Про високий рівень військово-політичної напруженості в регіоні свідчить рішення нового короля Саудівської Аравії Салмана запросити до країни додатковий контингент єгипетської армії для охорони саудівсько-іракського кордону. Іран також посилює військове угруповання на своєму кордоні з Іраком. Однак левова частка військового навантаження боротьби проти «Ісламської держави Іраку та Леванту» належить іракським курдам. Вони вже отримали значну військово-технічну допомогу від США, Німеччини, Франції, фінансову допомогу від Японії.
Однак оперативно-тактична ситуація на фронті між курдами та ісламістами залишається непевною. Ісламісти не змогли утримати контроль над сирійським містом Кобані, розташованим на сирійсько-турецькому кордоні, звідки вони були наприкінці січня вибиті загонами самооборони курдів. Правда, після цього загони «Ісламської держави» надали перевагу суто партизанській тактиці й здійснили демонстративну атаку на курдський центр нафтовидобутку — іракське місто Кіркук.
Зважаючи на ці тенденції, можна очікувати, що американський Конгрес надасть президентові Бараку Обамі право на збільшення фінансової і військово-технічної допомоги курдам, але навряд чи погодиться на збільшення американської військової присутності в Іраку. Такий підхід, скоріше за все, на відносно тривалий час збереже фронтову ситуацію, коли ані курди, ані ісламісти не зможуть отримати вирішальної перемоги.

Андрій МАРТИНОВ