Особистість
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Серпень 12, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 28 Вересень 2018 10:20

Лікар, учений, фундатор науки і практики

Rate this item
(0 votes)

2 ЖОВТНЯ — 80 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ОЛЕКСАНДРА ФЕДОРОВИЧА ВОЗІАНОВА (1938–2018), УКРАЇНСЬКОГО ВЧЕНОГО-МЕДИКА

Олександр Возіанов народився у 1938 році в Мелітополі. Його батьки були фахівцями сільського господарства — зоотехніками. Батько, на жаль, помер ще до війни, у 1940 році.
Мати, слава Богу, прожила довге життя — і під час війни, і після неї до самої пенсії вона працювала зоотехніком у колгоспах, радгоспах. Через це родина Возіанових до самого вступу Олександра до Київського медичного інституту завжди мешкала у селі.

За спогадами самого Возіанова, професію лікаря він обрав невипадково. У Димері, неподалік Києва, куди сім’я переїхала після його звільнення від німців, працював один добрий лікархірург. У селі його дуже любили та поважали, як зазвичай селяни поважають лікарів, а особливо хірургів.
Дивлячись на нього, Олександр і вирішив стати медиком. Обрав професію, яка, на його думку, була однією з найпотрібніших людям. Хлопцеві хотілося, щоб люди йшли до нього і щоб він міг їм чимось реально допомогти.
У медицині його завжди приваблювала хірургія. Якийсь час студентмедик вагався перед вибором — очні хвороби чи урологія, однак вітчизняна урологія на ті часи (50ті роки) мала найкращу, найточнішу діагностику серед усіх хірургічних спеціальностей, а Возіанов вважав, що ті питання, якими займаєшся, треба знати досконально, тому й обрав урологію.
У 1962 році він закінчив Київський медичний інститут і опинився на Північному морському флоті. Це було за часів Микити Хрущова, коли військова кадрова політика постійно змінювалась, а саме: у 1962 році відбувалося чергове збільшення чисельності армії, і велику частину хлопців Олександрового випуску (за винятком тих, хто потрапив до аспірантури) направили до армії.
Олександру Возіанову дуже допомогло те, що він мав досить солідну підготовку як на випускника інституту. До того ж виявився єдиним урологом у місті і щодня міг не тільки працювати у військовій частині, а й оперувати у госпіталі, лікарнях міста, у тому числі цивільних хворих.
Таким чином, в армії він не втратив кваліфікації. Рівень військової хірургії був досить високим. Але через чотири роки служби знов почалося скорочення, і, оскільки Возіанова цікавила не тільки практична медицина, а й наука, він звільнився у запас і повернувся до Києва.
Працював ординатором у міській лікарні ім. Жовтневої революції, потім асистентом, доцентом, завідуючим кафедрою урології медінституту.
Учителями Олександра Возіанова в урології були спочатку А. А. Чайка (у роки його навчання він був уже літньою людиною), потім упродовж багатьох років — висококваліфікований фахівець доцент В. М. Скляр, а також професор С. Д. Голігорський, який багато зробив для того, щоб підняти в Україні урологію як науку.
Далі Олександр уже рухався у професії сам. Уже коли був доцентом, працював самостійно, мав власну клініку. А з 1987го по 2011 рік очолював Інститут урології НАМН України.
О. Ф. Возіанов — визначний організатор науки, один із фундаторів Академії медичних наук України. У 1993 році був призначений президентоморганізатором Академії, провів велику роботу з її створення, був обраний першим президентом і очолював Академію до 2011 року. За цей період Академія стала авторитетною науковою медичною організацією, відомою не тільки в Україні, а й за її межами.
Як науковець Олександр Федорович Возіанов ще у 1970 році захистив кандидатську дисертацію «Радіоізотопні методи діагностики при деяких урологічних захворюваннях у дітей», а за вісім років ним було захищено докторську дисертацію «Фунурології та нефрології в урологічних хворих у післяопераційний період».
Назагал внесок Возіанова у розвиток вітчизняної й світової урології є незаперечним. Академік уперше розробив класифікацію передпухлинних станів і раку передміхурової залози та сечового міхура, оригінальну методику виконання операції, ним запропоновано спеціальні інструменти для вилучення доброякісної пухлини передміхурової залози, вперше в країні широко впроваджена радикальна операція з приводу злоякісної пухлини передміхурової залози.
За ці дослідження Олександр Федорович Возіанов 1983 року був удостоєний Державної премії України в галузі науки і техніки.
Велике значення мають і його дослідження з вивчення клітинних та молекулярних механізмів виникнення раку сечового міхура і впливу на цей процес радіаційного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.
Особливий внесок зробив Возіанов у розвиток ендоурології: розроблено екстрактор для виведення каменів сечоводів; уперше в Україні та в країнах СНД застосовані і впроваджені в практику методи лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози — мікрохвильова гіпертермія і вапоризація. Вапоризацію застосовували лише в окремих клініках США, а в Європі її вперше здійснив Возіанов.
До останніх днів життя видатний учений розробляв нові методи діагностики найбільш ранніх етапів захворювань, мріяв про час, коли засоби молекулярної та клітинної біології дозволять створити більш ефективні методи лікування. Прагнув, щоб терапевтичні впливи були позбавлені побічних дій, а у хірургії чільне місце посіли б ендоскопічні методи оперативних втручань.
Зовсім недавно на 80му році життя Олександр Федорович Возіанов пішов у кращі світи. Помер Герой України, академік НАН та НАМН України, заслужений діяч науки України, двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор медичних наук, професор 7 травня 2018 року. Похований на Берковецькому кладовищі у Києві.

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».