— Що ж це за хвороба така — ожиріння?
— Це — хронічне захворювання, що виявляється надлишковим розвитком жирової тканини, яке при цьому ускладнюється порушенням різних функцій і систем організму.
І взагалі, ожиріння у дітей та підлітків є однією з актуальних проблем сучасної охорони здоров’я. Практично в усіх країнах світу кількість хворих дітей неухильно зростає і подвоюється кожні три десятиліття. Вважається, що 30–50% таких дітей матиме це захворювання і в дорослому періоді життя. Ожиріння може бути самостійним захворюванням або синдромом, що розвивається при різних захворюваннях, так зване симптоматичне, вторинне ожиріння. При симптоматичному ожирінні надлишок маси тіла може бути усунутий після лікування (компенсації) основного захворювання.
— А яка природа ожиріння?
— Загалом більшість форм ожиріння формується різними причинами. До теперішнього часу встановлено роль генетичних факторів: у процесі еволюції людина придбала гени, що дозволяють накопичувати жир в умовах недостатності харчування, їх назвали генами ощадливості. Практично у кожної другої огрядної дитини один із батьків має порушення жирового обміну, ще приблизно в третини хворих обоє батьків страждають на ожиріння або надлишкову вагу. Найбільш тісний зв’язок помічений між масою тіла матері та дитини. При індексі маси тіла у матері більше 30 накопичена захворюваність з ожиріння в дітей дошкільного віку різко зростає до 18,5% випадків.
Вплив зовнішніх факторів чітко видно на прикладі індіанців піма. Маса тіла у індіанців того самого племені, які проживають у Мексиці, в середньому на 25 кг менше маси тіла індіанців, які проживають у США. У даний час неможливо змінити вектор впливу обтяженої спадковості. Однак вплив на абсолютно чи умовно модифікуючі фактори може виявитися ефективним не тільки у профілактиці, а й у лікуванні ожиріння.
— Що ж це за фактори?
— До них належать: низький рівень фізичної активності, особливості харчової поведінки зі зміщенням інтересу до їжі з високим вмістом жирів і легкозасвоюваних вуглеводів, посилене харчування у вечірній і нічний час та низький соціальний статус родин. А зниження фізичної активності протягом останніх років відбувається особливо швидко. Діти все більше часу витрачають на перегляд телевізійних програм, відеоігри, комп’ютер і все рідше проводять дозвілля за межами власної домівки.
Люди, які проводять перед телевізором понад три години на добу, мають удвічі вищий ризик розвитку ожиріння порівняно з тими, хто витрачає на перегляд телепередач менше години. І батьки, і діти за допомогою лікаря повинні засвоїти, що надлишок усього 50 ккал на добу (а це всього лише третина залізної банки кока-коли, жменька чіпсів або 25 г морозива) призводить до збільшення ваги на 2,25 кг на рік.
— Як же підтримувати оптимальний енергетичний баланс і регулювати апетит?
— Існують кілька ключових компонентів системи, що регулює апетит і підтримує енергетичний баланс. Серед них — лептин, що пригнічує апетит, а його дефіцит підвищує відчуття голоду і стимулює переїдання. На даний момент учені виявили, що індивідуальна сприйнятливість до лептину формується у пренатальному періоді, і незабаром після народження особливе значення мають харчування майбутньої матері та її новонародженої дитини.
При перегодовуванні дитини до першого року життя формується лептинорезистентність (зниження чутливості ядер гіпоталамуса до лептину), що порушує регуляцію апетиту і енерговитрати. Також визначено взаємозв’язок ожиріння, інсулінорезистентності у віці 20–30 років зі штучним вигодовуванням, при якому постачання білка і калорій вище, ніж при природному. Одне слово, штучне вигодовування — прямий шлях до формування схильності до ожиріння в майбутньому.
— А які органи і системи уражуються в дітей з ожирінням?
