізнес подає реальні декларації, чесно платить податки. Коли відновиться довіра між бізнесом і державою. Нині податківці обговорюють із бізнесом нову методику адміністрування ПДВ, розбіжності у звітності. Експерти ж нагадують, що у Податковому кодексі є стаття, яка зазначає: при різних варіантах трактування закону він тлумачиться на користь бізнесу. Але в Україні таких прикладів поки немає.
Підприємці пропонують зменшити навантаження на фонд оплати праці й планку ПДВ, шукати компенсатори бюджетних втрат від цього. При великому податковому навантаженні бізнес завжди шукатиме шляхи оптимізації податків. Митарі зауважують, що у більшості європейських країн ПДВ більше 20%. Важливо правильно його адмініструвати і не красти, бо у держави не вистачить грошей на його відшкодовування.
Кожне пом’якшення податкової системи призводить до касових розривів. Якщо зменшити податковий тиск, доведеться скорочувати бюджетні витрати, соціальні програми. Але варто визначити прийнятний рівень податків, за якого всі їх сумлінно платитимуть. Для тих, хто ухилятиметься, треба вводити серйозну кримінальну відповідальність.
В УСПП вважають, що податковий компроміс допоможе вивести бізнес із тіні, де перебуває понад 50% економіки. Це — крок, спрямований на побудову довіри між підприємцями, суспільством і державою, на зменшення корупції. Натомість деякі аналітики переконані, що податковий компроміс не вплине на детінізацію економіки. Якщо гроші виводяться за кордон, ніхто в Україну їх не повертатиме, бо довіра до органів влади мінімальна, як і раніше.
Якщо держава хоче легалізувати капітал, який опинився за межами України, треба піти на суттєву лібералізацію руху капіталів, тобто дозволити громадянам країни відкривати рахунки за кордоном і зберігати там свої заощадження. Як тільки це станеться, отримаємо рух коштів у зворотному напрямку. Детінізація економіки можлива, коли буде спрощена система оподаткування і буде введена міжнародна система бухгалтерського обліку, звітності й аудиту, ухвалять закони з дерегуляції бізнесу.
Олена КОСЕНКО
