Iншi розділи
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Липень 13, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Субота, 26 Грудень 2015 00:10

Географія аграрних розписок розширюється

Rate this item
(0 votes)

Цієї осе­ні гео­гра­фія за­сто­су­ван­ня аг­рар­них роз­пи­сок в Ук­раї­ні сут­тє­во роз­ши­ри­ла­ся. Ни­ні ни­ми мо­жуть ко­рис­ту­ва­ти­ся сіль­гос­пви­роб­ни­ки вже чо­ти­рьох об­лас­тей. До Пол­тав­щи­ни, яка першою за­про­ва­ди­ла у се­бе цей но­вий інст­ру­мент, що спро­щує до­ступ аг­ра­рі­їв до фі­нан­со­вих та ма­те­рі­аль­но-тех­ніч­них ре­сур­сів, до­да­ли­ся Чер­ка­щи­на, Він­нич­чи­на та Хар­ків­щи­на. Рі­шен­ня що­до цьо­го бу­ло ухва­ле­не 1 ве­рес­ня од­ра­зу дво­ма про­філь­ни­ми ор­га­на­ми — Мі­ніс­тер­ством аг­рар­ної по­лі­ти­ки та про­до­воль­ства і Мі­ніс­тер­ством юс­ти­ції.

До запровадження нового способу поповнення обігових коштів сільгоспвиробників активно долучився й проект Міжнародної фінансової корпорації (IFC, Група Світового банку) «Аграрні розписки в Україні». Спільно зі згаданими міністерствами, місцевими органами влади, постачальниками матеріально-технічних ресурсів, дистриб’юторами, банками, агровиробниками тощо він провів у трьох нових пілотних регіонах круглі столи. Особливу увагу їх учасники приділили особливостям аграрних розписок, їх перевагам і тому, як ними можна скористатися.

АПК ус­та­нов­лює но­ві ре­кор­ди
Аграрний сектор залишається дуже важливим для України. На цьому під час свого виступу наголосив радник міністра аграрної політики та продовольства Дмитро Растрігін. За його даними, нині на АПК припадає понад 30% українського експорту.
Щодня сільгоспвиробники завдяки отриманій за кордоном виручці заводять у країну 30 млн доларів. Це доволі вагома сума: разом із зовнішніми запозиченнями, до яких вдається уряд, вона забезпечує гривні певну стабільність.
Суттєво зросла й частка сільського господарства у ВВП. Нині вона сягнула рекордних 12%. Утім, аналітики сходяться на думці, що в майбутньому цей показник може зрости, бо вітчизняний АПК ще не повністю задіяв наявні ресурси.
Українські аграрії, за словами Дмитра Растрігіна, доволі впевнено почуваються як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. За обсягами продажу олії їм немає рівних у світі. За експортом кукурудзи вони посідають третє місце, ячменю — четверте, а сої — шосте.
Що важливо, наші сільгоспвиробники не збираються поступатися конкурентам здобутими на світових ринках позиціями. Це, зокрема, підтверджується зростаючими обсягами поставок зернових в інші країни. Поточного маркетингового року вони здатні перевищити 30 млн тонн, а відтак стати найбільшими в історії країни.
«Наша мета, — додав Дмитро Растрігін, — збільшити врожайність зернових до 100 млн тонн, а також удвічі збільшити обсяги експорту». Це цілком реально, якщо взяти до уваги, що в Україні сконцентровано до 30% усіх чорноземів світу, а в самій галузі впроваджуються масштабні реформи. Проте є й проблеми, які вимагають термінового вирішення, і одна з них стосується гострої нестачі у сільгоспвиробників обігових коштів.
«Тому в аграрних розписках, — зауважив Дмитро Растрігін, — ми вбачаємо реальний інструмент, який дозволить суттєво збільшити фінансування галузі... Ми плануємо поширити цей проект на всю країну і хочемо впровадити механізм аграрних розписок не тільки для малих та середніх, а й для великих товаровиробників».


