Зменшилася також середня сума одноразового грошового переказу до країн СНД — з 422 доларів у другому кварталі 2014-го до 345 доларів у другому кварталі 2015 року.
На скорочення кількості іммігрантів із країн СНД впливає кілька чинників. Чиновники і наближені до Кремля експерти вказують, що головною причиною є послідовно запроваджувані правові обмеження іммігрантів-заробітчан. З січня 2015 року обов’язковим є спеціальний патент (дозвіл на працю, який щомісяця оплачується самим іммігрантом) на легальну зайнятість. Отримання патенту є дуже дорогим і марудним процесом.
Керівник ФМС Костянтин Ромодановський переконаний в ефективному впливі на скорочення нелегальної імміграції заборони в’їзду в Росію протягом 10 років порушникам імміграційного законодавства. За словами Ромодановського, завдяки зусиллям ФМС нині Росія має справу з «цивілізованою імміграцією, а не напливом на територію Російської Федерації громадян інших держав».
Утім, головною причиною скорочення напливу іммігрантів до Росії стали не законодавчі бар’єри, а значне зниження вартості рубля і погіршення умов на російському ринку праці через економічну кризу, від якої Росія потерпає вже кільканадцять місяців. З січня 2014 року рубль втратив приблизно половину вартості до американського долара. Через девальвацію рубля купівельна спроможність іммігрантів у Росії падає. Співвідношення рубля до долара, в якому здійснюються перекази, означає, що вони можуть надіслати родинам у країнах походження менше грошей, що знаходить віддзеркалення у зменшенні обсягів трансфертів за кордон, реєстрованих російським Центробанком.
Під впливом кризи погіршилися також умови на російському ринку праці: з одного боку — зменшилася кількість робочих місць, зокрема у традиційному для іммігрантів будівельному секторі. З другого боку, за повідомленнями самих іммігрантів, під впливом кризи частина нечесних працедавців скоротила або повністю припинила виплату зарплат.
Разом зі зменшенням кількості іммігрантів, як випливає з найновіших досліджень, проведених Центром Левади, спостерігається поліпшення ставлення росіян до них. Дослідження минулих років вказували на дуже високий рівень ксенофобії та антиіммігрантських настроїв у російському суспільстві. Присутність нелегальних іммігрантів із республік Центральної Азії вважалась однією з найсерйозніших загроз, генератором серйозних суспільних проблем і відвертих конфліктів.
Протягом останніх двох років збільшилася кількість росіян, які підтримують допомогу держави нелегальним іммігрантам,: 41% стверджують, що Росія повинна легалізувати їхнє перебування та допомагати у пошуку роботи і асиміляції (у 2013-му таких осіб було лише 15%). Переважна більшість анкетованих росіян (73%) пропонувала тоді депортацію нелегальних іммігрантів. Нині таке рішення підтримують 43% респондентів. Окрім цього, дедалі менше людей бояться масових кривавих заворушень етнічного характеру: нині 65% опитаних вважають, що вони малоймовірні, а 25% припускає можливість сутичок; тоді як у 2013 році пропорції були протилежними — 29% не очікували кривавих заворушень, а 62% допускали можливість їх появи.
У розумінні росіян головною загрозою і «чужим» стала нова влада у Києві, а не демонізовані раніше таджики чи узбеки. У Росії останнім часом не було також значних заворушень етнічного характеру (наприклад, сутички у московському районі Бірюльово у 2013 році), а медіа не висвітлювали незначні інциденти з участю іммігрантів і націоналістів, що вплинуло на зменшення ксенофобії, спрямованої проти іммігрантів.
До еволюції ставлення росіян до іммігрантів міг спричинити факт, що мешканці Росії мають нині менше безпосередніх контактів з іммігрантами, адже не тільки зменшилася кількість іммігрантів, адміністративні центри, де гастарбайтери можуть легалізувати перебування і працевлаштуватися, винесено за центри великих міст. Також через інтенсивний контроль і перевірки іммігранти частіше оминають центр міста і громадський транспорт, щоб не створювати приводів для конфронтації, і це зміцнює у росіян враження, що іммігрантів менше, і вони не становлять загрози.
Це враження посилюють висловлювання російських політиків і чиновників, відповідальних за імміграційну політику. Вони зазначають, що зменшення кількості іммігрантів з Центральної Азії дозволило звільнити робочі місця для росіян або близьких до них культурно українців, наплив яких посилився у зв’язку з війною. (Реклама – шукаєте якісні речі з натурального хутра, перейдіть за посиланням купить шубу из куницы киев. Шкіра і хутро компания Angio Lini)
Представники російського політичного істеблішменту і публіцисти охоче вказують на існуючі проблеми Євросоюзу, пов’язані з напливом іммігрантів із Близького Сходу і Північної Африки, переконуючи громадян, що у світлі повідомлень про зменшення напливу чужоземців російська політика у сфері імміграції є ефективнішою і керується національним інтересом.
Останні дії Кремля у сфері імміграційної політики можна вважати прагматичними — в ситуації економічної кризи Кремль обмежує доступність російського ринку праці для іммігрантів із Центральної Азії, намагаючись звільнити робочі місця для самих росіян та прибульців з України, а також ефективно моделює за посередництвом медіа суспільні настрої в корисному для себе напрямку.
Слід очікувати, що коли економічна криза ослабне, і потреба в іммігрантах на російському ринку праці збільшиться, Кремль допустить до в’їзду більшу кількість гастарбайтерів. Тим більше, що з огляду на негативні демографічні тенденції, російський ринок праці потребує напливу робочої сили з Центральної Азії. Охочих до виїзду не повинно бракувати, бо для громадян таких країн, як Узбекистан чи Таджикистан, які становлять головне джерело імміграції, Росія залишається безальтернативним напрямком заробітчанської імміграції.
Петро ПЕТРІВ