Цьогорічна виборча кампанія пройшла у Придністров’ї на тлі гострого протистояння між парламентом і урядом. У непримиренній конкурентній боротьбі за владні ресурси зійшлися придністровський президент Євген Шевчук та фірма «Шериф», яка є найбільшим платником податків у самопроголошеній республіці, завдяки чому контролює парламент.
Загалом економічне становище у Придністров’ї напружене. Навіть перед виборами, зважаючи на бюджетні проблеми, уряд профінансував лише 18% пенсій та інших соціальних виплат порівняно з рівнем 2014 року. Попри мізерні виплати загальний борг перед бюджетниками неухильно збільшується.
Зважаючи на це, фірма «Шериф», з монополією якої у придністровській економіці після перемоги на виборах 2011 року обіцяв боротися президент Євген Шевчук, звинуватила у непрофесіоналізмі прем’єр-міністра Тетяну Туранську. У відповідь фірму «Шериф» звинуватили у банальному підкупі виборців.
Нинішні вибори Верховної Ради ПМР є прелюдією до президентських виборів 2016 року, на яких «шерифи» намагатимуться взяти реванш. Тим паче що різні сили у Кремлі роблять ставку на різні кланово-політичні угруповання у ПМР.
Політичні баталії у Придністров’ї розвиваються з огляду на збереження гострої фази політичної кризи у Молдові. Тамошні ліві політичні сили попри майже три місяці бурхливих вуличних протестів так і не змогли відправити у відставку проєвропейську коаліцію у молдовському парламенті та домогтися позачергових виборів.
За цих обставин придністровське питання (до речі, так само як і гагаузьке) залишається козирною картою Росії у спробах зберегти й посилити вплив на Молдову. Тому, незважаючи на очікувані скорочення навіть російського державного бюджету, обмеження рівня російської допомоги Придністров’ю, остаточно цей проект не закритий. Зокрема, придністровську модель Росія намагатиметься використати для визначення долі так званих «ДНР– ЛНР». Тож російські політичні технологи, яку курували ці вибори, намагаються залишити у грі всі карти та можливості їхнього розіграшу.

Андрій МАРТИНОВ