За оцінками експертів, основним каналом відпливу капіталу було трансфертне ціноутворення (80%), особливо в Китаї та Мексиці, а також хабарництво та доходи від корупції, які залишаються основними джерелами формування капіталів, що виводяться з країн Близького Сходу та Північної Африки. Оскільки капітали, які полишають країни, що розвиваються, мають ознаки незаконного походження, то основною вимогою до держави, в яку вони спрямовуються, є забезпечення таємності інформації щодо їхнього походження, а також низький рівень оподаткування.
Оцінки експертів Податково-правової мережі свідчать, що на десять юрисдикцій, які за «Індексом фінансової секретності» мають найвищі показники фінансової таємниці, припадає близько 80% обсягу торгівлі фінпослугами на Світовому ринку. Понад 50% банківських активів рухаються через юрисдикцію, яка має високий ступінь таємності.
Практично всі транснаціональні компанії використовують юрисдикції з високим ступенем таємності, аби мінімізувати оподаткування корпоративними податками. Світовими лідерами на ринку офшорних фінпослуг є країни, які мають високі показники ВВП на душу населення. Зокрема, 65% загального обсягу офшорних фінпослуг зосереджено у п’яти країнах з такими показниками.
США, Великобританія, Люксембург, Швейцарія, Німеччина є основними гравцями на ринку капіталу, що виводиться з країн, які розвиваються. На кожну з держав, яка не входить до цієї п’ятірки, припадає до 1% обсягу офшорних фінпослуг. І це не дозволяє їм конкурувати на такому ринку.
Оскільки не всі із зазначених п’яти країн можуть легально забезпечити високу таємність та відсутність оподаткування капіталам, які виводяться з країн, що розвиваються, ці капітали спочатку спрямовуються у «податкові гавані». Ті мають високий індекс фінтаємності та низький рівень оподаткування, тобто, на думку експертів, використовують інструменти недобросовісної податкової конкуренції.

Інструменти
Зазвичай, інструментами залучення виведених задля мінімізації оподаткування капіталів експерти називають зниження ставок оподаткування прибутку іноземних компаній. Як, приміром, у Канаді, де 75% такого прибутку не оподатковується корпоративними податками. Актуальні й історичні зв’язки з офшорними юрисдикціями. Зокрема, для Німеччини — Люксембург та Швейцарія, для Великобританії — Віргінські, Бермудські, Кайманові острови, для США — Маршалові острови, Пуерто-Ріко, для Канади — Барбадос, Панама.
Серед важливих інструментів — зниження чи відсутність податку на спадщину та створення таємних приватних фондів, інформація про бенефіціарів, що не підлягає розголошенню, як, наприклад, в Австрії. А також жорсткі правила таємності банківської інформації або введення покарання за розголошення приватної таємниці. У Люксембурзі жорсткі правила банківської таємниці забезпечені на законодавчому рівні у законі про банківську діяльність ще 1981 р. У Сингапурі за розкриття інформації можна потрапити до в’язниці на три роки.
Не варто забувати й про створення великих фінансових центрів та фондових бірж, котрі пропонують безліч інструментів для обслуговування капіталів, які втікають із країн, що розвиваються, або мають ознаки злочинного походження. Це Люксембурзька фондова біржа, Франкфуртський фінцентр у Німеччині, Нью-Йоркська та Лондонська фондові біржі. За даними FATF, Німеччина за допомогою Франкфуртського фінцентру, який об’єднує 3400 фінінститутів, переважно комерційні, ощадні, кооперативні банки, акумулювала 1,8 трлн дол. сумнівного походження як депозити нерезидентів.
Допомагають тікати капіталам і приватні фонди та трасти, члени яких можуть користуватися активами фонду, не сплачуючи податків. Зокрема, ініціатива законодавчого забезпечення подібної діяльності є в Люксембурзі та активно підтримується банківською асоціацією.