Бра­зиль­ський до­свід ре­алі­зує­ть­ся в Ук­раї­ні
Аграрні розписки не можна вважати українським винаходом. Вперше їх випробували в Бразилії ще в 1997 році. Так само, як і наші сільгоспвиробники, аграрії цієї південноамериканської країни постійно стикалися з браком коштів, яких потребували на проведення польових робіт, збирання врожаю, на придбання насіння, техніки, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, і тому змушені були вдатися до нестандартних рішень.
Однак не лише успішний бразильський досвід вирішення проблеми браку обігових коштів змусив наших галузевих чиновників привернути особливу увагу до аграрних розписок. До цього спонукала й економічна криза, яка надто сильно зачепила малих та середніх сільгоспвиробників. Через відсутність достатнього заставного майна та інші вагомі причини вони й раніше не дуже співпрацювали з банками, а згодом, коли ставка річних на їх кредити зросла до 30%, і зовсім перестали покладатися на можливу співпрацю.
«За ситуації, що склалася, — сказала під час виступу на вінницькому круглому столі заступник міністра аграрної політики та продовольства Владислава Рутицька, — треба було шукати нові інструменти. Саме тому ми активно взялися за аграрні розписки».
Слід визнати, що до нової справи в аграрному міністерстві підійшли виважено. Для цього створили спеціальну робочу групу. До її складу, крім відомчих фахівців, також увійшли представники учасників ринку, які мають пряме відношення до АПК. Зокрема, йдеться про постачальників матеріально-технічних ресурсів, банки, дистриб’юторів, зернотрейдерів, фермерські та банківські асоціації. Чільне місце в робочій групі посіли й фахівці проекту IFC «Аграрні розписки в Україні».
Робочу групу очолила Владислава Рутицька. Тим самим Міністерство аграрної політики та продовольства засвідчило серйозність своїх намірів запровадити аграрні розписки. Тож невипадково ними зацікавилися в багатьох українських регіонах, проте перевагу було віддано лише окремим із них. Чому?
На це запитання Владислава Рутицька відповіла так — привілей надавався тим областям, в яких найбільший відсоток земель сільськогосподарського призначення оформлено та зареєстровано відповідно до вимог чинного законодавства. До того ж в аграрному відомстві прислухалися до рекомендацій представників партнерських організацій. «Ідеться не тільки про IFC, а й про компанії, які допомагають нам у впровадженні цього інструменту».


Регіони зацікавилися аграрними розписками
Розмови про те, що сільгоспвиробники відчувають брак обігових коштів, в Україні тривають давно. І так давно, що всі до них уже звикли. Тому навіть не зважають, наскільки ця проблема є гострою.
Директор Департаменту агропромислового розвитку Черкаської ОДА Ігор Колодка вирішив ще раз привернути увагу учасників круглого столу до цього питання і нагадати, що воно не втратило своєї актуальності, а навіть навпаки — через кризові явища ще більше загострилося. І що це так — продемонстрував у цифрах. Згідно з ними на проведення цьогорічних весняно-польових робіт черкаські аграрії витратили майже 4 млрд гривень. Комплекс осінньо-польових робіт став їм у 5,5 млрд гривень.
Річ не тільки в тому, що це завеликі для черкаських аграріїв суми. Йдеться про кошти, які вони витратили, образно кажучи, з власної кишені. До них додайте 1,5 млрд гривень, які залучили у вигляді кредитних ресурсів під шалені відсотки річних. Тож виникає запитання; а на що згодом купувати все необхідне, аби посіяне вчасно проросло, рясно вродило і в оптимальні терміни було зібране?
Слушне запитання. На нього не можуть дати відповідь й вінницькі аграрії. При проведенні весняної посівної кампанії вони теж витратили понад 4,7 млрд гривень. З цієї суми 90%, за даними директора Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА Миколи Неїлика, становили власні кошти сільгоспвиробників. На осінні польові роботи ними було витрачено ще більше — 7 млрд гривень.
Тож малий та середній агробізнес, який залишається надто вразливим до економічних негараздів, вже заради самовиживання все частіше змушений звертати увагу на аграрні розписки. Саме тому на Полтавщині лише протягом року їх було оформлено 10 на загальну суму зобов’язань близько 45 млн гривень. 9 із цих розписок товарні і 1 — фінансова. Середній розмір зобов’язань за однією аграрною розпискою становив приблизно 3,5 млн гривень.

