— Проблема, про яку йдеться, стосується всіх наших військовослужбовців — учасників антитерористичної операції та членів їх сімей, — говорить Віктор Дмитрович. — Отже, про все по порядку. Відповідно до статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються «військовослужбовці (резервісти, військовозобов’язані) та працівники Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, особи рядового та начальницького складу, військовослужбовці, працівники МВС, Управління державної охорони... й інших, утворених відповідно до Закону України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах АТО, а також працівники підприємств та організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в АТО у районах її проведення у порядку, визначеному законодавством України.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України (виділено мною. — Авт.)».
Тобто кожен військовий, який виконував завдання командування в районі проведення АТО, автоматично стає учасником бойових дій.
— А як це виглядатиме у реальному житті? Наприклад, куди звертатися солдату чи офіцеру для отримання статусу учасника бойових дій?
— Щоб отримати посвідчення, котре підтверджує цей статус, потрібно мати відповідні документи, які б засвідчували його безпосередню участь в антитерористичній операції.
— А хто і як їх видає?
— Зарахування військовослужбовця до військової частини або її окремого підрозділу, який бере участь в АТО, відбувається на підставі наказу командира по стройовій частині про підпорядкування військовослужбовця керівнику АТЦ. Оскільки на сьогодні триває визначення урядом Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які брали участь в АТО, Міністерство оборони висунуло пропозицію, що участь військовослужбовця в АТО буде підтверджуватися довідкою встановленого зразка, яку видаватиме командир військової частини.
— Чи має значення термін перебування в районі бойових дій? Якщо, приміром, чоловіка мобілізували, а він через день-два отримав поранення і після лікування був визнаний непридатним до військової служби і звільнений — що тоді?
— Термін участі в АТО ролі не відіграє. Крім цього, у разі визнання його інвалідом він має право на отримання статусу інваліда війни.
— В Україні триває так звана третя хвиля мобілізації, в ході якої ЗС, інші військові формування поповнять тисячі наших співвітчизників. Якими правами, пільгами вони будуть наділені?
— Їх багато. Скажімо, громадяни, призвані до ЗС у зв’язку з мобілізацією, отримуватимуть грошове забезпечення нарівні з тими військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом. При цьому за ними зберігається середній розмір заробітної плати, яку вони отримували за місцем роботи. Правда, протягом не більше року.
Мобілізованим не нараховуються штрафні санкції, пеня за невиконання їхніх зобов’язань перед різними підприємствами, організаціями і установами, причому всіх форм власності.
— Мій знайомий, який уже три місяці воює, взимку взяв банківський кредит. Не встиг розрахуватись із банком і тепер хвилюється, що за несвоєчасне погашення боргу нарахують відсотки...
— Не треба особливо перейматися цією проблемою, оскільки відсотки за користування кредитом йому не нараховуються: тим, хто нині бере участь в антитерористичній операції, надають так звані кредитні канікули. Зателефонувавши на гарячу лінію тієї чи іншої фінансової установи, можна детально дізнатися про те, які документи потрібно пред’явити, щоб отримати таку пільгу.
— Чи можете, Вікторе Дмитровичу, назвати приблизні суми грошового забезпечення мобілізованих громадян?
— Розмір грошового забезпечення учасників антитерористичної операції регламентується відповідним наказом Міністерства оборони України. І ніякої різниці між військовиками-контрактниками і тими, кого призвали на час АТО, немає. Звісно, враховуються посади, військові звання, вислуга років.
Мінімальний розмір грошового забезпечення військовослужбовця-контрактника, як і призваного із запасу, зараз становить 2300 гривень. Для АТО він збільшується на 100 відсотків, але не менше трьох тисяч. Іншими словами, до цих 2300 гривень додається ще три тисячі.
— Про порядок отримання статусу учасника бойових дій ми вже знаємо. Хотілось би почути і про ті пільги і соціальні гарантії, якими їх наділяє держава.
— Усі вони зазначені у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В умовах підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги учасники бойових дій користуються правом на знижку за користування комунальними послугами. Також на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» вони користуються правом виходу на пенсію на пільгових умовах.
