Духовність
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Лютий 27, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 31 Жовтень 2014 02:00

Аби вдихнути бабаївського повітря

Rate this item
(0 votes)

ВЕЛИКИЙ ПРОЕКТ — СКОВОРОДА-300

Відкриваючи фестиваль у селищі Бабаї (Харківщина), присвячений наступному ювілею Г. С. Сковороди, заступник губернатора області Іван Варченко сказав: «Ми повинні з високо піднятою головою йти по світу, бо у нас був і є Сковорода, який звеличив рідний край, народ і все людство філософією серця, на формування якої він спрямував увесь свій талант і хист, усе своє праведне і прекрасне життя. Висловнені Перворозумом думки й сьогодні сучасні і актуальні, як от: «Наше християнське життя — це військова служба, — вважав Григорій Савич.— Але якщо я сам не Геркулес, то Христос є для нас зразком багатьох героїв. Під його знаменем ми боремось і переможемо».
Духовний діалог українського Перворозуму в кожному з нас і триватиме довічно, поки на планеті залишиться потяг людства до віри, надії, любові. Ми йдемо на прощу до Сковороди, йдемо за Сковородою, розбудовуючи Україну, бо він, себто Сковорода, — наше духовне знамено, ідеал християнського життя, взірець служіння народу.
Розроблений фахівцями Харківської, Полтавської та інших областей великий проект «Григорій Сковорода-300» має на меті органічно поєднати сковородинівське вчення про щастя людини з глобальною вимогою сучасності — сталим органічним розвитком суспільства».


У Бабаях Григорій Савич опинився вимушено (його звільнили з Харківського колегіуму за вигадані церковниками біблійні нестандартні погляди) і загалом щасливо, особливо у творчому плані. Ось що він писав 1774 року про свої бабаївські роки своєму другові Афанасію Панкову: «На сьомому десятку нинішнього століття, залишивши вчительську посаду й усамітнившись у лісах, полях, садах, хуторах та пасіках, що лежать навкруж Харкова, навчав себе доброчинству. Написав півтора десятка байок. А цього року в селі Бабаї примножив їх до половини...»
У Бабаях наукові працівники Сковородинівського національного заповідника-музею повідомили громадськості, що майже всі оригінали бабаївських байок та інших творів поета вони відшукали і до 300-річчя Сковороди передадуть їх у Київський музей Предтечі, котрий, за словами Бориса Олійника, голови громадського оргкомітету «Григорій Сковорода-300», має відкритись у столиці України 2022 року.
Чимало цікавого і важливого цієї осені відбулось у Бабаях, де під шатром вікових дубів Григорій Савич написав половину «Байок харківських». Якраз тут організатори фестивалю обладнали велику сцену, аби духовно бути разом із поетом. На фестивалі виступили не тільки художні колективи Слобожанщини, а й гості з Полтавської, Сумської, Дніпропетровської, Черкаської та інших областей держави. Вони виконували авторську музику, обробки та інтерпретацію творів на слова Сковороди. Шанувальник поета, заслужений артист України, бандурист Тарас Компаніченко також порадував присутніх своїм оригінальним співом і музикою.
Як відомо, Сковорода безмежно любив природу, а чи не найбільше дубняки, які створювали своєрідну ауру, надихали його на створення нових шедеврів. Тому всеукраїнський девіз — «Дуби для Сковороди» і в Бабаях став реальністю. Його сподвижники біля чарівного ставка посадили 300 саджанців дубів. Місцеві лісівники взяли насадження під свою охорону, ретельно доглядають, аби до 300-річчя Сковороди тут забуяв справжній дубовий гай.
Ще знаємо, що Григорій Савич шанував і цінував народних майстрів. Увагу відвідувачів у Бабаях привернули майстер-класи з гончарства, різьби по дереву, лозоплетіння. Як і всюди, на Харківщині тут збирали гроші та одяг для вояків і переселенців із Донбасу, що відповідає думкам Сковороди про військову службу.
Коли цього року в Києві вручали бабаївському селищному голові Олександру Морозу ювілейну сковоридинівську медаль як одному з оберегів життя і творчості поета, такі ж нагороди отримали і представники з Італії, Німеччини, Угорщини та інших країн. «Виявляється, — вважає Мороз, — філософія Сковороди і там починає приживатися».
Спочатку Григорій Савич жив у свого колишнього учня, священика Бабаїв Якова Правицького, а потім у маєтку графа Щербініна. Маєток той надзвичайної краси, тепер реставрується і відновлюється, у ньому планується відкрити кімнату поета. Вже з усіх кінців України, а також із зарубіжжя надходять у Бабаї експонати про генія. У Бабаях збереглася криниця Сковороди зі смачною джерельною водою. Її раніше «окультурили», одягнувши в бетон, тому відчуття первозданності пропало, яке було головним натхненням для нашого знаменитого земляка.
«Ми вже почали роботи з відновлення криниці, — сказав голова Харківського обласного фонду культури Віктор Бойко. — Цей проект розробили і втілюють у життя студенти Харківської академії архітектури і дизайну. Разом із будівельниками вони викладають бруківкою стежку, що веде до знаменитої криниці».
А біля придорожнього кемпінгу, де стоїть погруддя філософа, розробляють маршрутні вказівки на зразок — тут бував поет, писав свої твори, відпочивав, спілкувався з людьми, організовував для селян співочі концерти, адже Григорій Савич мав чудовий голос, його навіть запрошували до Росії у царську капелу. Одне слово, у Бабаях все робиться, щоб гідно зустріти відвідувачів напередодні ювілейних свят.
Ві­та­лій СТЕГ­НІЙ,
Хар­ків­щи­на
Фото із сайта culture.kharkov.ua

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».