Україна і світ
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Вересень 25, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 29 Серпень 2014 03:00

Японія: прощання з пацифізмом

Rate this item
(0 votes)

Уряд у То­кіо здійс­нив «ін­тер­пре­та­цію» кон­сти­ту­ції, усу­нув­ши пев­ні пра­во­ві об­ме­жен­ня на ді­яль­ність зброй­них сил.

Спочатку уряд у Токіо планував модифікувати статтю 9 конституції, яка фактично забороняла використання збройних сил у будь-яких акціях, крім оборони території країни. Врешті, через суспільний спротив сталася лише інтерпретація запису. Це не вимагало ні оголошення ризикованого референдуму, ні пошуку більшості у дві третини голосів у парламенті. Досить було звичайної більшості, яку правляча Ліберально-демократична партія має в обох палатах.
Дійсно, давно вже змінились як регіональні, так і глобальні обставини. Ідеться передовсім про відповідь на інтенсивне озброєння Китаю, створення ядерної зброї Північною Кореєю і вимогу більшої участі японців у міжнародних військових місіях. У таких умовах «пацифістські» статті конституції виявилися пережитком.
«Зміна принципів функціонування збройних сил — це також відповідь на виразне побажання Сполучених Штатів, щоб Японія взяла більшу відповідальність за свою оборону»,— пояснює Франц-Пауль ван дер Путтен, експерт з питань Азії голландського політологічного інституту Клінгендаль. Америка вже не може брати на себе тягаря одночасного захисту Азії, Близького Сходу і Європи, тому домагається активізації союзників.


Американські партнери мусять, однак, визнати: на відміну від європейських союзників, Японія перестала економити на озброєнні. Згідно з планами уряду, протягом найближчих п’яти років на армію буде витрачено 232 мільярди доларів (це означає постійне зростання витрат на 2,6% щорічно).
Сили самооборони (так офіційно називається армія Японії) добре оснащені, проте їхня структура віддзеркалює пристосування до завдань, визначених ще під час «холодної війни», тобто до оборони від радянської агресії з півночі. Нині Токіо вважає найбільшим викликом політику Китаю, тому армія отримає озброєння, адекватне до нових завдань: кораблі з протиракетними системами, безпілотні літаки, підводні човни, амфібії і закуплені у США винищувачі четвертого покоління F-35.
Існуючі обмеження стосовно Сил самооборони означають, що, наприклад, участь у закордонних місіях ставала проблематичною. Японські підрозділи брали участь, приміром, у міжнародній місії в Іраку, але через правові обмеження не могли, в разі нападу, допомагати розташованим поблизу, у місті Самава, британцям чи голландцям, хоча самі таку допомогу отримували.
Зміни в інтерпретації конституції сприймаються як відмова від політичного пацифізму, і вони не надто популярні в японському суспільстві, де й надалі переважають антивоєнні настрої. Дійшло до драматичних демонстрацій проти планів уряду. Одна з жінок навіть намагалася здійснити самоспалення.
Дійсно, важко сподіватися на те, щоб декларація активної поведінки діаметрально змінила закордонну політику Японії в регіоні. Наразі вона полегшить, передовсім, службу японців у закордонних військових місіях (зокрема, у Південному Судані). Невдоволення вже демонструє Пекін. Офіційна газета «Женміньжибао» опублікувала статтю із засудженням «японського мілітаризму», який включає «останній дзвінок тривоги».
Американські аналітики звертають увагу, що такою ж важливою, як і відмова від ортодоксального пацифізму, нині є необхідність пошуку співпраці з іншими державами в регіоні, котрі також стурбовані агресивною поведінкою та інтенсивним озброєнням Китаю.
Проблема в тому, що через історичні тертя, різницю інтересів і територіальні суперечки військова співпраця Японії з багатьма країнами регіону відбувається з серйозними труднощами: прикладом цього є відмова Сеула від підписання у червні 2012 року готового японсько-корейського договору про співпрацю збройних сил.
Пет­ро ПЕТ­РІВ

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».