І хоч батьки майбутнього авіаконструктора бачили у ньому морського офіцера, втім, ці надії розвіяло слабке здоров’я сина. Як сам Ігор Сікорський пізніше згадуватиме, при різкій зміні погоди у нього носом ішла кров, а найменше переохолодження гарантувало йому постільний режим.
До того ж підручникам з військової теорії кадет усе частіше віддавав перевагу книгам із механіки. Тому відразу після закінчення Морського корпусу в 1907-му Сікорський вступив до Київського політехнічного інституту.
У тому ж році французькі інженери Луї Бреге і Поль Корно побудували перші прототипи вертольотів. Вони зуміли підняти свої машини на кілька метрів над землею, на чому і зупинились. Але це досягнення обговорювалося в усіх технічних спільнотах.
У літні канікули 1908 року Сікорський із батьком, професором Київського університету, відомим психіатром, відвідали Німеччину. Тамтешні газети щодня навперебій повідомляли навіть про усі випробування літальних апаратів по всьому світу. І особливо — про американців братів Райт, які вважалися творцями першого аероплана, керованого пілотом у повітрі.
Повернувшись до Києва, Ігор Сікорський закинув навчання в інституті і весь час проводив в імпровізованій майстерні у дворі рідного дому на Ярославовому Валу. А за кілька місяців на сімейній раді попросив дати йому грошей на поїздку в Париж. Йому потрібен був двигун, на основі якого він зміг би побудувати свій вертоліт. Сікорські жили в достатку, і глава сім’ї вирішив підтримати сина.
Увесь наступний рік молодий інженер без освіти майстрував у дворі свій вертоліт. Однак йому так і не вдалося перевершити французьких винахідників — гвинтокрил Сікорського з важким двигуном ледь відривався від землі. Молодий винахідник залишив затію і зайнявся аеропланами.
На великому пустирі на Куренівці, тодішньому передмісті Києва, Ігор Сікорський із друзями спорудили ангар, в якому вони і побудували перший аероплан. Політ відбувся 3 червня 1910 року. Машина піднялася на 1,5 м і за 12 секунд пролетіла 200 м.
А в серпні 1911-го його запросили до участі в маневрах царської армії під Києвом, на яких молодий конструктор мав виконувати роль пілота-розвідника і сфотографувати позиції «противника».
Сікорський вилетів зі станції Гурівщина за маршрутом Базува — Копилова — Людвинівка — Фасова й назад. Установив чотири рекорди у межах Російської імперії: висота — 500 м, дальність польоту — 85 км з трьома посадками для дозаправки, тривалість польоту — 52 хвилини, швидкість — 125 км/год.
Загалом протягом 1908–1912 років, навчаючись у Київському політехнічному інституті, Ігор Сікорський спроектував і побудував кілька вертольотів, літаків-біпланів. Ідею гвинтокрила йому навіяли малюнки повітряного гвинта Леонардо да Вінчі. У 1908–1912 роках Ігор разом з іншими активістами повітроплавання з КПІ побудував у Києві 6 моделей літаків та вертоліт.
У 1911 році на своєму літаку С-5 Ігор Сікорський склав іспит на звання пілота. Він установив 4 всеросійських рекорди, здійснював показові польоти, катав пасажирів. На Московській повітроплавальній виставці конструктор був нагороджений великою золотою медаллю, а Російське технічне товариство нагородило його медаллю «За корисну працю у повітроплаванні та за самостійну розробку аероплана своєї системи, яка дала чудові результати». Київське товариство повітроплавання нагородило знаменитого земляка золотою медаллю.
У 1912-1918 роках Ігор Іванович — головний конструктор авіаційного відділу Російсько-Балтійського вагонного заводу, конструює цілу серію нових типів літаків. Під його керівництвом були побудовані одні з перших у світі багатомоторних літаків «Гранд» («Російський Витязь») та «Ілля Муромець».
Літак «Ілля Муромець» уперше піднявся в повітря 10 грудня 1913 року, а в 1914 році ним було встановлено світовий рекорд вантажопідйомності. На Російсько-Балтійському вагонному заводі під час Першої світової війни випускалися також моделі С. XVI, С. XX.
18 лютого 1918 року з огляду на більшовицький терор щодо дворян та інтелігенції Ігор Сікорський був змушений емігрувати до Франції, а в березні 1919-го він переїхав до США. До 1923 року авіаконструктор сталого заробітку не мав, періодично давав уроки пілотування та іноді читав лекції у середніх навчальних закладах.
Усе змінилося в 1923 році, коли він заснував авіаційну фірму, а згодом Ігор Іванович став власником конструкторсько-будівельної фірми Sikorsky Aircraft. До 1939 року він збудував 15 типів літаків.
У 1925–1940 роках Сікорський розробив серію надзвичайно успішних літаків, які принесли США престиж та рекорди. Побудований у 1934 році на замовлення Pan American World Airways гідроплан Sikorsky S-42 встановив десять світових рекордів, а 10 серійних S-42 стали першими у світі міжконтинентальними пасажирськими лайнерами, які забезпечили регулярні рейси через Атлантичний і Тихий океани.
З 1939 року Сікорський перейшов на конструювання гелікоптерів одногвинтової схеми. Ігор Іванович першим почав будувати турбінні гелікоптери, вертольоти-амфібії.
1939 року здійснив перший політ спроектований ним гелікоптер VC-300. З 1943 року його фірма стала провідним виробником вертолітної техніки за кордоном.
Гвинтокрили Сікорського марки «S» у 1941 році були прийняті на озброєння збройними силами США. У цілому фірма Сікорського — Sikorsky Aircraft створила 17 базових літаків та 18 гелікоптерів. Із придбанням ліцензій на виробництво машин цієї марки розпочався розвиток вертольотобудування у Великій Британії та Франції.
Про високу гарантію польотів на гелікоптерах Ігоря Сікорського свідчать факти постійного використання їх президентами США як VIP-транспортних засобів. Цікаво, що саме на вертольотах Сікорського Sikorsky S-61 уперше було здійснено переліт через Атлантику в 1967 році і Тихий океан у 1970-му з дозаправкою в повітрі.
Помер видатний авіаконструктор із Києва 26 жовтня 1972 року в Істоні (США).
На батьківщині, у Києві, пам’ятають великого земляка, адже кілька років тому Міжнародний аеропорт «Київ» (Жуляни) отримав ім’я Ігоря Сікорського. 2016 року Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут» також присвоїли ім’я Ігоря Сікорського.
Того ж року у Музеї української діаспори було відкрито перший, створений у незалежній Україні, історико-меморіальний виставковий проект «Наш Сікорський», який зараз діє на постійній основі.
Було б добре, аби українська держава й місцева влада спільними зусиллями спромоглися відремонтувати будинок, де мешкав головний авіаконструктор ХХ сторіччя на вулиці Ярославів Вал, 15а.