Також показово, що на іншому векторі вітчизняної зовнішньої політики з безвиході приймаються не менш сумні рішення, які визначать ціною порятунку української фінансової системи згортання соціальної держави. Під тиском з боку Росії і МВФ Україні доводиться фактично самотужки захищатися від загрози агресії північного сусіда і від дефолту. Зрозуміло, що ці дві трагічні події можуть бути взаємопов’язані і настати майже синхронно. Констатація такого ризику вкотре активізувала дипломатичні маневри навколо України.
На початку поточного тижня Рада Безпеки ООН вкотре обговорила ситуацію, яка складається в українсько-російських відносинах. Цікаво, що Курултай кримськотатарського народу поставив мету боротися за створення власної національно-територіальної автономії в Криму. Це дало підстави українській дипломатії закликати росіян звертати увагу не лише на становище національних меншин в Україні, а й у себе вдома. Проте Кремль робить вигляд, що це його не стосується.
Росія вимагає конституційної реформи ще до президентських виборів в Україні. Метою такої «реформи» є не лише максимальне обрізання повноважень нового президента України, легітимність якого доведеться визнавати і Кремлю, а й фрагментації Соборної України шляхом її федералізації. Російський ультиматум висунутий, незважаючи на об’єктивний стан справ в Україні, який не залишає часу на системну конституційну реформу.
Цей факт використовується російською пропагандою проти чинної влади України та з метою делегітимізації президентської виборчої кампанії. Заради цього струшують нафталін із колишнього президента України Віктора Януковича, який у чотири руки з Володимиром Путіним намагається зруйнувати громадянський мир в Україні. Головне, щоб світова спільнота це не лише усвідомлювала та співчувала Україні, а й нарешті перейшла у дипломатичний наступ, аби раз і назавжди захистити багатонаціональний народ України від кремлівських рекомендацій.