— Часто страждає серцево-судинна система. Це — артеріальна гіпертензія, дисліпідемія. Уражується і опорно-рухова система — розвивається епіфізеоліз, остеоартроз, гіперостоз, остеопороз. А порушення ендокринної системи призводять до цукрового діабету, змінюють толерантність до глюкози, формують інсулінорезистентність. У результаті страждає статевий розвиток, часто виникає раннє або пізнє статеве дозрівання (у дівчат виникають проблеми з репродуктивною функцією, нерідко спостерігається синдром полікістозних яєчників).
Виникає також ризик розвитку хвороб шлунково-кишкового тракту. Як правило, це — жовчнокам’яна хвороба і жировий гепатоз. А якщо говорити про хвороби органів дихання — діти отримують «подарунки» у вигляді астми, синдрому обструктивних апное уві сні і, як наслідок, гіпоксію в нічний час, що призводить до загрозливих життю аритмій або серцевої недостатності.
— Часто діти, в яких є ожиріння, загальмовані, болісно сором’язливі...
— Це пов’язано з тим, що страждає нервова система і психічна діяльність підлітка. У результаті порушуються поведінкові реакції, знижується самооцінка, розвивається тривожність.
А ще дитину підстерігають синдром внутрішньочерепної гіпертензії, нічний енурез і сечокам’яна хвороба. Часом порушується і зсідання крові.
— Чи існують шляхи ефективної боротьби з ожирінням?
— У дітей і підлітків зниження ваги має важливе значення для запобігання розвитку наслідків ожиріння. У терапії ожиріння можна виділити два основних етапи: ініціювання втрати маси тіла і підтримка досягнутого ефекту.
Головне ж завдання — зміна харчової поведінки. Навіть найменших пацієнтів треба навчити розрізняти низько-, помірно- і висококалорійні продукти. Окремі продукти можна вживати без обмеження (мають забезпечити відчуття насичення). Це — нежирні сорти м’яса й риби, для задоволення потреби у солодкому краще підійдуть ягоди, сухофрукти, чай із цукрозамінників, а щоб створити відчуття наповнення шлунка, необхідно вживати овочі зеленого кольору.
Раціон харчування потрібно збагачувати продуктами з ліполітичними властивостями (огірки, ананаси, лимони) і такими, що збільшують термогенез (зелений чай, негазована мінеральна вода і морепродукти).
— Термогенез? Що це і навіщо його посилювати?
— По суті, це — здатність організму виробляти тепло для підтримки постійної температури тіла і забезпечення роботи всіх його систем. Коли система термогенезу розбалансована, організм починає запасати енергію, що надходить із продуктів, у вигляді жирової тканини — такий процес характерний для людей, схильних до повноти. Якщо термогенез посилити, то організм не стане нічого відкладати про запас.
— Які шанси на успіх у хворих на ожиріння дітей?
— На думку фахівців-дієтологів, лікувальна програма, що поєднує дієтичні заходи з фізичними навантаженнями, може бути ефективною практично у 50% дітей з ожирінням, тоді як іншим дітям, особливо з морбідним (генетично обумовленим) ожирінням, таке лікування не допомагає. Для модифікації харчової поведінки розглядається можливість призначення в індивідуальному порядку деяких препаратів, у тому числі тих, що пригнічують апетит.
Слід підкреслити, що застосування призначених препаратів варто проводити під контролем лікаря. Деяким хворим необхідна корекція гіпоталамо-гіпофізарних порушень, нормалізація внутрішньочерепного тиску. У частини хворих ожиріння розвивається на тлі синдрому нічного переїдання. У таких випадках важливо виключити депресивні стани та порушення сну, а за потреби провести їх лікування.
У перший рік лікування доцільно зниження маси тіла у дітей з ожирінням у межах 20%. Остаточною метою терапії є досягнення маси тіла, що перевищує ідеальну не менш ніж на 10, але й не більше, ніж на 19%. Сім’я і школа глибоко впливають на підростаюче покоління і формують харчову поведінку, активність дітей і підлітків. Тому для підвищення ефективності лікування ожиріння в дітей доцільно залучати до навчання за програмою схуднення не тільки дітей, а і їхніх батьків.

Розмовляв Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