— Я спілкувався з багатьма військовиками — учасниками антитерористичної операції. Деякі з них висловлюють бажання навчатись у вищих військово-навчальних закладах МО. Вони можуть розраховувати на пільги при вступі?
— На мою думку, так. Формально кажучи, пункт 22 статті 12 Закону передбачає, що право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів надається учасникам бойових дій на території інших держав. Слід пам’ятати, що цей Закон писався у мирний час і законодавець не передбачав, що його застосування буде пов’язане з бойовими діями в Україні. Проте це не повинно применшувати роль хлопців, що боронять нашу Батьківщину.
Крім цього, особа, у якої один із батьків або усиновлювачів був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний судом безвісти відсутньою особою при виконанні ним обов’язків військової служби, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти зараховується поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного бюджету.
— На жаль, багато захисників України загинули і продовжують гинути. Чи можуть розраховувати на допомогу з боку держави їхні родини? І якщо так, то які документи вони повинні надати і куди?
— На сьогодні сума такої допомоги становить 609 тисяч гривень. Виплачується вона, до речі, рівними частинами особам, які мають право на її отримання.
— Хто входить до їх числа?
— Дружини, діти, батьки, утриманці. А щоб її одержати, потрібно написати відповідну заяву, до неї прикласти копію свідоцтва про смерть військовослужбовця, витяг із наказу командира про виключення полеглого зі списків особового складу військової частини, а також копії документів, які свідчать про причини і обставини загибелі. Видають їх у частині, де військовик проходив службу.
Родинам загиблих під час антитерористичної операції потрібно також мати копії лікарського свідоцтва про смерть, постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв’язку загибелі, акт розслідування обставин загибелі. Його складає командир частини або ж військова служба правопорядку Збройних Сил України чи інші правоохоронні органи: прокуратура, МВС, СБУ.
Потрібна довідка органу реєстрації або ж житлово-експлуатаційного підприємства чи місцевого самоврядування про склад сім’ї загиблого військовослужбовця, витяг із послужного списку особової справи про склад його сім’ї. А ще — копії свідоцтва про шлюб, якщо він був одружений — для виплати грошової допомоги дружині, копії про народження дитини — теж для виплати їй допомоги. Прикладається і копія про народження самого військовика, щоб грошову допомогу отримали і батьки.
Необхідні в таких випадках копії паспортів повнолітніх членів родини, їхні ідентифікаційні коди.
— Це ж яка бюрократична тяганина випадає згорьованим дружинам, батькам!...
— Так, людям доводиться понервувати, допоки не оформлять всіх належних документів, але нічого не вдієш: такий порядок...
— Хотілось би почути і про те, які саме структури мають виплачувати одноразову допомогу.
— Члени родин, батьки та утриманці загиблого, особи, звільнені з військової служби, повинні звертатися по неї до обласних військових комісаріатів. Військовослужбовцям таку допомогу виплачують у військових частинах.
— На що, окрім отримання одноразових виплат, можуть розраховувати їхні родини?
— До нас звертаються матері, дружини солдатів, офіцерів, які склали свої молоді голови, з аналогічними запитаннями. Так ось, у червні внесено зміни до статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Згідно з ними його дія поширюється на «сім’ї військовослужбовців, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов’язків військової служби».
— Конкретизуйте, будь ласка.
— Пільги цій категорії осіб установлено статтею 15 цього Закону. Назву основні. Членам сім’ї таких осіб призначається пенсія в разі втрати годувальника. Родини таких військовослужбовців мають право на безплатне отримання ліків за рецептами лікарів, безкоштовне забезпечення санаторно-курортними путівками, 50-відсоткові знижки за користування житлом і на комунальні послуги, вартості палива. Члени родини загиблого користуються переважним правом на залишення на роботі при скороченні штату працівників, безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту.
Чинне законодавство наділяє цих людей пільгами зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету.

Інтерв’ю провів Сергій ЗЯТЬЄВ
також у паперовій версії читайте:

• ГРОШОВА ДОПОМОГА ПРИЗНАЧАЄТЬСЯ...