Соціальна політика
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Вересень 30, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 24 Жовтень 2014 03:00

Допомога сім'ям переселенців

Rate this item
(0 votes)

Уряд на­да­ва­ти­ме гро­шо­ву до­по­мо­гу для по­крит­тя ви­трат на орен­ду жит­ла ро­ди­нам, які по­ки­ну­ли рід­ні до­мів­ки в анек­со­ва­но­му Кри­му чи на Схо­ді Ук­раї­ни та пе­ре­їха­ли в ін­ші ре­гіо­ни на­шої дер­жа­ви. Для цьо­го Каб­мін не­що­дав­но ухва­лив дві спе­ці­аль­ні по­ста­но­ви.
Про суть та­кої уря­до­вої іні­ці­ати­ви та про прак­тич­ні по­ра­ди пе­ре­се­лен­цям — в ін­тер­в’ю пер­шо­го за­ступ­ни­ка мі­ніс­тра со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ук­раї­ни Ві­та­лія Му­щи­ні­на Укр­ін­фор­му.

— Якою кількістю переселенців зараз опікується держава?

— Нині ми можемо говорити лише про тих, хто звернувся до місцевих органів різних регіонів за сприянням у проживанні, а також про громадян, які потребують переведення на іншу адресу своїх пенсій, соціальних виплат чи розраховують за допомогою центрів зайнятості знайти собі роботу.
За оперативною інформацією Міжвідомчого координаційного штабу, в Україні налічується понад 410 тис. внутрішньо переміщених осіб: зі сходу — понад 391 тис. та з Криму — понад 18 тис. українців. Усі вони вже забезпечені тимчасовим житлом.

