Особистість
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Четвер Листопад 26, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 14 Вересень 2018 12:54

Пам'яті українського митця

Rate this item
(0 votes)

Мистецтво Бориса Маркова (псевдонім Бориса Анатолійовича Ніщети), члена Київської спілки художників книги та арт-асоціації «Золота палітра», захоплює людей різних поколінь.

Про це й свідчать роботи майстра, які зберігаються у приватних колекціях України і Росії, Канади та Сполучених Штатів Америки, Японії, Аргентини і Австралії.
На полотнах Бориса Маркова Україна постає у своєму історичному вбранні. Романтичні пейзажі на тлі старовинних замків та палаців, затишні вулиці провінційних міст наче запрошують нас до себе.

Пензль майстра торкається глибин аури кожного міста, відтворює його дух (genius loci, як казали древні), мабуть, тому, що він тонко відчуває старовинну архітектуру як симфонію у камені, її складну взаємодію з навколишнім середовищем.
1225-13 1Любов до рідної Батьківщини, її історії та культурної спадщини — провідна риса творчості Бориса Маркова, його інтелектуальних пошуків у сфері мистецтва протягом усього життя.
На жаль, нещодавно його не стало: Борис Марков пішов із життя 28 серпня цього року, на свято Успіння Пресвятої Богородиці внаслідок тяжкої й тривалої хвороби...

У дзеркалі історії
Як відомо, геометричний центр Європи зафіксовано ще за часів Австро-Угорщини, у ХІХ сторіччі, у місті Рахів, розташованому на території Західної України, і на тому місці встановлено пам’ятний знак.
Саме під таким гаслом — «Центр Європи» — проходила презентація останньої виставки живопису художника Бориса Маркова, яка відбулась у травні 2012 року в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського, розташованому в історичному центрі Києва, на вулиці Паньківській, 9.
Протягом століть різні зайди усіляким чином прагнули принизити наш український народ, що походив із протослов’ян, причетних до Трипільської цивілізації, якій завдячна сучасна Європа своєю культурою.
На думку Бориса Маркова, незаперечний вплив Трипільської цивілізації, що була інтегральною частиною старої Європи, на долю європейської та навіть євразійської цивілізації.
Як і Лев Гумільов, художник Борис Марков прагнув принести «користь прекрасній Дамі Історії, без якої не може існувати жодний народ, та її рідній сестрі Географії» (до речі, із Львом Гумільовим Борис Марков познайомився ще 1988 року у Ленінграді).
1225-13Отже, свої полотна художник адресує тим, хто небайдужий до історії рідної Батьківщини, кому цікаві філософські роздуми митця щодо культурної спадщини України та її долі.
Доказом тому є експозиція творів художника, в яких проходить ціла галерея історичних пам’ятників української минувшини: замок Любарта у Луцьку та Олеський замок під Львовом, панорами Бучача, Бережан і Кам’янця-Подільського та чимало інших старовинних, але вічно молодих міст України, відображених із любов’ю.
Не забута й скромна церква Святого Миколая у містечку Скала Подільська, де вінчався Михайло Грушевський із Марією Вояківською 14 травня 1896 року (це полотно художника зберігається нині у Музеї Михайла Грушевського).
На тлі панорами Бучача зображений Микола Потоцький, староста Канівський, видатний історичний діяч України. Красу архітектурних споруд яскраво відтіняє міський пейзаж, іноді з великою часткою гумору. Ось так, на передньому плані Бердичева ми бачимо Оноре де Бальзака на променаді разом із пані Ганською.
Автору цих живописних сюжетів притаманна властивість подмічати дещо непомітні, але дуже специфічні для кожного міста риси. Це можна побачити й на панорамі міста Чортків із характерною для нього стереоскопічною конфігурацією дахів та здеформованим у далечінь простором.
Особливе місце у творчості киянина Бориса Маркова посідає рідне місто, якому він присвятив чимало своїх живописних творів та постійно сповідується у своїй любові.
Затишні куточки історичного центру Києва — традиційна тема його живопису. Золоті ворота восени і Володимирська вулиця надвечір, Видубицький монастир навесні завжди спроможні розчулити серце кожного, і не тільки киянина...

Творчий шлях митця
Творчий шлях Бориса Анатолійовича розпочався ще у Київському політехнічному інституті, який він закінчив понад 45 років тому. А потім — напружена праця протягом 17 років у суворих умовах Крайньої Півночі, у місті Надим, що розташований неподалік Північного Льодовитого океану.
Дивовижна природа Крайньої Півночі, магія білих ночей вразили уяву молодого художника, надали йому творчої наснаги, сприяли його мистецькому становленню. Саме тоді, під час «горбачовської перебудови» розпочалася його творча діяльність.
У Надимі Борис Марков створив та очолив Творче об’єднання художників при міському виставковому центрі; став брати участь у багатьох виставках — у Тюмені, Свердловську і Ленінграді.
На відкритті виставки теплі слова подяки видатному майстру висловили Олександр Краснопевцев — голова правління арт-асоціації «Золота палітра» та Світлана Панькова — директор Історико-меморіального музею Михайла Грушевського, яка взяла найактивнішу участь у підготовці експозиції картин Бориса Маркова. Церемонію презентації освітлювали й представники телебачення — канал «Культура».
Життя художника — це важка й копітка праця, але винагородою йому служить визнання шанувальників його творчості. Мистецтво Бориса Маркова добре відоме у країнах Європи та Америки. Але ім’я його ще й досі не розтиражовано у нашій країні. Та, мабуть, так має бути? Адже неординарна особистість — завжди елітарна, як і справжнє мистецтво...

Володимир СКРИНЧЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».