Здоров'я
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Сiчень 25, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 11 Листопад 2016 11:50

Василь Лазоришинець: за рік проводимо близько п’яти тисяч операцій на серці

Rate this item
(0 votes)

У струк­ту­рі за­хво­рю­вань укра­їн­ців на сер­це­во-су­дин­ний на­прям при­па­дає май­же 68%. На­віть по­при те, що має­мо роз­га­лу­же­ну ме­ре­жу спе­ціа­лі­зо­ва­них лі­ку­валь­них за­кла­дів (24 кар­діо­хі­рур­гіч­ні цен­три, які ви­ко­ну­ють опе­ра­ції на від­кри­то­му (зу­пи­не­но­му) сер­ці, та 14 цен­трів, де лі­ку­ють по­ру­шен­ня сер­це­вих рит­мів), проб­лем більш ніж до­сить. 
Що­річ­но йдуть із жит­тя 423 ти­ся­чі лю­дей, тоб­то за рік ви­ми­рає ці­ле ве­ли­ке міс­то.
— Їх не всти­га­ють ря­ту­ва­ти чи яка при­чи­на та­кої ви­со­кої смерт­но­сті? — за­пи­тую у ди­рек­то­ра Ін­сти­ту­ту сер­це­во-су­дин­ної хі­рур­гії ім. М. Амо­со­ва Ва­си­ля ЛАЗО­РИ­ШИН­ЦЯ.

— Відповідь на ваше запитання — у статистиці. Усі згадані хірургічні центри торік виконали майже 25 тисяч операцій. Це означає, що в середньому робили 210 операцій на мільйон населення. У світі цифри зовсім іншого порядку: в Європі — 630, Австралії — 780, США — 1200 операцій на мільйон мешканців.

