Одним із найстаріших таких конфліктів, який досі не врегульований, є індійсько-пакистанська територіальна суперечка навколо Кашміру. Вона досі залишається головною проблемою у відносинах між Індією і Пакистаном.
Після нетривалої паузи, викликаної корекцією курсу новими властями, Індія і Пакистан продовжили обопільні звинувачення. Водночас поряд із традиційними проблемами двосторонніх відносин з’явилися нові больові точки. Питання суверенітету Кашміру знову було актуалізовано на всіх дипломатичних контактах між Делі та Ісламабадом.
Зауважимо, що колишня правляча пакистанська Народна партія намагалася заморозити це питання в діалозі з Індією. Тоді серед пріоритетів пакистанської політики щодо Індії було врегулювання технічних питань консульських (надання в прискореному режимі віз окремим категоріям громадян обох держав), транспортних (автобусні маршрути в Кашмір).
Впродовж 2014-го — у першій половині 2015 років в індійсько-пакистанських відносинах з’явилися додаткові проблеми. Насамперед ідеться про такі факти: збройні зіткнення вздовж лінії контролю та робочого кордону в Кашмірі, які тривали з вересня 2014-го до березня 2015 року, жорсткі дипломатичні ноти Пакистану з метою заблокувати плани Індії, спрямовані на будівництво нових поселень в індійській частині Кашміру, затягування Пакистаном вирішення питання про надання Індії статусу найбільшого сприяння у торгівлі.
Крім того, Ісламабад знову звинуватив Делі у використанні території Афганістану задля організації терактів у Пакистані, а також причетності Розвідувального агентства Індії (RAW) до підтримки діяльності терористичних організацій на території Пакистану.
Впродовж 2014–2015 років спостерігалося подальше загострення індійсько-пакистанської конкурентної боротьби за домінування в Афганістані. Можна сказали, що на афганському фронті Індія і Пакистан намагаються вести проксі-війну, тобто війну за довіреністю, або війну чужими руками. Помітним фактором, який впливає на сучасні індійсько-пакистанські відносини, є поява у Південній Азії прихильників «Ісламської держави». Правда, координація зусиль Індії і Пакистану у протидії цій загрозі майже не проглядається.
Натомість Японія недавно створила Національний антитерористичний центр. Другий рік поспіль Японія та Індія проводять спільні військові навчання на океанських шляхах, які є стратегічно важливими для постачання Китаю ресурсів з африканських країн та регіону Перської затоки, а також для китайської торгівлі.
Крім військово-політичного співробітництва, Індія та Японія активно розвивають торговельно-економічні зв’язки. Потужно виглядає поєднання індійського потенціалу програмістів та японських технологій у сфері біотехнологій. Чимало японських фірм відкривають філіали в Індії.
За результатами переговорів індійський прем’єр-міністр Нарендра Моді та японський прем’єр-міністр Сіндзо Абе у спільній заяві наголосили на стратегічному характері індійсько-японського співробітництва, яке вже вийшло за межі Азії й набуває глобального виміру. Зокрема, Делі і Токіо підкреслюють важливість прискорення процесу реформування Ради Безпеки ООН, де вони мають амбіційну мету стати постійними членами Ради Безпеки.
Зрештою, індійсько-японський альянс зміцнює не тільки регіональну, а й глобальну системи безпеки. Зокрема, Японія заявила, що припинить співпрацю з Індією у сфері атомної енергетики у разі проведення нових випробувань ядерної зброї.
Андрій МАРТИНОВ