У Сполучених Штатах Америки це називалося кількісним пом’якшенням, у Європі воно може бути в іншому форматі, але означатиме, що на європейському континенті буде більше ліквідності у банківській системі. І це допоможе пожвавити попит на сировинні товари від держав, що розвиваються. Можливо, дії ЄЦБ зроблять європейську економіку більш агресивною, що допоможе Україні. Тож виходить, чим гірше їм, тим краще нам.
Та згідно з прогнозами Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) цьогоріч ВВП нашої країни скоротиться на 7% замість зростання на 1,5%, як прогнозувалось у жовтні минулого року. До того ж експерти ЄБРР передбачають, що наша економіка у наступному році покаже нульову динаміку. Разом із тим є очікування, що вона зазнає серйозних змін. Приміром, зовнішній і фіскальний дефіцити поступово скорочуватимуться, цьому сприятиме фінансова підтримка МВФ та інших міжнародних фінансових інституцій, зокрема й ЄБРР.
Експерти сподіваються, що структурні реформи в Україні проводитимуть за графіком, системної банківської кризи вдасться уникнути. Правда, Нацбанк витрачатиме значні кошти на рекапіталізацію фінустанов. Негативно впливатиме на економіку нестабільна ситуація на сході країни. Невизначеність ситуації може скоригувати прогнози ЄБРР у гірший бік.
Не додає оптимізму і криза у відносинах із Росією, що негативно позначається на економіці обох країн і може уповільнити відновлення у деяких державах Південно-Східної Європи. У короткостроковій перспективі напруженість між Росією та Україною може створити проблеми для ЄБРР, у тому числі й для складання його бізнес-плану. Банк може переспрямувати свої інвестиційні ресурси до інших регіонів. Проте нині, незважаючи на напруженість в Україні, ЄБРР планує розширити співпрацю з нею.
Нещодавно підписано меморандум про антикорупційну ініціативу, а також ухвалено рішення про виділення Україні 1,5 млрд євро. Половина цієї суми піде на підтримку державного бюджету, решта — на підвищення енергоефективності підприємств теплокомуненерго в десяти містах, на розвиток міської інфраструктури, модернізацію водопостачання, осучаснення утилізації твердих відходів. Це лише перший транш допомоги, вся сума позики — 3,5 млрд євро — має надійти до кінця цього року.
Інші прогнози
Вітчизняні експерти зауважують: поки підстав для прогнозів щодо падіння вітчизняного ВВП на 7% немає, це забагато. За їхніми попередніми підрахунками, наша економіка може впасти на 3% з урахуванням мінусового кримського внеску. Хоча при загостренні ситуації на сході чи півдні держави прогнози можуть погіршитись. Найбільші проблеми будуть у промисловості, транспортній та будівельній галузях.
Навряд чи зафіксується суттєве зниження у торгівлі та сільському господарстві. Утім, аграрна галузь залежить від погодних умов, а споживчий індекс у квітні порівняно з березнем знизився майже на 6 пунктів через неспокійну ситуацію на південному сході країни. Адже вона прямо впливає на фінансовий стан наших співгромадян і компаній, які заморожують бізнес-проекти, стримують інвестиції. Це негативно відобразиться на доходах людей.
У цілому індекс споживчих настроїв перебуває на рівні 61 пункту за шкалою від 0 до 200. А очікування щодо розвитку економіки у найближчі п’ять років — на рівні 81 пункту. Причому в регіонах, які підтримують зміну влади, сягають майже 100, що нехарактерно для останніх трьох років. Настрої українців поліпшилися щодо очікувань розвитку України впродовж наступних п’яти років.
Збільшилася кількість тих, хто вважає, що вітчизняна економіка має стати на рейки більш швидкого розвитку, що будуть подолані проблеми, пов’язані з низькою якістю управління і розвитку бізнесу, які були досить відчутними в останні роки. Але наші співгромадяни негативно оцінюють нинішню ситуацію і своє матеріальне становище, враховуючи повільне відновлення економіки після кризи, підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги.
Два роки тому українці багато купували товарів тривалого користування, в тому числі й у кредит, і при цьому досить песимістично оцінювали перспективи розвитку економіки у найближчі роки, але новими придбаннями підвищували собі настрій. Нині банківські кредити для людей стали менш доступними. Та навіть маючи гроші, громадяни стараються відкладати їх на чорний день і поки не планують великих покупок.