Тобто, ми втричі відстаємо від середньоєвропейських стандартів. Маємо невтішну ситуацію і з коронографією (це спеціальна процедура, яку роблять, коли з’являється біль у серці). У цьому році в Україні зробили 29 тисяч таких процедур. Ніби й немало, однак це в 10 разів менше від потреби.
— Що спричинює масовість серцево-судинних хвороб у нас і у світі?
— Не перелічуватиму всіх відомих світових тенденцій, скажу про українські особливості. На здоров’я наших співвітчизників найбільший вплив має екологія (45%), 20% припадає на спосіб життя. За ними йдуть якість харчування, згубні звички, генетичні захворювання і лише на 10–15% ситуація залежить від надання медичної допомоги.
— Ніколи не думала, що медична допомога в цьому переліку на останньому місці. Однак для тих, хто вже захворів, саме вона у пріоритеті. Мабуть, саме на високопрофесійну медичну допомогу сподіваються й відвідувачі вашого закладу.
— Трудовий колектив виправдовує ці сподівання. Інститут є справжнім символом серцево-судинної хірургії, адже носить ім’я всесвітньо відомого кардіохірурга Миколи Амосова, який першу свою операцію в Києві зробив у 1955 році. З тих пір фахівцями інституту виконано близько 200 тисяч операцій. І якщо до 1990 року наш заклад був єдиним, де робили операції на серці, то нині хірургічні центри є в кожному регіоні. Щоправда, у зв’язку з російською окупацією Україна втратила п’ять таких клінік.
— Скільки хірургічних втручань на рік проводиться в інституті?
— Близько п’яти тисяч операцій. Причому найскладніших, з використанням новітніх методик та технологій. Ми набули унікального досвіду в лікуванні ішемічної хвороби серця, де операції проводяться за новою методикою без зупинки серця. За останні 13 років їх зробили вже майже 10 тисяч. До того ж летальність у нас менша, ніж у Європі, й становить 0,5% проти 1,5–2% у них.
— Які ще операції є найбільш масовими?
— Ті, що проводимо з приводу аневризми аорти, тобто коли є патологія — розширення аорти, а в третині випадків, з якими ми стикаємося, її розірвання. Якщо не оперувати пацієнтів з такою патологією, в 90% випадків вони помирають. Ми робимо 300—350 операцій і рятуємо більшість цих приречених людей, оскільки летальність становить лише 2%.
Накопичили великий досвід хірургічного лікування бактеріального ендокардиту. Іншими словами — усунення гнійної інфекції, яка накопичується всередині серця. У такій ситуації потрібна пластична операція, щоб зберегти природний клапан, а якщо неможливо — замінити механічним. За післячорнобильський період, коли в населення почав знижуватися імунітет, ми виконали майже 4 тисячі таких операцій.
— Ендоваскулярна хірургія практикується в інституті?
— Це один із важливих напрямів нашої діяльності. Оперування без розрізів — менш болісний і досить ефективний метод. Проникнення всередину організму відбувається через судини або через стент — спеціальну пружинку, вставлену в коронарну артерію, внаслідок чого кровотік відновлюється, і людину врятовано. Найчастіше до цього методу вдаємося при гострому коронарному синдромі, іншими словами — гострому інфаркті. Такі операції проводять в усіх вітчизняних кардіологічних центрах.
— У тому числі й при аритмії серця?
— Ендоваскулярна операція тут доречна, як ніде. Щоправда, вона разів у десять дорожча від звичайної. Загалом же маємо багато розробок лікування аритмії серця. Використовуючи найсучасніше обладнання, проводимо навігацію і виявляємо осередки, які генерують ці додаткові імпульси. У подальшому їх «випалюємо» радіогаботним струмом.
— Вроджена вада серця — ще одна тяжка хвороба, від якої страждає чимало людей...
— Виконуємо дуже багато операцій при вроджених пороках серця. Причому робимо їх і дітям різного віку, навіть новонародженим. Наш центр єдиний, котрий оперує немовлят з гіпоплазією лівих ділянок серця (немає лівого шлуночка серця). Замість відсутньої аорти формується нова і до неї підключають єдиний наявний шлуночок, а до легень робиться анастомоз, і кров пускається самотоком.
— Оперуєте навіть немовлят?
— Коли ми почали використовувати новітні методики, то досягли досить низької летальності: 1,8% проти 4% у Європі. Адже річ у тім, що навіть найпростіша вада серця у дітей, якщо їх не прооперувати протягом першого року життя, призводить до смерті. Від 40 до 70 % таких немовлят без хірургічного втручання просто помруть. Приміром, є малеча з гіпоплазією лівих відділень серця. У таких випадках для порятунку відведено значно менше часу — до 10 днів.
— Оскільки ми заговорили про оперування хворих дітей, то, кажуть, ваші лікарі творять дива, рятуючи малечу.
— Справді, в інституті досить успішно розвивається акушерська кардіологія. Це зовсім новий напрям, який є лише в кількох європейських клініках. Суть цього методу полягає в тому, що мультидисциплінарна команда, до якої входять: кардіохірург, кардіолог, анестезіолог, акушер-гінеколог, перинатолог, бере під опіку вагітну жінку, в котрої вроджений чи набутий порок серця. Вона народжує дитя не деінде, а у нас, під контролем цієї команди. Якщо потрібна термінова операція, її тут же роблять, не втрачаючи дорогоцінного часу на доставку і діагностику пацієнтки.
