Здоров'я
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Середа Сiчень 27, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 23 Жовтень 2015 19:01

Закони окремо, а гроші окремо. Чому гідна психіатрична допомога існує лише на папері?

Rate this item
(0 votes)

Під час пе­ред­ви­бор­чої агі­та­ції укра­їн­ці чу­ють ма­су ба­дьо­рих обі­ця­нок, як лег­ко і швид­ко мож­на ви­рі­ши­ти геть усі проб­ле­ми. Де­ко­го це дра­тує, а де­ко­го ті­шить, бо на­дія, як ка­жуть, вми­рає остан­ньою.

Але у цей особливий період райдужних сподівань усе ж таки прийнято згадувати і про невирішені питання. І цим переймається не тільки ошуканий електорат. Про заморожені проблеми у передвиборчих змаганнях невдахам-попередникам нагадують також і потенційні кандидати — професійні обіцяльники.

І тільки хворих людей та їхніх родичів, а таких у нас надто багато, найбільше хвилює одна проблема — як дістати вкрай необхідні ліки, пройти курс лікування і не дуже від цього постраждати у фінансовому плані. Втім, згадувати про цю проблему вони вимушені не від виборів до виборів, а, на жаль, щодня.
Нещодавно в Україні відзначили Всесвітній день психічного здоров’я, можна навіть сказати, непомітно відзначили, хоча це було б прекрасним приводом замислитися про існуючі психічні проблеми як окремої людини, так і суспільства в цілому. Адже неспроможність відповідати за свої слова і мати вкрай погану пам’ять — одна з форм душевного розладу, якщо це, звичайно, не сплановане шахрайство.
Наші гуманні закони стверджують: «держава гарантує...» Під ці гарантії затверджуються нормативні акти, такі, наприклад, як «Концепція розвитку та удосконалення...». Київ, як і годиться столиці, вперше створив і затвердив Концепцію комплексного удосконалення психіатричної допомоги та охорони психічного здоров’я в місті ще 26 червня 2003 року. У свою чергу, Міністерство охорони здоров’я ще з 2006 року почало працювати над проектом концепції Державної цільової комплексної Програми розвитку охорони психічного здоров’я в Україні.
Зрештою, 25 грудня 2013 року в Міністерстві охорони здоров’я презентовано концепцію розвитку психіатричної допомоги, де справедливо було зазначено таке: «брак розуміння як з боку держави, так і з боку суспільства, що психічне здоров’я і психічне благополуччя є найважливішими передумовами високої якості життя; недосконалість нормативно-правової бази та здійснення профілактичної роботи; відсутність належного кадрового забезпечення психіатричної сфери; недостатнє фінансування галузі». Поінформовано також про збільшення кількості пацієнтів-інвалідів унаслідок психічних розладів, що «віддзеркалює недостатню ефективність соціально-реабілітаційних заходів у системі надання психіатричної допомоги».
І в грудні 2014 року прес-служба МОЗ України сповістила про те, що «у МОЗ обговорили концепцію Державної цільової комплексної програми розвитку охорони психічного здоров’я в Україні». Тут відчутно вплинула на традиційне обговорення ситуація на Сході України.
Перед Міністерством охорони здоров’я поставлено кардинальні завдання: створити нову психіатричну службу із запозиченням найкращого міжнародного досвіду для підготовки фахівців та покращити міжгалузеву взаємодію. У підсумку вирішено: «Спільними зусиллями доопрацювати концепцію Державної цільової комплексної програми розвитку охорони здоров’я в Україні та шляхи її імплементації».
Звучить обнадійливо, але невідомо, скільки ще часу сплине і що саме потрібно зробити для цього. Нині, наприкінці 2015 року, на запитання про державні гарантії ефективного лікування, що прописані в законах України, відповідають як завжди: «Рішення є, а грошей немає». Та чи завжди справа в грошах?
Зараз усі труднощі, скажімо, у забезпеченні необхідними медикаментами психічно хворих намагаються пояснити тим, що в країні йде війна і на захист держави, мовляв, мобілізовані майже всі кошти. Тоді хто може пояснити дивний факт, що ціни на високотехнологічні ліки — нейролептики другого покоління, які є часто-густо єдиним ефективним засобом лікування хворих на психічні розлади, у ситій Німеччині чи в далеко не бідній Польщі у звичайнісінькій аптеці в 3,5–6 разів дешевші, ніж у вітчизняній?! І що це насправді, як не звичайна спекуляція?
Для української фармацевтичної мафії такі поняття, як совість і милосердя до хворих, очевидно, не існують. Вони навіть забувають про елементарний комерційний зиск. Тому що все більше громадян вимушені шукати для своїх хворих родичів канали постачання ліків за кордоном, минаючи вітчизняну фармацію. І це вже справа виживання. В цій ситуації єдиним гарантом забезпечення медпрепаратами психічно хворої людини є виключно її родичі.
Тож і виходить, що закони у нас існують окремо, а гроші окремо. І до того часу, поки законно обґрунтовані гарантії, не підкріплені фінансово, існуватимуть тільки на папері, реальних гарантій ефективного лікування годі й чекати від держави.
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укріфнорм

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».