Необхідна програма
На круглому столі обговорили головні питання авіаційної галузі. За словами керівників підприємств, основну проблематику на сьогодні становлять необхідність забезпечення всебічної підтримки з боку держави, в тому числі на законодавчому рівні; прийняття державної цільової науково-технічної програми, стратегії розвитку авіаційної промисловості.
Увагу учасники круглого столу приділили також формуванню державного оборонного замовлення та консолідованого замовлення на вітчизняну авіатехніку; необхідності оновлення основних фондів виробничих підприємств; запровадженню заходів для розвитку внутрішнього ринку та активізації просування вітчизняної авіатехніки на закордонні ринки. У своїх виступах фахівці аналізували можливі ризики корпоратизації і приватизації державних підприємств авіаційної галузі України та світовий досвід із цих питань.
За словами заступника гендиректора з питань авіабудування та ракетобудування ДК «Укроборонпром» Руслана Коржа, нині за участю представників 18 підприємств авіаційної галузі, підпорядкованих «Укроборонпрому», приватних підприємств на чолі з «Мотор Січ», середніх і малих авіаційних підприємств триває робота над розробкою комплексної програми заходів для розвитку галузі.
Оновлення, на думку Коржа, потребують Державна цільова програма розвитку озброєння та військової техніки, програма розвитку ОПК, національна транспортна стратегія та інші документи. Комплексну програму заходів, за словами Коржа, буде передано на затвердження в Офіс Президента України.
Про регулятора
Президент ДП «Антонов» Олександр Донець зазначив відсутність комплексної підтримки програм «Антонова» з боку держави протягом останніх десяти років.
«І мова тут іде не лише про фінансування — живі гроші, а про необхідність створення ефективної організаційної структури, яка б цілеспрямовано, грамотно керувала б нашим напрямком. Зокрема, забезпечувала б вирішення питань на законодавчому рівні.
Наприклад ми, представники промислових підприємств, готові створити робочу групу з підготовки законопроєктів, які по-справжньому діяли б. Фахівці «Антонова» мають багато відповідних розробок», — сказав він.
Президент Асоціації підприємств авіаційної промисловості «Укравіапром» Віктор Попов наголосив, що «попередні п’ять років показали, що якщо немає в державі регулятора, стратегії і програми розвитку, рядка в бюджеті — нічого не буде. Питання необхідності регулятора порушувалося неодноразово».
За його словами, в Європі підприємствам, які займаються оборонкою, заборонено продавати обладнання без спеціальної ліцензії, яку дуже довго отримувати. А приналежність українських авіабудівних підприємств до «Укроборонпрому» відлякує потенційних партнерів.
Засновник ТОВ «Авіаційні та космічні системи та технології» Олег Уруський повідомив, що виходив із пропозицією на попереднє керівництво країни об’єднати авіаційну і ракетно-космічну галузі шляхом передачі їх в управління новому аерокосмічному агентству. Розвиток проєктів авіації та космічної галузі могли б стати національною ідеєю.
«Україна залишається країною з низьким рівнем укладності економіки. Витягнути країну з такого стану здатні ці дві серйозні галузі. Держава має підійти до питань їхнього розвитку системно. Можливо, проблема полягає в тому, що країна не має стратегії розвитку? Досі не ухвалено Закон «Про загальнодержавну цільову науково-технічну космічну програму України на 2020–2024 роки. Система управління авіаційною промисловістю також є недосконалою», — зазначив він.
Держзамовлення і створення інфраструктури ринку
Важливим чинником збереження і розвитку авіаційної галузі мають стати державні замовлення. ДП «Антонов» пропонує нову техніку, потрібну нашим структурам. На заміну «Ан-12» та «Іл-76» мають прийти сучасні багатоцільові транспортні «Ан-178». Є розробки у сфері безпілотних комплексів, льотних тренажерів найвищого рівня.
Необхідно завершити програму імпортозаміщення. Її виконання лише для літаків сімейства «Ан-1Х8» оцінюється в 200–205 млн доларів та розраховане на шість років. Домовленості, досягнуті за цим питанням із попереднім урядом, не були реалізовані.
Для розвитку внутрішнього ринку України необхідне створення фінансової, лізингової авіаційної структури. «Щороку мільярди гривень сплачуються вітчизняними авіакомпаніями іноземним лізинговим структурам, які забезпечують їм постачання літаків. Щороку!» — наголосив О. Донець.
«Сьогодні необхідно вирішити питання технічного переоснащення. Основне устаткування більшості підприємств галузі зношене на 80%. У нас у такому стані обладнання в цехах серійного заводу, який був приєднаний до «Антонова» у 2009 році та мав на той час досить важкий фінансовий стан. Доцільно було б створити лізингову компанію з постачання технологічного обладнання», — запропонував керівник ДП «Антонов».
