Ми звернулися із закликом до працедавців розглянути можливість створення окремих робочих місць або запропонувати вільні для кримчан. Вони подали перелік професій, які би нас зацікавили. Серед працедавців: ТОВ «Карпати», притулок для дітей Львівської ОДА, «Обленерго», концерн «Хлібпром» тощо. 9 осіб було влаштовано. Ще 28 осіб отримали статус безробітного, з них 11 почали отримувати допомогу по безробіттю. Один працює на тимчасових роботах. Решта осіб — у процесі працевлаштування.
— Кримчанам пропонують робочі місця у Львові чи в області також?
— Вони працевлаштовуються і в області. В нас є структури в кожному районі і в містах обласного значення. Ми працевлаштували кримчан: соціальним педагогом у навчально-виробничий коледж, робітником із благоустрою, складальником деталей та виробів, електромонтажником, покрівельником, вихователем, інженером, продавцем-консультантом.
— Чи багато людей із Донецька та Луганська звертаються за допомогою з працевлаштування?
— Масового звернення до нас людей зі сходу немає. Є одиничні звернення. Намагаємося допомагати в межах своїх можливостей.
Попит на військових та міліціонерів
— Які тенденції на ринку праці притаманні для літа 2014 року?
— Нині триває тенденція, яка розпочалася ще з осені 2013 року. З жовтня, листопада 2013 року ми мали досить відчутне зменшення кількості вакансій, яке тривало до січня. Якщо ще до жовтня ми постійно у Львові оперували 2200–2500 вакансіями, то в січні-лютому 2014 року було вже 600–700.
На сьогодні є 750 вакансій. Зазвичай у січні їхня кількість зменшувалася через свята, хоча не так різко, але в лютому ситуація завжди покращувалася. Цього року такого не відбулося. І дотепер ситуація на ринку праці відчутно напружена. Знайти вакансії досить складно, особливо у фінансовій та юридичній сферах, зокрема бухгалтера.
— Кого найбільше потребує ринок праці?
— Найбільше пропонують робітничі професії: це — швачки, водії автотранспортних засобів, електрогазозварники, електромонтери, маляри, токарі, слюсарі, фрезерувальники, продавці продовольчих товарів, кухарі-офіціанти. З вищою освітою — IT-спеціалісти, інженери різних профілів, які мають відношення як до виробництва, так і до будівництва, комерційні та торговельні агенти, менеджери з продажу, військовослужбовці за контрактом.
— Скільки потрібно військовослужбовців та міліціонерів?
— На днях ми проводили співбесіду для військових за контрактом для новостворених військових структур. Для роти конвойної служби міліції ми шукали міліціонерів із зарплатою 2 тис. грн. Потрібні люди в охороні затриманих осіб та конвой у суди, міліціонери батальйону служби особливого призначення «Львів», батальйону патрульної служби — із зарплатою від 4200 грн. 23 людини зголосилися з числа безробітних, сім — уже відібрали і ще щодо семи питання вирішується.
— Скільки вакансій у батальйоні?
— Нам подали 10 вакансій, проте я підозрюю, що їхній склад значно більший. Вони збираються укомплектовувати його не лише нашими силами. Актуально, щоб у батальйоні служили активісти Майдану, просто свідомі громадяни, які бажають допомогти державі.
55% безробітних — молодь
— Які ще тенденції на ринку праці, про які варто сказати?
— Тенденція щодо вакансій є відображенням тенденцій по кількості робочих місць. Щороку ми спостерігаємо, що кількість робочих місць на Львівщині зменшується. Так, у Львівській області за 2013 рік кількість робочих місць зменшилася на 21 тисячу осіб, у 2012-му — на 4700, в 2011-му — на 12500 осіб.
— Нині скільки людей на обліку?
