Особистість
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Жовтень 21, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 12 Грудень 2019 15:25

Талант, відданий Україні

Rate this item
(0 votes)

19 ГРУД­НЯ — 60 РО­КІВ ВІД ДНЯ НА­РО­ДЖЕН­НЯ МА­РІЇ ВА­СИ­ЛІВ­НИ МАТІ­ОС (1959), УК­РА­ЇН­СЬКОЇ ПИСЬ­МЕН­НИ­ЦІ, ПО­ЛІ­ТИЧ­НОЇ ДІ­ЯЧ­КИ

Марія Василівна Матіос народилася 19 грудня 1959 року в селі Розтоки Чернівецької області.
Тяга до літератури переслідувала її з дитинства. А в 15 років дівчина почала складати вірші.
Закінчивши школу, Марія вступила на філологічний факультет Чернівецького державного університету (нині Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича). Предметом її вивчення стали українська мова та література.
Здобувши вищу освіту, дівчина влаштувалася на посаду бібліотекаря. Вона працювала в університетській бібліотеці. Після протягом восьми років працювала на Чернівецькому машинобудівному заводі.

Крім того, Марія Матіос займала посаду заступника голови обласної організації Спілки письменників. Вона також працювала відповідальним секретарем у видавництві «Буковинського журналу» і помічником секретаря РНБО України.
Адміністративну роботу вона поєднувала з творчою діяльністю.
З 1982 року вона почала публікувати свою поезію. Дебютною виданою роботою став поетичний твір «З трави і листя». У 1992 році Марія Матіос почала публікувати свою прозу. Тоді в журналі «Київ» вийшла її новела «Юр’яна і Довгопол». А в 1997 році вона переїхала до Києва.
У 2003 році Марія Матіос стала заступником голови по Нацпремії України ім. Т. Г. Шевченка.
У 2004 році був виданий роман «Солодка Даруся, або Драма на три життя». Цей твір набув широкої популярності, його було перекладено польською мовою. А в 2015 році відбулася екранізація цього роману. Передмову до нього написав перший головний редактор журналу Володимир Григорович Дрозд.
Зараз ця новела лягла в основу сюжету театральної постановки «Нація», яка з’явилася в репертуарі Івано-Франківського театру в 2010 році. Вистава «Нація» за кілька років устигла стати театральною легендою. Її було поставлено в багатьох країнах, вона стала популярною на весь світ. Крім новели «Юр’яна і Довгопол», в основу постановки також лягли інші твори Марії Матіос, а саме «Прощай мене», «Вставайте, мамко».
«Солодка Даруся» — найвідоміший роман Марії Матіос. Твір розповідає про гірку долю Дарусі та її батьків, покалічених радянськими НКВДистами в довоєнний і післявоєнний періоди окупації радянськими військами Західної України.
А в «Щоденнику страченої» Марія Матіос демонструє елементи психологічного трилера, в якому органічно поєднано сюжет і потік свідомості, детективність розповіді й новелістичний фінал, тілесну чуттєвість і психоаналітику.
«Чотири пори життя» складається з чотирьох розділів, яким відповідають чотири життєвих етапи: ранок, день, вечір і ніч. Лейтмотив книги — упродовж усього життя людина є рабом своїх пристрастей, однак настає мить, мить своєрідного катарсису.
Проблематика винесена виключно у сферу міжлюдських стосунків, а головна думка, котру можна сформулювати, прочитавши твір, — людина є дуже жорстокою твариною, котра реалізує свої інстинкти, незважаючи на те, чим це скінчиться для неї та тих, хто довкола.
Власне, починала свій письменницький шлях Марія Матіос як поет. Тож її перу належать збірки віршів: «З трави і листя» (1982), «Вогонь живиці» (1986), «Сад нетерпіння» (1994), «Десять дек морозної води» (1995), «На Миколая» (1996), «Жіночий аркан» (2001), «Жіночий аркан у саду нетерпіння» (2007).