Дехто намагається порівнювати нинішню ситуацію з подіями 2004–2005 років, коли після помаранчевої революції відбулася зміна влади. Аналітики кажуть, що тоді суттєвого падіння споживчих настроїв не спостерігалось, відплив депозитів із банків обчислювався скромнішими цифрами. Жорсткої кризи не було, влада змінилась у період зростання економіки. Теперішня ситуація схожа на кризову 2008–2009 років. Хоча втішає те, що споживчий індекс не впав до рівня початку 2009 року, коли він був надзвичайно низьким. Та й сприймається економічна ситуація й перспективи її розвитку краще, ніж на початку 2009-го.
Очікування
Від нового Президента залежатиме те, наскільки він зможе зберегти очікування найближчих перспектив розвитку економіки і покращення добробуту протягом року. Радує те, що у наших співгромадян з’являється оптимізм щодо майбутнього. Якщо вдасться стабілізувати ситуацію на Сході України і влада проведе всі задекларовані реформи, то оптимізм може перетворитися на створення нових бізнесів, малих підприємств, інвестиції в існуючий бізнес. Це може дати потужний поштовх вітчизняній економіці.
А поки у Міністерстві фінансів декларують, що дефіцит бюджету без урахування дефіциту «Нафтогазу» у першому кварталі зведено до нуля. Ще одна позитивна новина — план із доходів кошторису перевиконано на 0,3%. У березні Міністерство доходів і зборів повністю виконало місячний план, такого не вдалося досягти рік тому. І це за рахунок перерахувань Нацбанку, які з початку року становили 22 млрд грн, та завдяки нормальній платіжній дисципліні платників податків, економічно активних підприємств.
Уряд зміг перекрити схеми, завдяки яким не платились акцизи й ПДВ. Тож у результаті на 14% збільшилися доходи до бюджету у першому кварталі порівняно з торішнім аналогом. І це незважаючи на падіння промислового виробництва та ВВП. Повністю виконується й бюджет Пенсійного фонду, хоча він ще не збалансований.
Але зафіксовано падіння доходів до бюджету на сході країни. У Луганській області в першому кварталі зібрано 82% податків, у Донецькій — 94%. У той же час їм перераховано 3 млрд грн трансферів та 1,2 млрд дотацій, профінансовано всі соціальні субвенції. Якщо у тамтешніх місцевих бюджетах не вистачає коштів, уряд за законом повинен надавати дотації. На початку травня донеччанам перераховано 331,3 млн грн.
Декларації про те, що Донбас годує Україну і є суперприбутковим регіоном, — великий міф. Зараз такими є Полтавщина і Чернігівщина, які збирають великі врожаї. А на Донеччині залишилося чимало технічно відсталих підприємств, зокрема металургійних, де серйозної реконструкції не проводили багато років. Їхнім власникам не хочеться інтегруватись у Європу, бо там жорсткі економічні та екологічні стандарти, на втілення яких потрібні чималі кошти.
Нині Донецька область отримує 16,3 млрд грн доходів, а витрачає 41 млрд, зокрема на соціальні програми та підтримку вугільної галузі. Якщо у 2011 році регіон забезпечував себе на 54%, торік — лише на 39%. Самодостатність Луганської області становить трохи більше 44%. Ситуація на сході країни може вплинути на національний бюджет — зменшаться його доходи й витрати.
Багато тамтешніх машинобудівних підприємств втратили російські замовлення. Тож держава менше витрачатиме на відшкодування експортного ПДВ, і бюджетний баланс не буде критичним. Уряд поки не планує переглядати показники бюджету-2014 попри те, що МВФ погіршив прогнози падіння ВВП до 5%. Кабмін не згодний із такою оцінкою і налаштований на дискусію з експертами місії Фонду, яка прибуде в Україну у червні.
Уряд сподівається, що дефіцит бюджету буде меншим торішнього, але досить суттєвим — до 50 млрд грн через дефіцит «Нафтогазу», який у четвертому кварталі був найбільшим. В Мінекономіки сподіваються, що у наступному році ВВП зросте на 1,7%. Ця цифра близька до прогнозу МВФ — 2%. І набагато оптимістичніша за передбачення ЄБРР, згідно з якими наша економіка буде на нулі. За урядовим сценарієм, у 2015 році вітчизняний ВВП повагомішає на 6–7%.
