Згідно зі статистикою, в Україні 1,2 мільйона жителів (це понад 3% населення) страждають на психічні розлади, і цей показник із кожним роком зростає.
За прогнозами фахівців, до 2020 року психічні розлади увійдуть до першої п’ятірки хвороб, які лідируватимуть за кількістю людських працевтрат, пов’язаних із цими захворюваннями.
Психічні розлади можуть вказувати на наявність багатьох інших проблем зі здоров’ям або навпаки — можуть викликатися цими проблемами. Вони можуть виникати у будь-якому віці у людей, що представляють найрізноманітніші культури.
Психічне здоров’я визначається не тільки відсутністю психічного розладу, але і як стан благополуччя, при якому людина може реалізувати свій власний потенціал, справлятися зі звичайними життєвими стресами, плідно працювати, а також вносити вклад у життя своєї спільноти.
Фактори, які впливають на психічне здоров’я, поділяються на сприятливі, провокуючі і підтримуючі.
Сприятливі можуть бути генетично зумовленими, біологічними, психологічними та соціальними і підсилюють сприйнятливість людини до психічного захворювання, підвищуючи ймовірність його розвитку за умов впливу провокуючих факторів.
Провокуючі фактори викликають розвиток захворювання. Деякі люди з підвищеною сприйнятливістю до психічного розладу не захворіють ним ніколи або не хворіють дуже довго. Зазвичай провокуючі чинники діють неспецифічно. Від них залежить час початку захворювання, але не сам характер хвороби. Провокуючі чинники можуть бути фізичними, психологічними чи соціальними.
Від підтримуючих факторів залежить тривалість захворювання після його початку. Коли сприятливі і провокуючі фактори вже припинили свою дію, підтримуючі чинники продовжують існувати і можуть піддаватися корекції.
Існують доступні й ефективні способи підвищення стресостійкості та профілактики психічного здоров’я.
Насамперед визначте природу свого стресу: знайдіть першопричини. Знайдіть час побути наодинці із собою і записати у блокноті все, що викликає у вас занепокоєння.
Складіть план зі зменшення впливу стресу на ваше життя. Включіть до свого режиму дня обов’язковий відпочинок. Виявивши джерела стресу, намагайтеся менше приділяти їм часу. Замініть це заняттям хобі, спілкуванням з приємними для вас людьми, рідними, близькими.
Поділіться своїми проблемами з іншими людьми. Це можуть бути друзі, родичі та колеги. Не залишайтеся наодинці зі своїми переживаннями.
Уникайте або максимально обмежуйте час спілкування з людьми, які вам неприємні.
Підтримуйте фізичну активність. Заняття спортом, медитативні техніки, свіже повітря і фізичні навантаження допоможуть зняти психічну напругу. Робіть масаж, приділіть щодня хоча б 20 хвилин розслабленню.
Правильно харчуйтеся, уникайте надмірного вживання алкоголю, кофеїну, краще відмовитися від шкідливих звичок повністю. Дотримуйтеся графіка сну, максимально ефективно використовуйте робочий час, щоб не лягати спати надто пізно. Не дивіться телевізор перед сном, краще почитайте хорошу книгу або послухайте спокійну негучну музику. Намагайтеся мінімізувати сторонні шуми і подразники, коли засинаєте.
Слід пам’ятати, що психічне здоров’я кожного у першу чергу залежить від нього самого та його близьких. Завдання кожної сучасної людини — зберігати свою душевну рівновагу, бути готовою до стресових ситуацій і за необхідності звертатися за допомогою, а не пускати на самоплив симптоми перевантаження, депресії, емоційної нестійкості.
Якщо ви відчуваєте, що не в змозі скористатися цими порадами і самостійно впоратися зі стресами і проблемами у вашому житті, обов’язково зверніться за професійною допомогою. Так ви зможете уникнути можливих негативних наслідків стресу.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