За три роки вже було 50 таких пологів, і в половині випадків знадобилася операція (класична чи ендоваскулярна), до пологів чи безпосередньо після них. Скажу відверто: коли ми ділимося досвідом із зарубіжними колегами, вони дивуються нашим досягненням.
— Найскладніші операції у сфері кардіології — пересадка серця. В інституті це роблять, але не так часто.
— Уточню: не так часто, як потрібно. І це притому, що маємо високопрофесійних фахівців, новітнє обладнання. Однак людей не рятуємо, бо в Україні досі немає закону про трансплантацію органів. Через відсутність належної законодавчої бази щорічно гине до тисячі наших співвітчизників. Дуже шкода, адже багатьом із них можна було б продовжити життя.
— Безсумнівно, життя — найдорожче, що є у людини. І немає значення, якого вона віку. Однак досить часто до літніх людей ставлення у вітчизняних медзакладах специфічне...
— Це не про наш інститут. Ми оперуємо всіх, кому це потрібно. Немає ні вікової дискримінації, ні вікових протипоказань. Переконаю вас, якщо скажу, що найдорослішому пацієнтові, якого прооперували, виповнився 101 рік.
— Як потрапити на лікування до інституту? Мають бути направлення чи протекція?
— Будь-яка людина, яка звернулася у поліклініку нашого центру, буде обстежена, отримає діагноз і за потреби — кваліфіковану медичну допомогу. Її надають спеціалісти найвищого рівня. У штаті близько 220 лікарів, у тому числі 73 учених, з яких 23 доктори наук, 16 професорів, 52 кандидати наук. При інституті працює кафедра хірургії серця та магістральних судин, проводиться первинна спеціалізація лікарів з усієї України (вже підготували близько 4 тисяч лікарів різних спеціальностей).
— А як щодо обміну досвідом із зарубіжними колегами?
— Ми не замикаємося в собі й не вчимося лише самі в себе. Тісно співпрацюємо із зарубіжними колегами. Практично кожен рік 20–25 лікарів проходять стажування за кордоном. В основному це робиться за рахунок грантів європейських асоціацій. Чесно кажучи, своїх успіхів ми досягли багато в чому саме завдяки навчанню, в тому числі й за рубежем.
— Ви також?
— На початку своєї кар’єри в інституті, коли почав працювати заввідділенням, яке спеціалізувалося на вадах серця, стажувався в США півроку. Здобув там неоціненний досвід, яким скористався сповна. Не вдаватимусь у професійні деталі, а наведу лише один красномовний приклад, який дасть можливість зрозуміти про що йдеться. Скажімо, якщо знати, що існує 160 різних пороків серця і для їх усунення виконується близько 210 операцій, то ефект від таких хірургічних втручань на кілька порядків вищий.
— Як щодо летальності? Ви сказали, що за певними напрямами маєте кращі показники, ніж у Європі.
— І так, і ні. За кордом подається загальнонаціональна статистика. Я ж вам сказав результат нашої клініки, яка входить до десятки кращих у Європі. Однак є в Україні центри, у кого показники гірші.
— Досить часто брак коштів не дає змоги людині отримати належну медичну допомогу, хоча медпослуги у нас досі вважаються безплатними. Як у вас із цінами на операції?
— Аби мати уявлення про вартість операцій, скажу для порівняння, що у США вони сягають 100 тис. дол. Ми оперуємо безплатно, але потрібні медикаменти пацієнт купує власним коштом. Річ у тім, що з державним фінансуванням — проблема. Судіть самі: якщо у 2014 році на медикаментозне забезпечення виділяли 130 млн грн, то у 2015-му — 50 млн. З урахуванням інфляції, це у вісім разів менше. Нинішнього року нам цю статтю фінансують на 19% від потреби. Коштів вистачить хіба на те, щоб безплатно проводити операції дітям та учасникам АТО.
— До речі, ось і недавно Україну облетіла сенсаційна новина: лікарі інституту провели надскладну операцію і врятували життя тяжко пораненому в боях на Донбасі воїну.
— Справді, наші фахівці вилучили сантиметровий уламок міни із серця тяжко пораненого командира взводу 30 бригади Євгена Волока. Хірурги зупинили серце і, запустивши штучний кровообіг, врятували життя 23-річному хлопцеві. Через два дні після операції він уже підводився, самостійно їв і залишив реанімаційне відділення. Уся країна раділа з того, що боєць житиме, і що маємо лікарів, спроможних творити дива.
— Гадаєте, наступного року щось зміниться на краще щодо фінансування медицини?
— Принаймні, хотілося б сподіватися. Ми й самі пробуємо хоч якось вплинути на цю ситуацію. Разом із фахівцями Інституту кардіології ім. М. Стражеска розробили п’ятирічну програму боротьби із серцево-судинними захворюваннями. Нині вона перебуває на доопрацюванні в Кабінеті Міністрів. Пробуємо затвердити тарифи на платні послуги, щоб кошти пацієнтів спрямовувалися виключно на потреби медзакладу. Однак наші пропозиції надовго «застрягли» в КМДА.
— Тож наразі на медицину треба сподіватися, а самому не зівати?
— Це постулат, який, беззаперечно, треба сповідувати. А щоб тримати серце і весь організм у хорошому тонусі, слід бути фізично активним, добре харчуватися, позбутися шкідливих звичок. Усім, кому за 40, або у кого болі в ділянці серця, я порадив би раз на рік робити кардіограму, а якщо є зміни — коронографію. У такий спосіб можна убезпечитися від тяжких серцевих недуг.
Лариса ДАЦЮК

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».