— Зараз у нас на обліку зі статусом безробітного перебувають 5 тисяч 104 особи. Із них 3 тисячі — жінки, а це становить майже 60%, 2827 — молодь до 35 років (55%). Ще сім років тому в загальному складі безробіття молодь у місті становила 35–40%. Цей показник зріс. 267 осіб — з інвалідністю. Нині є можливість реєструватись у Львові не лише мешканцям міста. У нас 10% клієнтів — це люди з інших районів Львівщини, з інших областей України, в тому числі частково люди, які приїжджають зі східних та південних регіонів держави.
— У літній період які вакансії пропонують?
— Актуальний заробіток для студентської молоді, яка би могла під час канікул попрацювати. До нас надійшли пропозиції з агрофірми щодо збирання суниць у Жовківському районі, де зарплату виплачують згідно із зібраними кілограмами. Також потрібен оператор кол-центру. Можуть прийняти 40 осіб із зарплатою від 1400 грн. Продавець-консультант мобільних телефонів — 2 тисячі грн плюс бонуси. Кур’єру з доставки продукції обіцяють від 4 тисяч грн. Офіціант отримуватиме від 1250 грн плюс чайові. Продавець продовольчих товарів — 2 тис. грн. Це — робота на літньому майданчику. Ще є пропозиція попрацювати офіціантом, але там зарплата — процент від кількості замовлень. Бармен — із зарплатою у вигляді процента від кількості замовлень.
Завжди влітку кількість вакансій зменшувалася, особливо в липні-серпні, так само, як і в січні. Потім у вересні-лютому пропозиції зростали. Як буде цього року? Важко в таких умовах прогнозувати. Бізнес перебуває в очікуванні змін. Усе залежить від ситуації в країні.
— Громадські роботи входять до переліку вакансій?
— Цього року ми будемо мати близько мільйона гривень на організацію громадських робіт у Львові завдяки співпраці з Львівською міською радою. З міського бюджету виділили понад 500 тисяч грн на створення тимчасових робіт для мешканців міста. Роботи спрямовано на комунальну сферу — це благоустрій прибудинкових територій, парків, скверів тощо.
Друга частина — соціальна сфера. Це — співпраця з громадськими організаціями, які працюють у цій сфері. Наприклад, ОГ «Оселя» працює з безхатченками. Ми з ними працювали в минулі роки, щоправда, лише за кошти нашого фонду. Зараз одержали підтримку міського бюджету. Є також структура, яка допомагає особам, звільненим із міст позбавлення волі. Наші безробітні теж їм допомагають, як і Червоному Хресту, який опікується престарілими. На Львівщині є організації, які працюють з особами з інвалідністю. Це — Українська спілка інвалідів, фонд «Джерело» тощо.
Є певний перелік організацій, з якими в нас уже були напрацювання. Минулий рік ми майже цього не робили, тому що зміни до законів передбачили, що такі громадські роботи можливі тільки за рахунок співфінансування з міського бюджету. Торік ми такого співфінансування не змогли отримати. 2014-го із цим усе гаразд.
— Скільки можна заробити на громадських роботах?
— Ми зможемо створити до тисячі тимчасових робочих місць, в тому числі на літо. Великих заробітків не буде — від 1500 грн.
Працевлаштування по-польськи
— Розкажіть про польсько-український проект, який дає змогу працевлаштовувати українців у Польщі. На якій він стадії нині?
— На мою думку, це була хороша ідея. Її слід просувати. Ми зі свого боку робимо що можемо, але від нас не залежить реалізація проекту. Це була ідея приєднатися до спілки «Еврис», яка дозволяє прикордонним територіям обмінюватися вакансіями. Ми напряму зверталися до служби зайнятості Підкарпатського воєводства. Ми би могли спробувати з ними обмінюватися вакансіями.
На жаль, нині від них немає пропозицій. Очевидно, східні воєводства Польщі мають достатню напругу на ринку праці. В них рівень безробіття сягає 20%. Вони для захисту своїх громадян не дуже налаштовані відкривати вакансії для українців, а українські вакансії наразі не дуже їх цікавлять. Поляки мають бажання співпрацювати зі словаками, чехами. Там у них одного рівня вакансії. Їм така співпраця підходить. Сподіваємося, що наближення України до ЄС спровокує зростання рівня життя українців та оплати праці. Тоді полякам буде також цікава співпраця з нами.
