У давнину Дідух ототожнювався з місцем духів-пращурів, духу житла та інших добрих духів. Останні, вважалося, після жнив вселяються в сніп-Дідух і з ним переходять із городу до оселі і для них, вважалося, господарі влаштовують Святу вечерю.
На цю Багату кутю, крім добрих духів, приходять і бог урожаю та бог домашніх тварин. Місце ж Дідуха в хаті звалося «Раєм», бо там, вважали, з цього часу перебуватимуть душі пращурів-покровителів роду і дому.
Встановлення Дідуха у хаті, де відбуватиметься вечеря, було магічним обрядом, після якого вже ніхто нічого в хаті не робив.
У домі Дідух перебував до Старого Нового року чи Водохреща, а навесні його прийнято спалювати «на новий добрий урожай».
Накривання стола — це також доволі магічний обряд. Приносили додому оберемок соломи або сіна як нагадування про те, що Христос народився в яслах. Тож під скатертину клали сіно, на чотири кути стола по голівці часнику — «щоб злу силу відігнати», пшеницю, монети (у різних частинах України є своя специфіка).
Приготування страв у давнину розпочиналося із самого ранечку і до появи першої зірки господиня мала впоратися з усім.
Серед традиційних страв: кутя, вареники, грибова юшка, голубці, картопля, риба (не в усіх регіонах), гриби, капуста, квасоля, узвар, пампушки.
На Святвечір, як правило, збиралася вся родина, та й узагалі міг зайти хто хотів, так що людей збиралося багато. З давніх-давен на стіл в останній вечір перед народженням Христа ставили 12 страв (як символ вшанування 12 апостолів). Людей за столом мала бути парна кількість, а якщо непарна, то доставляли порожній стілець і ставили прибор.
Тож із появою першої зірки сім’я сідала за стіл.
Перш ніж перейти від суворого посту до Святої вечері, пригубляли церковного кагору. Разговлялися сочивом — пісною стравою з пшениці або рису з медом. Запалювали лампадки і свічки. Верхівку ялинки прикрашали зіркою (тільки не п’ятикутною, а сріблястою восьмикутною, що символізує Віфлеємську).
Є ще традиція — купувати статуетки овечок і розставляти їх у кімнаті. Тепер залишилося розвісити ангелочків, сніжинки і дощик — хоча б одна кімната має бути святково оздобленою!
У ніч із 6-го на 7-е влаштовували колядки — молодь ходила під вікнами, славила піснями Христа і бажала щастя господарям. За це їм виносили частування, подарунки і гроші. У давнину частину зібраних грошей було прийнято жертвувати на церкву.
Але головне — не забудьте відвідати Різдвяну службу — вона починається рівно опівночі. І прочитайте ті глави Євангелія, де розповідається про народження Христа.