Тобто слід зробити так: чим більшу світлу зарплату виплачує роботодавець, тим менший податок він платить до бюджету. «Чому роботодавці платять у конверті? — запитує міністр і відповідає: — Тому що йому потрібно заплатити близько 50% податку. А якщо при зарплаті розміром у 10000 грн розмір ставки буде, скажімо, 25%, то є сенс платити всю зарплату офіційно».
У такому разі, на думку урядовця, держава виграє в соціальних виплатах. Адже той, хто прийде за субсидією, покаже ці 10000 грн.
Унаслідок цього міністр соціальної політики прогнозує зовсім інші відносини у трикутнику «підприємець — людина — держава».
Також вбачається, що підвищення удвічі мінімальної зарплати дозволить зменшити дефіцит Пенсійного фонду на 17 млрд грн. А ті кошти, що мали б іти на дотацію Фонду, використовуватимуться для підвищення тарифних ставок у бюджетній сфері після зростання тарифної сітки.
Слід нагадати, що уряд ініціював зростання на 30% посадових окладів учителям і лікарям. За задумом урядовців, завдяки зростанню мінімалки й підняттю тарифних ставок зменшиться розрив між тими, хто одержує достатньо високу зарплату, й тими, в кого наразі вона занизька.
До того ж з 1 січня 2017 р. удвічі зменшиться різниця між не пов’язаними між собою мінімальною заробітною платою та прожитковим мінімумом. І це, на думку міністра соціальної політики, мусить мотивувати безробітних до пошуків офіційної роботи (навіть погоджуватися на мінімалку в 3200 грн) замість того, аби стояти на обліку в центрі зайнятості із удвічі меншою допомогою в 1600 грн. А отже, людина більше не потребуватиме соціальних виплат із бюджету, навпаки — щось приноситиме до державної казни.
Як вважає А. Рева, логіка цих дій дуже проста, і головне, що за такого алгоритму дій узагалі не порушується питання інфляції. Ніхто не планує додруковувати гроші, оскільки йдеться про виведення з тіні частини тих заробітних плат, що там сьогодні є.