— Скільки отримують у Польщі безробітні?
— 700–800 злотих, тобто 3200 грн. Зрештою, наша максимальна виплата деколи більша, ніж польська. У польському законодавстві допомога по безробіттю для всіх стала. В нас сума виплати допомоги залежить від розміру зарплати, від розміру відрахувань до Фонду безробіття. Тобто це частково мотивує людей отримувати легальну зарплату. В Україні максимальна допомога по безробіттю може бути 4800 грн (це 50–60% від зарплати залежно від стажу, тривалості останнього місця праці), проте може становити 60–70%.
— Які категорії осіб отримують найвищі зарплати у Львові?
— Специфіка служби зайнятості є такою, що якраз найвищі зарплати до нас найчастіше не потрапляють. Ми повинні бути свідомі тих реаліїв, що найвисокооплачуваних працівників шукають не серед безробітних, а серед працюючих на інших фірмах, щоб потім переманити до себе. Із тих вакансій, які нам пропонують, найбільш цікавіша і оплачувана — IT-галузь. Дають зарплату від 3–4 тисяч грн залежно від фаху. Шукають також собі працівників навіть серед студентів третього курсу.
Утім, трапляються випадки, коли ми також їм допомагаємо з фахівцями. Адже є люди, які закінчували суміжні кафедри, навчальні заклади не у Львові, фахівці, які звільнилися, особи, які самостійно освоюють напрями, починаючи з тестувальників і закінчуючи програмістами. Хороші зарплати дають робітничим спеціальностям: це — токар, електрогазозварник, слюсар — від 3–4 тисячі грн і більше залежно від розряду. До речі, дуже складно знайти гарного спеціаліста.
Зловживання статусом безробітного
— Чи виявляєте ви факти зловживання статусом безробітного?
— Протягом 2013-го і цього року було виявлено 150 осіб. Вони подали про себе неправдиві відомості.
— Як виявляєте порушників?
— Є загальні умови перебування на обліку безробітного і отримання допомоги від держави. Допомогу по безробіттю платять у тих випадках, коли людина є незайнятою, не займається іншими видами діяльності, не є членом особистого селянського господарства, не зареєстрована як підприємець, ніде не працює за умовами цивільно-правового договору, ніяких інших доходів не має.
Ми проводимо звірку з Пенсійним фондом та з податковою. База даних легенько накладається одна на одну, і ми бачимо, що десь з’являються неточності. Потім виявляється, що хтось із підприємця не знявся. Заяву до податкової подав, а з держреєстратора не знявся. Хтось додатково працював за цивільно-правовим договором у страховій чи іншій фірмі, мав певні відшкодування і нам про це не сказав. Хтось не звільнився з роботи і думав, що він може отримувати допомогу по безробіттю. Випадки бувають різні. Зазвичай такі особи добровільно повертають кошти, які отримали від нас. Решта повертається через суди.
— І наостанок нагадайте умови реєстрації в центрі.
— Реєструватися можна в будь-якому центрі зайнятості без прив’язки до адреси проживання. Для реєстрації потрібні: паспорт, диплом, трудова книжка, ідентифікаційний код, довідка про доходи за останні 6 місяців. Від суми за останні півроку будуть нараховуватися відсотки, тобто допомога по безробіттю. Розмір відсотків залежить від стажу: до двох років, до 6, до 10, від 10 років. Чим більший стаж, тим більший розмір допомоги по безробіттю.
Якщо цих доходів за останні шість місяців недостатньо, тоді виплачують допомогу у мінімальному розмірі для застрахованих осіб — 920 грн. Для осіб, які взагалі не мають стажу і не сплачували до нашого фонду, дають мінімальну суму 544 грн. Тривалість виплати також залежить від категорії — від півроку, а здебільшого — до дев’яти місяців. Певній категорії виплачують до 12 місяців, трапляються випадки виплат до двох років. Cередня виплата допомоги по безробіттю по місту Львову — майже 1300 грн.
Інна БОРИСОВА