«Наприклад, технологічний цикл побудови «Ан-158» становить 18 місяців. У цьому процесі деякі верстати задіяні лише протягом одного-двох днів.
А вартість такого верстата сягає 6 млн доларів. Якщо виконати цей платіж одразу, це зменшує рентабельність програми. Інша річ — можливість придбати таке обладнання в лізинг».
У свою чергу, заступник керівника Офісу Президента Анна Коваленко запевнила, що всі звернення будуть опрацьовані, а відповідні доручення підписані Главою держави.
«Президент дуже глибоко розуміє проблематику, ми зараз відпрацьовуємо йому рішення, працюємо з іншими органами влади для того, щоб зрозуміти, чим можемо допомогти, які адміністративні кроки здійснити. Робота в цьому напрямку ведеться, і ми тримаємо руку на пульсі», — пообіцяла вона.
Учасники круглого столу висловили сподівання, що нагальні питання галузі будуть найближчим часом розглянуті органами держвлади, та висловили готовність узяти участь у формуванні та прийнятті відповідних рішень.
Щодо ризиків непродуманої корпоратизації
Начальник відділу корпоративних прав, інвестицій і нормотворчої діяльності ДП «Антонов» Дмитро Дем’яненко:
— Законодавством не встановлено будь-яких особливостей у процедурах корпоратизації і приватизації для держпідприємств авіаційної промисловості. Правила гри для всіх однакові. За останні п’ять років процедури максимально спрощені. А особливості є, вони суттєві, адже авіапромисловість, як й інші високотехнологічні галузі, є економічною основою держави.
Під корпоратизацією розуміється перетворення державних унітарних підприємств на акціонерні товариства, 100% акцій яких належатимуть державі. Сама по собі корпоратизація не призводить до залучення інвестицій, оскільки власник залишається тим самим.
Цей процес, по суті, є першим кроком до приватизації, адже тільки в результаті приватизації відбувається часткова або повна зміна форми власності на пакети акцій акціонерних товариств, створених внаслідок корпоратизації державних підприємств. Тобто корпоратизоване підприємство — готовий для продажу об’єкт.
Особливо важливо це розуміти в умовах, коли Верховна Рада України скасувала перелік державних підприємств, приватизація яких заборонена, не прийнявши нічого іншого. Зараз приватизацію нічого не стримує. Верховна Рада доручила КМУ розробити перелік акціонерних товариств, частка корпоративних прав, що належать державі, у статутних капіталах яких не може бути меншою ніж 50 відсотків + 1 акція.
На мою думку, корпоратизація державних унітарних підприємств сама по собі безумовно є одним зі способів реформування системи управління ними, але в таких сучасних умовах цей спосіб реформування, з одного боку, не дає жодних інвестицій підприємствам і не призводить до зростання їхнього виробництва, а з іншого — лише породжує ризики, додаткові витрати і втрати, а також перемикає увагу від реальних проблем підприємств на проблеми, пов’язані із самим процесом перетворення (корпоратизації).
Таким чином, особливості авіаційної промисловості, ризики, ймовірність їх настання та наслідки у кожному випадку треба вивчати і прораховувати перед прийняттям управлінського рішення. Необхідно забезпечити доступність для трудових колективів підприємств авіапромисловості результатів такого вивчення і розрахунків, а також можливість їхньої участі в цих процесах.
Проте на цей час законодавство взагалі не вимагає будь-яким чином оцінювати обстановку, проводити її вивчення та обґрунтовувати необхідність прийняття рішень. Ці положення були виключені урядом у 2015–2016 роках із постанови Кабінету Міністрів України, яка регламентує процедуру перетворення (від 29 серпня 2012 року № 802).
Герой України, льотчик-випробувач Олександр Галуненко:
— У разі прийняття рішення про підготовчі роботи до корпоратизації підприємства необхідно враховувати важливу особливість ДП «Антонов» як розробника літаків та інших літальних апаратів. Наше держпідприємство має у своєму складі аеродроми та аеродромні об’єкти — злітно-посадкові смуги, руліжні доріжки, системи посадки, наземні засоби зв’язку, навігації, спостереження, інші елементи аеродромів, які забезпечують безпеку польотів.
Крім того, зона аеропорту «Антонова» визначена єдиною зоною польотів для випробувань авіаційної техніки. Ці об’єкти є невід’ємною частиною виробничого процесу підприємства, без яких виконання ДП «Антонов» своїх функцій розробника буде неможливим.
У той же час відповідно до Закону України про приватизацію такі об’єкти не підлягають приватизації, оскільки сприяють забезпеченню обороноздатності країни. Тому прошу врахувати мої зауваження при розробці проєкту Закону України про особливості створення акціонерних товариств на основі державних підприємств авіаційної промисловості.
Вікторія КОВАЛЬОВА
