Стратегія, зокрема, передбачає зниження адміністративних бар’єрів для свободи пересування населення України; зменшення негативних наслідків еміграції України та збільшення її позитивного впливу на розвиток держави; створення відповідних умов для повернення та реінтеграції українських мігрантів в українське суспільство; сприяння легальній міграції тощо.
Також міністр детально розповів про ситуацію на ринку праці в Україні. Урядовець, зокрема, зазначив, що в Україні трудова міграція обумовлюється поєднанням зовнішніх чинників з боку країн-реципієнтів та внутрішніх чинників соціально-економічного розвитку України.
Зовнішніми чинниками є привабливий і місткий ринок праці розвинутих країн, з вищим, ніж у середньому в Україні, рівнем заробітної плати.
Серед внутрішніх причин трудової міграції українських громадян А. Рева назвав незадоволений попит на робочу силу в середині країни та низький рівень заробітної плати на національному ринку праці.
У червні 2018 р. середня заробітна плата становила 9141 грн, що на 24,2 % більше, ніж у червні 2017 р. Індекс реальної заробітної плати щодо червня 2017 р. становив 113,0%.
Для порівняння у країнах, куди найбільше працевлаштовуються українські трудові мігранти, мінімальна заробітна плата становить: у Нідерландах — 1579 євро, Німеччині — 1498 євро, Великій Британії — 1401 євро, США — 1048 євро, Греції — 684 євро, Польщі — 503 євро, в Україні — 108 євро.
А. Рева наголосив на тому, що це і є першочерговою й основною причиною збільшення потоків трудових мігрантів за кордон. За даними Держстату, 71% українських трудових мігрантів зазначили низьку заробітну плату в Україні головною причиною міграції.
Проте лише деякі мігранти за кордоном можуть знайти роботу, що відповідає їхньому рівню кваліфікації. Лише 26,8% трудових мігрантів працювали за кордоном згідно з отриманою кваліфікацією, 36% трудових мігрантів працювали на роботах, що не потребували кваліфікації, майже 30% — в іншій сфері, ніж та, де вони мали кваліфікацію вдома.
За наведеними міністром даними офіційної статистики, найбільшими потоки трудових міграцій були (в порядку спадання) на Кіпр, в Польщу, Німеччину, Велику Британію, Грецію, Панаму, США та Нідерланди.
Міністр також зазначив, що економічні та соціальні наслідки міграції робочої сили з України мають як негативні, так і позитивні аспекти.
Негативні наслідки — це створення загроз щодо трудоресурсної безпеки держави, що пов’язане із відпливом кваліфікованої робочої сили з країни, недостатній соціальний та правовий захист трудових мігрантів та ризики щодо страхового (пенсійного) забезпечення трудових мігрантів.
Позитивні наслідки — це працевлаштування незайнятого населення, збереження або отримання трудових навичок, можливість одержання трудових доходів та матеріальне забезпечення українських сімей; збільшення споживання товарів на внутрішньому ринку за рахунок трудових доходів українських мігрантів, а також відповідних надходжень до бюджету за рахунок переказу коштів в Україну (податок з доходів, митні збори).