Спрощений механізм кредитування
Аналітики аграрного ринку називають проект впровадження аграрних розписок одним із найбільш успішних серед тих, які останнім часом реалізуються в галузі. Підставою для таких тверджень є розуміння важливості цього інструменту для українського сільгоспвиробництва всіма учасниками, які втілюють його в життя, а також тісна співпраця та взаємодія між ними. Передусім ідеться про Міністерство аграрної політики та продовольства та Міністерство юстиції як кураторів цієї справи, про проект IFC «Аграрні розписки в Україні» та місцеві органи влади.
Проект IFC виступає своєрідним ідеологом аграрних розписок. Його завдання полягає в максимальному поширенні серед аграріїв інформації про переваги та можливості цього інструменту кредитування. З цією метою він проводить у пілотних регіонах численні семінари, до яких активно долучаються сільгоспвиробники, нотаріуси, постачальники матеріально-технічних ресурсів, представники районних управлінь сільського господарства.
Ця робота, за словами керівника Програм IFC з розвитку фінансування агросектора Лії Сороки, здійснюється за підтримки Швейцарської Конфедерації. «Ми також вдячні нашим партнерам, які допомагають запроваджувати аграрні розписки», — зазначила вона. І додала, що цей інструмент дасть можливість українському сільському господарству, яке стало ключовим сектором національної економіки, більше розкрити свої можливості та прискорити його розвиток.
До особливостей аграрних розписок привернув увагу учасників круглих столів радник IFC з юридичних питань Сергій Рабенко. Він зауважив, що такий додатковий інструмент кредитування сільгоспвиробників є зручним у використанні і тому приваблює як позичальників коштів та матеріально-технічних ресурсів, так і тих, хто їх надає. І це не теорія, це підтверджено практикою застосування аграрних розписок у Полтавській області.
Разом із тим, наголосив Сергій Рабенко, навколо аграрних розписок почало виникати чимало неправдивої інформації, і тому варто її розвіяти. «Найбільший міф, з яким ми стикнулися, це той, що через аграрні розписки у фермерів можуть забрати землю. Насправді це не відповідає дійсності. Заставою за аграрною розпискою є винятково майбутній урожай. Земля тут не виступає предметом застави».
Сергій Рабенко також сказав: «В Україні все фінансування по суті є ломбардним. Це коли ми беремо твердий предмет застави — трактор, будівлю, землю або щось подібне. Таке фінансування є застарілим і в цивілізованих країнах його не використовують, бо всі працюють зі звичайними інструментами, які не є ломбардними. Аграрна розписка — це той крок, коли ми не використовуємо тверду заставу, а як заставу використовуємо майбутній врожай».
Зазвичай для отримання банківського кредиту сільгоспвиробники витрачають 3–4 тижні. На оформлення аграрної розписки за практикою Полтавської області достатньо лише півтора-два тижні.
Станом на середину листопада з 11 виданих аграрних розписок 5 уже були успішно виконані. Тобто їх учасники обійшлися без процедури примусового стягнення.

 

Аг­рар­ний ре­єстр у віль­но­му до­сту­пі
Адміністратором Реєстру аграрних розписок є Державне підприємство «Аграрні реєстри». Воно забезпечує його безперервну та повноцінну роботу, надійне збереження даних, а також оперативне підключення нотаріусів і надання громадянам інформації за їх запитами в частині публічних даних цього Реєстру.
«Будь-який громадянин, — наголосив директор ДП «Аграрні реєстри» Сергій Клюца, — у будь-якій точці земної кулі, використовуючи Інтернет, може отримувати інформацію про те, скільки аграрних розписок видано конкретним агровиробником і скільки з них наразі залишається невиконаними. Це потрібно для того, щоб оцінити рівень завантаження зазначеного агровиробника і ухвалити рішення щодо придбання у нього продукції або про надання йому відповідних додаткових кредитних ресурсів».
Ця система дозволяє кредиторам бути впевненими в тому, що предмет застави не буде безпідставно відчужений третьою особою.
Ще одна особливість. Реєстр забезпечує цілодобовий та безоплатний доступ громадянам до інформації, яку містить. Сам же він наповнюється державними та приватними нотаріусами, які набувають статусу реєстраторів Реєстру аграрних розписок.
«Підключення до Реєстру, — додав Сергій Клюца, — не потребує від нотаріусів жодного додаткового програмного забезпечення або особливих умов для комп’ютерного обладнання».

 

За­кор­дон­ні інвестори підтримують аграрні розписки
Навіть попри економічну кризу сільськогосподарська галузь залишається привабливою для інвесторів. Вони готові й надалі налагоджувати співпрацю з українськими аграріями.
Серед компаній, які вже тривалий час працюють на українському аграрному ринку, особливо вирізняються своєю активністю такі, як Syngenta, BASF, Bayer, AP group, Monsanto, ІМК, CHS та інші. Всі вони демонструють зацікавленість в аграрних розписках, безпосередньо працюють із ними і всіляко сприяють їх впровадженню в нових пілотних регіонах.
Зокрема, за інформацією керівника групи з розвитку бізнесу Syngenta Хелен Феірлемб, у Полтавській області її компанія оформила три аграрні розписки. «Як звичайна людина я очікувала, що ця процедура нагадуватиме радянський паспортний стіл, тобто передбачатиме багато паперів, стільки ж проблем та труднощів. Маю сказати, що чинна процедура виявилася простою, зручною і зрозумілою для господарств. Я вважаю, що це прекрасна справа, я лише за впровадження аграрних розписок».
Водночас цінність аграрної розписки, як наголосила Хелен Феірлемб, полягає в тому, що вона захищає сільгоспвиробників від цінових ризиків. А це багато важить для українського ринку, на якому цінова політика часто змінюється. Особливо часто це спостерігається зараз — в умовах фінансової нестабільності. Так, ціна на кукурудзу може коливатися від 30 до 40%. Якщо не вгадати з таким зростанням, то можна отримати значні збитки.
Хелен Феірлемб запевнила, що Syngenta активно працюватиме в Черкаській, Харківській та Вінницькій областях, які приєдналися до пілотного проекту впровадження аграрних розписок.
Ми­ко­ла ЛУ­ГО­ВИЙ,
На­ціо­наль­ний прес-клуб 
«Ук­ра­їн­ська пер­спек­ти­ва»

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».