Диспропорції
Процеси виведення капіталів з України поглиблюють диспропорції розвитку вітчизняної економіки, гальмуючи її розвиток та стримуючи структурні перетворення. Вони спотворюють фінансові та інвестиційні потоки. Інвестиції в Україну, крім свого традиційного призначення, часто є ланкою схем прихованого виведення капіталу. Показовим прикладом цього є значні обсяги інвестицій з Кіпру — понад 33% загального обсягу прямих інвестицій в Україну.
Поширеність схем прихованого виведення капіталів, доступність і легкість використання каналів виведення коштів негативно позначаються на стійкості фінсистеми України. Кошти, які виводяться в інші економічні території, а потім повертаються у формі портфельних інвестицій або позик в нацекономіку, стають ресурсом, який суб’єкти господарювання можуть легко вилучити з економіки. І це є особливо небезпечним під час криз.
Відплив капіталу шляхом зниження експортних цін за зовнішньоекономічними контрактами тисне на обмінний курс нацвалюти. Поглиблюючи диспропорції торговельного балансу, процеси виведення капіталів значно зменшують еластичність експорту до реального обмінного курсу гривні. За економічною теорією, девальвація веде до збільшення прибутковості експортера. Це дозволяє йому знизити ціну задля підвищення конкурентоспроможності та збільшення обсягів реалізованої продукції.
Але, якщо підприємство акумулює прибутки за кордоном, девальвація дозволить йому вивести за кордон більшу суму та не стимулюватиме до збільшення фізичного обсягу експорту. Процеси виведення капіталів призводять до зниження рівня технологічного забезпечення підприємств та оновлення основних фондів. Це потребує значних вкладень, бо механізм амортизації не може забезпечити оновлення фондів у необхідному обсязі.
Акумуляція капіталів за кордоном значно знижує рівень національних заощаджень і не дозволяє спрямовувати ці кошти в галузі та сектори, де ці ресурси можуть бути трансформовані в інвестиції. Тож скорочується наявний в країні інвестиційний ресурс. У результаті використання суб’єктами господарювання схем прихованого виведення капіталів для мінімізації податків порушується цілісність та справедливість податкової системи.
Створюються умови для диференціації рівня оподаткування різними платниками податків. Відповідно спотворюються механізми конкуренції в країні, зменшується роль традиційних чинників конкурентоспроможності, які сприяють технологічно-інноваційному розвитку галузей економіки. За таких умов значущою конкурентною перевагою стають навички використання технік виведення коштів з-під оподаткування.
Виведення прибутків за межі національної економіки призводить до звуження бази оподаткування та спричиняє необхідність перерозподілу податкового навантаження. Тож для забезпечення надходжень до бюджету податкове навантаження поступово переноситься з бізнесу на населення України.

Протидія
Для того, щоб перекрити канали та схеми прихованого виведення капіталів, треба залучати кваліфікованих фахівців, співпрацювати з міжнародними експертами й податковими органами інших країн. Це потребує значних матеріальнх і людських ресурсів, технічного та фінансового забезпечення.
Авторитетні міжнародні організації, зокрема ОЕСР, ФАТФ, Єврокомісія, Світовий банк уже багато років докладають зусиль з метою протидії виведенню нелегальних, або «сірих» капіталів із країн. Цими організаціями напрацьовано ініціативи щодо протидії виведенню прибутків із країн, розмиванню баз оподаткування, протидії легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом, повернення активів.
Одним із завдань ОЕСР є становлення системи справедливої міжнародної торгівлі, яка не допускає виведення прибутків з країн задля розмивання їх податкових баз. Перші кроки у розбудові такої системи вже зроблено. Зокрема, започатковано Глобальний форум із прозорості, який у результаті колегіального огляду фінансової системи кожної з країн на предмет її прозорості формує рекомендації щодо внесення змін до законодавства, яке допускає таємність фінансових операцій.
В умовах спаду глобальної економіки і труднощів, які виникають у промислово розвинутих країнах через скорочення податкових надходжень, експерти ОЕСР неодноразово звертали увагу на проблему розмивання бази оподаткування та перенесення центрів прибутку у низькоподаткові юрисдикції. Тому логічним продовженням роботи ОЕСР у цьому напрямі стало започаткування проекту протидії розмиванню бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування, більш відомого як BERS.
Мета проекту полягає в розробці комплексної, збалансованої та ефективної стратегії для країн, які зіткнулись із проблемою розмивання податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування. Результатом роботи проекту став План заходів ОЕСР, схвалений на зустрічі міністрів фінансів Великої двадцятки в Москві в липні 2013 року. Цей план ОЕСР розглядає як поворотний пункт в історії міжнародного податкового співробітництва.
Планом передбачено фундаментальний перегляд принципів оподаткування прибутку, який формується в результаті операцій між суб’єктами господарювання кількох країн. Він складається з 15 пунктів, кожен з яких спрямовано на досягнення конкретних цілей і має термін здійснення впродовж 2014-2015 років. Серед основних завдань з реформування міжнародної податкової системи, які дозволять зменшити масштаби виведення прибутків з країн, — підготовка заходів з питань оподаткування компаній цифрового сектора.
Оскільки цей сектор є новим, відрізняється від традиційного виробництва та використовує нові моделі ведення бізнесу, необхідно встановити принципи визначення джерела доходу, «цифрової» присутності без створення оподатковуваної присутності.