Утім, найбільше визнання та славу набула Марія Василівна як прозаїк. Понад десяток романів та повістей побачили світ завдяки її таланту. Це — «Нація» (2001), «Життя коротке» (2001), «Бульварний роман» (2003), «Фуршет» від Марії Матіос» (2003), «Солодка Даруся» (2004), «Щоденник страченої» (2005), «Містер і місіс Ю в країні укрів» (2006), «Нація. Одкровення» (2006), «Майже ніколи не навпаки» (2007), «Москалиця; Мама Мариця — дружина Христофора Колумба» (2008), «Кулінарні фіглі» (2009), «Чотири пори життя» (2009), «Вирвані сторінки з автобіографії» (2010), «Армагедон уже відбувся» (2011), «Черевички Божої матері» (2013), «Приватний щоденник. Майдан. Війна...» (2015), «Букова земля» (2019) тощо.
Невипадково Марія Матіос має неофіційний титул «найпліднішої письменниці України». Критика її називає як не «чортиком, що вискочив із табакерки», то «гранддамою української літератури». З часу виходу роману «Солодка Даруся» (2004) книжка витримала 6 видань загальним накладом понад 200 тисяч примірників.
Книга «Солодка Даруся» визнана найкращою книгою першого 15-річчя незалежності, яка найбільше вплинула на українців. За результатами соціологічних досліджень Марія Матіос незмінно входить до п’ятірки сучасних письменників, яких читають і знають в Україні. А ще вона входить до сотні найбільш впливових жінок України.
Книга письменниці «Майже ніколи не навпаки» завершує історично-психологічну трилогію, яку розпочала «Солодка Даруся», а далі і «Нація». За словами авторки, ця книга про те, що може людське серце, вражене любов’ю і ненавистю, радістю і заздрістю.
«Я би виокремила головну думку цієї книги, де «честь понад усе». Кожен персонаж в ній доводить своє людське алібі», — зазначила авторка. Її література не має окремого жанру та спрямованості на конкретний тип читача.
Міжнародне визнання письменниці приніс роман «Солодка Даруся», що вийшов окремими виданнями польською, російською, хорватською, німецькою, литовською, французькою, італійською, англійською мовами.
Роман «Черевички Божої матері» перекладено російською та німецькою мовами. Книга «Майже ніколи не навпаки» вийшла окремим виданням англійською мовою в Австралії (Bayda Books, 2010), згодом цей переклад передруковано у Сполученому Королівстві (Glagoslav Publications, 2012). Твори «Москалиця» та «Мама Мариця» вийшли англійською мовою в Австралії (Bayda books, 2011). Збірка «Нація» перекладена польською та російською мовами.
Марія Василівна — лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2005) за роман «Солодка Даруся». Автором подання на Національну премію України імені Тараса Шевченка був Павло Загребельний. Вона — заслужений працівник культури України (2008).
Марія Матіос — лауреат літературної Премії «Благовіст» та Премії ім. Володимира Бабляка (у галузі публіцистики), переможець конкурсу «Книга року-2004» за роман «Солодка Даруся», а також — переможець конкурсу «Книга року-2007» за роман «Майже ніколи не навпаки», переможець конкурсу «Книга року-2008» за роман «Москалиця. Мама Мариця».
Отримала авторка й Гран-прі конкурсу «Коронація слова» за роман «Майже ніколи не навпаки» (2007). Вдячні земляки удостоїли її звання «Почесний громадянин міста Чернівців» (2008). У 2009 році на V Київському міжнародному книжковому ярмарку книга «Москалиця» отримала диплом першого ступеня у номінації «Бестселер».
Має літераторка й орден княгині Ольги III ступеня (2015) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, багаторічну сумлінну працю та високий професіоналізм.
Нині українська громадськість, вдячні шанувальники її таланту зичать Марії Василівні довгих творчих років і з нетерпінням чекають її нових творів.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».