Половина з них є особами працездатного віку, 31% — це діти і 19%, або понад 79 тис., — інваліди та особи похилого віку. Але зрозуміло, що така статистика неповна. Насправді переселенців значно більше, оскільки питання проживання вони вирішують самостійно або за допомогою своїх родичів чи знайомих.
За отриманням різних видів допомог до нас уже звернулося понад 236 тис. жителів Донбасу та майже 14 тис. — із Криму. Майже 23 тис. — із питань переведення різних видів соціальних допомог, понад 147 тис. — за пенсійними виплатами і понад 14,5 тис. — щодо працевлаштування.
— Воєнні дії в зоні АТО тривають уже не один місяць. Напевне, всі, хто хотів, уже виїхали, чи не так? Цікаво й інше — яким регіонам найчастіше віддають перевагу переселенці?
— Їхня кількість поки що не стабілізувалася. Люди продовжують виїжджати й надалі. Буквально щодня до Мінсоцполітики надходить мінімум 100 нових звернень.
Хочу нагадати, якщо ще 7 липня ми оперували офіційною інформацією про розміщення 35 тис. осіб, а 7 серпня — 89, то у вересні — 251,8 тис. осіб. Виходить, лише за перші три місяці чисельність переселенців зросла вдесятеро. Не поменшало їх і зараз, хоча останнім часом спостерігається процес повернення людей додому.
Суттєво — у 10 разів — зросла й кількість звернень до органів соцзахисту. Зокрема, у Київській, Одеській, Чернівецькій областях збільшення сягнуло чотирикратного розміру, а в Харківській — аж у 16 разів. Навантаження на працівників соціальної сфери в цих областях колосальне. На Дніпропетровську, Харківську, Херсонську та Запорізьку області припадає майже половина переселенців.
— Чи вдалося скоротити до мінімуму саму бюрократичну процедуру оформлення різних видів допомоги?
— Так, і доволі суттєво. Уряд ужив усіх заходів для максимального спрощення механізму переведення виплат та надання послуг переселенцям за новим місцем перебування. Зокрема, йдеться про продовження чи призначення пенсій, державної допомоги при народженні дитини чи малозабезпеченим сім’ям.
Спрощено й механізм набуття статусу безробітного, виплати йому матеріального забезпечення, а також послуг із працевлаштування педагогічних та медичних працівників у разі відсутності трудової книжки та диплома. Ухвалено рішення й про видачу дублікатів трудових книжок за новим місцем роботи людини.
Переселенці мають знати про можливість працевлаштування навіть за умови, якщо вони не розірвали трудових відносин із підприємствами, розміщеними в зоні АТО. Скажімо, робота за сумісництвом чи на умовах цивільно-правової угоди не вимагає від переселенців наявності трудової книжки.
Ще більше посилити соціальний захист переселенців покликані й дві останні постанови Кабінету Міністрів — «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» та «Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції», згідно з якою має бути сформовано Єдину інформаційну базу даних про переселенців.
— Яка мета створення цієї бази даних? Мінсоцполітики прагне навести лад у статистичній звітності?
— Зовсім ні! Адже таким чином ми зафіксуємо не тільки прізвище тієї чи іншої людини, а й весь обсяг її потреб, а отже, допомоги, яку виділятиме держава. Тобто йдеться про гарантоване державою право на одержання фінансової підтримки. Хочу наголосити: особи, які не стоятимуть на обліку в органах соціального захисту населення, не зможуть одержувати від держави передбаченої урядом підтримки.
— Давайте детально пояснимо людям, куди і з яким пакетом документів їм слід звертатися.
— По-перше, переселенці повинні стати на облік в органах соціального захисту населення за фактичним місцем проживання (перебування) та отримати відповідну довідку, яку видаватимуть у день подання заяви безплатно.
По-друге, для отримання грошової допомоги уповноваженому представникові сім’ї треба звернутися до органу соціального захисту населення за фактичним місцем проживання (перебування) з відповідною заявою та пред’явити паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу. Потрібні також і довідки всіх членів сім’ї про взяття на облік осіб, які переміщуються.
— Що може бути цим «іншим документом»?
— Скажімо, в разі втрати паспорта необхідно пред’явити тимчасове посвідчення громадянина України, яке міграційні служби видають протягом одного дня.
— Про яку суму державної допомоги йдеться?
— Для непрацездатних осіб, до яких належать пенсіонери, інваліди та діти, уряд виділятиме щомісяця на одну особу (члена сім’ї) 884 грн, а для працездатних — 442 грн.
Грошову допомогу надаватимуть із дня звернення за її призначенням, однак загальна її сума на сім’ю не може перевищувати 2400 грн.
— Із чого виходили, встановлюючи максимальну стелю допомоги для сім’ї у 2400 грн?
— Такий розмір визначено виходячи з моніторингу Мінрегіонбуду, який вважає, що це є середнім розміром плати за житло для оренди. Якщо цих грошей буде сім’ї недостатньо, то родина може також оформити і житлову субсидію чи компенсацію і таким чином збільшити рівень свого соціального захисту в умовах подорожчання цін на енергоносії.
Допомогу призначають не більш як на півроку та припиняють після зняття з обліку. Скажімо, якщо людина вирішить повернутися через місяць чи два додому, то гроші їй більше не виплачуватимуть.
Розмір такої допомоги не оподатковується, а отже, і не зараховується до сукупного доходу родини. Це дуже важливо.
— За отриманням живих грошей слід звертатися до органу соцзахисту чи на пошту?
— Виплата грошової допомоги здійснюється через перерахування на банківський рахунок. Для цього варто відкрити рахунок у банківській установі. Однак пенсіонерам та одержувачам інших видів соцдопомоги, які вже отримують свої виплати через банки, новий рахунок відкривати не потрібно. Ми на ці їхні рахунки будемо також перераховувати й щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання та житлово-комунальні послуги.
— За яких умов родині можуть відмовити у призначенні допомоги?
— Якщо у володінні сім’ї є житлове приміщення поза межами зони АТО, два і більше транспортних засоби (для вітчизняних — 10 років експлуатації, для інших — понад 15 років). Крім того, не призначають допомогу, коли на банківському рахунку особи є більш ніж десятикратний прожитковий мінімум для працездатних осіб.
— Призначена сума фінансової допомоги є сталою чи може бути зменшена з плином часу?
— Нині передбачено, що допомога може бути зменшена на 50%, якщо працездатні члени сім’ї протягом двох місяців з дня її призначення не працевлаштувалися.
Виняток — особи, які доглядають за дітьми до досягнення ними трьох років. Усі норми, які дозволяють особам працездатного віку одержувати допомогу і не працювати, ми чітко прописали.
Якщо протягом двох місяців особа не працевлаштувалася і навіть після зменшення допомоги на 50% не пішла на роботу, то виплату допомоги припиняють остаточно. Наголошую: йдеться лише про працездатних громадян. Іншим членам родини допомога буде виплачуватися в попередньому розмірі.
— Уявімо, що людина вирішила приховати свої попередні банківські рахунки, на яких є заощадження, що перевищують 10-кратний прожитковий мінімум. Як боротиметеся з такими фактами приховування?
— Цей механізм у нас уже давно працює. Ми знаємо, як проводити такі перевірки, і будемо це робити. У разі виявлення факту подання недостовірної інформації надміру виплачена сума допомоги буде повертатися на вимогу органів соціального захисту або за судовим рішенням.
— Проте виїжджали люди не тільки із зони бойових дій, а й із тих районів Донбасу, де не стріляли. Вони теж можуть розраховувати на таку допомогу?
— Безперечно, до виплати таких коштів підпадають усі переселенці з Донбасу. Іншими словами, зоною АТО для нас зараз вважаються вся Луганська та Донецька області.
— А якщо родина переселенців живе у родичів чи, приміром, у профілакторії?
— Їй також будуть виплачувати фінансову підтримку в належному розмірі. Це не причина відмовляти переселенцям у державній допомозі.
— Де візьмете кошти?
— Виплата допомоги відбуватиметься за рахунок субвенцій держбюджету для надання пільг із житлових субсидій. За нашими розрахунками, нині є економія таких коштів на виплату. Тому грошей у нас вистачить щонайменше до кінця року. Якщо чисельність людей не збільшиться, на наступні три місяці потрібно буде приблизно від 500 до 600 млн грн. Крім того, ми розраховуємо і на донорську допомогу міжнародних організацій.
— Чи вдасться бодай цього разу уникнути людям сумнозвісних черг?
— Нескладно передбачити, що до управлінь соцзахисту буде звертатися маса людей. Щоб запобігти чергам, ми суттєво спростили процедуру отримання довідок для осіб, які проживають у місцях масового поселення. Прийом заяв та видачу довідок здійснюватимуть уповноважені особи з виїздом на місця компактного проживання переселенців.
Іншими словами, в нас запрацюють так звані мобільні офіси, в організації роботи яких надасть суттєву підтримку представництво Управління верховного комісара ООН у справах біженців, як це було зроблено свого часу в Грузії. Тобто наші працівники, уповноважені особи управлінь соцзахисту, будуть виїжджати до масових поселень переселенців, реєструвати їх там та надавати всю потрібну допомогу. До того ж наших працівників УВКБ ООН пообіцяв «озброїти» ще й сучасними мобільними пристроями, щоб заносити всю інформацію не на папір, а відразу передавати її у режимі онлайн. Отже, ми не возитимемо папери возами, а люди зможуть оформити свою допомогу якнайшвидше.
Упевнений, що нам удасться провести облік усіх переселенців, які зараз живуть не за місцем свого постійного проживання, в найкоротші терміни.
Наталія АНДРУСЕНКО, Укрінформ

