О. Анд, Ю. Вакуленко та М. Муравський ведуть мистецький діалог з історією, черпаючи натхнення і шукаючи відповіді не в сьогоденні, а поза часом.
У роздумах над сенсом людської долі Олексій Анд звертається або до символічних, загадкових образів, або до видатних постатей в історії людства: Данте Аліґ’єрі, Миколи Амосова, Сергія Параджанова. Свій живопис він доповнює інсталяціями, які надають творам глибокого емоційного звучання. Портрет геніального українського кардіохірурга художник ілюструє блискучим дощем металевих скальпелів, що символізує диво відродження до життя; драматичний образ великого режисера доповнює лупа, крізь яку Параджанов прискіпливо розглядає деталі буття та годинник, що вкотре нагадує про швидкоплинність часу.
Юрій Вакуленко сміливо вступає в діалог із Дієго Веласкесом. Його цикл із 8 робіт включає варіації на тему картини знаменитого іспанця. У п’ятичастинній композиції «Інфанталізми» портрети інфанти Маргарити вкриті яскравими бризками фарб, що нагадує дитячу розмальовку. Натомість центральний образ циклу, зберігаючи контури портрета, позбавлений прикмет земного життя і містить лише атрибути царственої персони.
У завершальному акорді циклу — «Сон про Інфанту» — прочитується майже пряма цитата Веласкеса, висловлена крізь «вуаль часу», як спогад про дівчинку, що давно пішла з життя, залишивши по собі чимало нерозгаданих таємниць.
Образи, створені Миколою Муравським, завжди досконалі і піднесені до символічного звучання, незважаючи на уявну незавершеність, адже часто на полотнах прописані детально тільки обличчя та руки портретованих. Художник проникає за рамки буденності, підкреслює в сучасниках елліністичні профілі, розташовує фігури у вишуканих позах, виявляючи ренесансну красу людського тіла та його рухів, наповнює твори тихою гармонією світла.
«Три тони», які звучать на виставці трьох художників, то зливаються в поліфонію, то розходяться на окремі голоси. До живописної музики творів О. Анда, Ю. Вакуленка та М. Муравського, значною мірою віддалених від мейнстріму сучасного мистецтва, варто прислухатись.
Ніна МАКСИМОВА