Стратегія
Getin Holding S.A. не збирається тікати з України, вважає наш ринок привабливим і перспективним, має чітку стратегію розвитку на ньому. Це одна з найбільш потужних фінансових європейських груп та найбільший польський фінансовий інвестор в Україні. Група Getin Holding S.A. працює на фінансових ринках Польщі, Росії, Білорусі, України, Румунії. Сума її балансу сягає 16 млрд євро, чистий дохід за минулий рік становив 60,7 млн євро і зріс на 99% порівняно з 2012 роком.
Група не орієнтується на придбання великих банків, щоб інвестувати в них, намагається купувати невеликі фінустанови, які стають платформою для розвитку. Getin Holding S.A. є агресивним інвестором, уважно слідкує за ринком, оцінює його у довгостроковій перспективі, шукає нові продукти для клієнтів. Нещодавно придбала невеликий банк із 12 відділеннями в Росії і швидко перетворила його на велику фінустанову.
А невелика лізингова компанія в Калінінграді під керівництвом Getin Holding S.A. стала компанією № 2 у РФ. Торік під своє крило вона взяла й невеликий румунський банк. Група продовжує уважно стежити за українським ринком, має чітку стратегію реалізації своїх планів у нашій країні, адже під час економічного й політичного хаосу чимало інвесторів іде з України, послаблюється конкуренція, виникають нові можливості.
У 2006 році польський інвестор придбав невеликий універсальний український IdeaBank, який успішно працював на Івано-Франківщині. Протягом останніх п’яти років банк стрімко розвивається, просуваючись у рейтингах НБУ з третьої групи до першої десятки банків, які кредитують фізосіб (торік посів шосту позицію). За результатами минулого року, банк увійшов до двадцятки найбільш стабільних банків України згідно з рейтингом порталу «Мінфін».
Чистий прибуток IdeaBank торік становив 92,6 млн грн, що на 29% більше порівняно з позаминулим роком. При цьому за темпами росту банк випереджав банківський ринок України. Активи зросли на 26,8%, що на 13,5% вище від середньоринкового показника, кредитний портфель — на 44% (на 32,5% більше ринкового), депозити — 18,8%, на 1,2% вище, ніж у цілому по ринку. При цьому продаж роздрібних кредитів торік зріс на 146% до 1 154 млн грн.
За чотири роки банк увійшов до списку лідерів автокредитування, тримає 30% цього ринку, та готівкового кредитування. Таких успіхів дозволив досягти 100% європейський капітал, отриманий від материнської компанії. Внесок IdeaBank у чистий прибуток Getin Holding S.A. торік становив 36,1 млн польських злотих, що на 25,8% більше позаторішнього. Getin Holding S.A. як основний акціонер IdeaBank торік отримав титул «Кращого інвестиційного проекту, найбільш ефективно реалізованого в Україні». Під егідою Групи Getin Holding S.A. український IdeaBank виріс з рівня регіонального до всеукраїнського. Нині його мережа налічує сто відділень у 24 областях країни.

Олена КОСЕНКО