Виявилося, що найкращі показники здоров’я визначалися серед літніх людей, що намагаються не сидіти на місці, а робити якусь роботу кожні 30–60 хвилин. Достатньо невеликого фізичного навантаження, щоб активувати серцево-судинну систему, вважають фахівці.

ХЛОП­ЧИ­КУ З ПЕН­СІЛЬ­ВА­НІЇ ПРИ­ШИ­ЛИ ВІ­ДІ­РВА­НУ РУ­КУ

Менше трьох тижнів минуло після трагічного випадку, що стався у Західній Пенсільванії, і 12-річний хлопчик повернувся додому здоровим.
Сет Апель допомагав розвантажувати дрова на фермі за допомогою трактора. Його рука випадково потрапила у пасовий механізм, і її відірвало в ділянці нижче плеча. У момент трагедії хлопчик перебував у місті Нокс, розташованому приблизно за 60 миль на північний схід від Піттсбурга.
Лікарі швидкої допомоги, що прибули на місце події, помістили відірвану руку хлопчика у бокс із льодом і доставили кінцівку в дитячу лікарню Піттсбурга. Операція з приєднання руки тривала 8 годин.
Нещодавно Сет Апель повернувся додому в Нокс. За словами лікарів, його стан стабільний, але медики не впевнені, чи зможуть функції руки відновитися повністю.

В ІЗ­РА­ЇЛІ ВИ­РО­СТИ­ЛИ КЛІ­ТИ­НИ ПЕ­ЧІН­КИ

Міжнародна дослідницька група під керівництвом фахівців Єврейського університету винайшла технологію вирощування людських гепатоцитів (клітин печінки) в лабораторії.
Очікується, що інноваційна розробка може підвищити ефективність випробувань препаратів і біотрансплантатів для пацієнтів, що стоять у черзі на пересадку. Печінка на 85% складається з гепатоцитів, ці клітини використовують у фармацевтичній промисловості для вивчення гепатотоксичності, кліренсу препарату і лікарських взаємодій. До останнього часу гепатоцити неможливо було виростити в лабораторії без втрати їх метаболічної функції.
Використовуючи речовину онкостатін М (OSM), яка бере участь у процесах печінкової регенерації, вченим удалося змусити гепатоцити регенерувати. Технологія отримала назву апсайт (Upcyte Technologies GmbH).
Застосування методу дозволяє отримати в лабораторних умовах квадрільйон гепатоцитів, у той час як зі звичайної людської печінки здорової людини можна виділити лише 109 мільярдів клітин.
Нині компанія Yissum при Єврейському університеті і Upcyte Technologies GmbH представили спільну патентну заявку і займаються пошуком інвестицій. Сприяння розробці надавали: Центр біоінженерії Олександра Грасса, Тель-Авівський університет та Медичний центр Сураскі у Тель-Авіві.

ВІБ­РУ­ЮЧА ПО­ДУШ­КА ВИ­ЛІ­КУЄ АТЕ­РОСК­ЛЕ­РОЗ

Дотепер найбільш ефективним методом лікування ішемічної хвороби серця, що розвилася в результаті атеросклерозу, були кардіохірургічні операції. А зараз одна компанія з Канади пропонує лікувати небезпечне захворювання за допомогою віброподушки.
Коли відкладення холестерину у стінках артерій, що живлять кров’ю серце, перекривають просвіт судин, серцевий м’яз починає відчувати кисневе голодування. Без лікування рано чи пізно недостатність кисню може призвести до інфаркту міокарда — захворювання смертельно небезпечного, яке розвивається стрімко.
Існують консервативні методи лікування атеросклерозу, але у важких випадках лікарям доводиться виконувати операцію аортокоронарного шунтування для відновлення кровопостачання серцевого м’яза.
А співробітники канадської компанії Ahof Biophysical Systems створили особливу подушечку, застосування якої, за твердженням її винахідників, забезпечує прискорений розвиток колатералей.
Колатералями кардіологи називають додаткові кровоносні судини, що розвиваються в обхід ураженої атеросклерозом або тромбом артерії: так організм реагує на кисневе голодування органа — у даному випадку серцевого м’яза.
Подушка забезпечена джерелом живлення і спеціальними пристроями, які забезпечують її вібрацію з невисокою частотою.
Для отримання ефекту необхідно сісти у крісло і помістити вібруючу подушку між лопатками на 30 хвилин. Результат забезпечать не менше 5–6 сеансів на тиждень.
Автори планують зареєструвати свій винахід як повноцінний пристрій медичного призначення. Для цього зараз проводяться клінічні випробування за участю 30 хворих на атеросклероз/ішемічну хворобу серця.
Випробування триватимуть протягом трьох місяців.

Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