 

20 жовт­ня п. . па­ла­мент Ук­аї­ни ухва­лив за­кон по за­без­пе­чен­ня пав 
і сво­бод внут­іш­ньо пе­е­мі­ще­них осіб, за який по­го­ло­су­ва­ли 249 на­од­них де­пу­та­тів. За­ко­ном ус­та­нов­л­ть­ся га­ан­тії до­ти­ман­ня пав, сво­бод та за­кон­них ін­те­е­сів пе­е­се­лен­ців. Ме­то за­ко­ну є за­без­пе­чен­ня е­алі­за­ції га­ан­то­ва­них Кон­сти­ту­ціє Ук­аї­ни пав і сво­бод внут­іш­ньо пе­е­мі­ще­них осіб — го­ма­дян Ук­аї­ни. За­кон пе­ед­ба­чає за­без­пе­чен­ня на­леж­них умов со­ці­аль­ної адап­та­ції, тим­ча­со­во­го жит­ла, спи­ян­ня в па­це­влаш­ту­ван­ні, по­дов­жен­ня здо­бут­тя осві­ти, спи­ян­ня мож­ли­во­сті до­лу­чен­ня кош­тів гу­ма­ні­та­ної, бла­го­дій­ної до­по­мо­ги, в то­му чис­лі з бо­ку між­на­од­них ус­та­нов, о­га­ні­за­цій, ка­їн.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».