Експерти нагадують, що у 2005–2007 роках зростанням економіки на 5–7% нікого не можна було здивувати. Так росли країни Східної Європи, Китай. Нині ж важко уявити, яка держава зможе досягти таких показників у найближчі два роки. Для України 2015-й буде роком виходу з кризи, зростання можна буде досягти лише за багатьох сприятливих умов, можливо у 2016–2017 роках.
Без чуда
Урядовці сподівалися, що девальвація гривні, яка з початку року подешевшала більш ніж на 40%, посприяє експорту. З допомогою девальвації української валюти урядовці хотіли стимулювати експорт і завдяки цьому збільшити валютні надходження. Такої думки дотримувалися чимало західних і російських економістів. Вони вважали, що наша економіка попри політичні та соціальні ризики більш гнучка, а її експорт диверсифікованіший і стійкіший за російський і за підтримки МВФ та західних країн вона може скористатися позитивним ефектом девальвації.
Але чуда не сталося. Замість того щоб перетворитися на локомотив експорту, девальвація зіграла негативну роль. Особливо для підприємств, які залежать від імпорту сировини та комплектуючих. За два місяці експорт зменшився на 10%, за чотири — на 12%, у квітні — на 17%.
Анексія Криму, розрив локальних зв’язків із Росією та країнами Митного союзу, економічна нестабільність, обтяжена воєнними конфліктами на сході країни, підсилили удар по вітчизняних експортерах. Хоча компанії, орієнтовані на внутрішню сировину, все ж відчули позитив від девальвації. Однак для металургів він був нівельований проблемами збуту продукції в Росії та країнах СНД.
У січні-березні поставки металу до Росії впали на 31,1%, майже до 565 тис. т. При цьому Росія залишається одним з основних ринків збуту — 12% у загальному експорті металопродукції у 2013 році. Цьогоріч, за різними оцінками, експорт нашої продукції до Росії може впасти на 50–80%. У загальній статистиці експорту це буде більше 10% спаду, прогнозують експерти.
Поставки до Росії, Білорусі, Казахстану за два місяці зменшилися на 30–40%. А експорт до Китаю та Німеччини зростає. Але компенсувати різке падіння продажів до держав Митного союзу Україна не може альтернативними 8–15%. Експорт товарів до Росії торік перевищував 15 млрд дол., притому що то був не найкращий рік для сусідської торгівлі. Компенсувати втрачені 7,5 млрд за рахунок інших ринків надто складно.
Через зменшення експорту низку галузей вразить криза, яку експерти порівнюють із кризою першої половини 1990-х. Виробники не зуміли швидко переорієнтуватися на західні ринки, тому не скористалися перевагами девальвації. Труднощі у них виникли не з тарифними обмеженнями, а із сертифікацією продукції.
Уряд та МВФ очікували падіння експорту на 2,8%. Причому експерти Фонду зазначали, що завдяки відновленню конкурентоздатності український експорт почне у найближчому майбутньому зростати щороку на 6,3–6,9%. Аби стимулювати продажі за кордон, Мінекономіки запропонувало скасувати ліцензування експорту деяких видів кольорових та легованих металів та їх відходів.
Але зусилля уряду навряд чи зможуть поліпшити ситуацію. За прогнозами міністерства сільського господарства США, Україна у 2014–2015 маркетинговому році зможе експортувати 26,66 млн т зерна. Це на 14% менше порівняно з очікуваним експортом. Експерти кажуть, що навіть за позитивної динаміки експорту у країни Євросоюзу загальну картину поставок погіршить зменшення поставок до Росії.
Аналітики зауважують: якби не було шокових конфліктів із Росією, а відбулася тільки девальвація гривні, то на курсі 10,8 грн за долар експорт зрівнявся б з імпортом. Тоді зовнішня торгівля стала б бездефіцитною. За нинішньої ситуації вона такою не буде. Експерти не відкидають ще однієї потужної девальваційної хвилі залежно від розвитку кризи. Поки на п’ять негативних новин припадає одна позитивна. Можливо, після входження у владу нового Президента девальвація буде зупинена.
Олена КОСЕНКО
