Денситометрія може бути рентгенівською та ультразвуковою. На сьогодні оптимальним методом діагностики вважається рентгенологічна денситометрія, що відображає вміст гідроксиапатиту на одиницю поверхні кісткової тканини і щільність кісткової тканини (BMD).
До речі, про речовину. Гідроксилапатит (гідроксиапатит) — це мінерал із групи апатиту, гідроксильний аналог фторапатиту і хлорапатиту. Та головне полягає в тому, що він є основою мінеральної складової кісток (близько 50 відсотків від загальної маси кістки) і зубів (96 відсотків в емалі). У медицині синтетичний гідроксиапатит використовується як наповнювач, що заміщає частини втраченої кістки (у травматології та ортопедії, хірургії кисті), і як покриття імплантатів, що сприяє наростанню нової кістки. У стоматології гідроксиапатит застосовується в зубних пастах як елемент, що ремінералізує і зміцнює зубну емаль.
Тож денситометрія — це абсолютно безболісний і безпечний метод. Крім діагностики остеопорозу, він дозволяє визначити:
l  місце найбільш низької щільності кістки, де з високою ймовірністю може трапитися перелом;
l оцінити ймовірність переломів у майбутньому;
l визначити втрату маси в кістках;
l відстежувати ефективність лікарських препаратів.
Широке розповсюдження отримала й ультразвукова денситометрія (УЗД). Вона надає інформацію про механічні властивості кістки і ризик переломів.
Багато хто дивується: жив-жив, і на тобі — «остеопороз». Які ж причини цього? Причина у віці, адже з віком відбувається зниження щільності кісток, зменшується їх міцність. Це нормальні вікові зміни. Однак у деяких людей такі зміни виникають раніше і мають інтенсивний перебіг. Існує багато факторів ризику розвитку остеопорозу, тож знання про них можуть допомогти людині запобігти появі чи уповільнити перебіг цього захворювання. Хоча й не завжди це вдається.
Отже, фактори ризику, які не можна змінити, це: жіноча стать, слабкі, тонкі кістки скелета, вік понад 65 років, спадковий фактор. А є фактори ризику, на які можливо вплинути: брак кальцію і вітаміну D у їжі, вживання деяких лікарських засобів (кортикостероїди та протисудомні препарати), малорухливий спосіб життя, куріння, надмірне вживання спиртного.
Крім того, характерні симптоми остеопорозу можуть допомогти вчасно звернутися до ортопеда. На жаль, кістка починає тоншати без будь-яких симптомів, стверджують фахівці. Людина може й не підозрювати про наявність у неї остеопорозу, поки не впаде і не зламає ногу або руку. Звичайно, переломи трапляються і в молодому віці, але при остеопорозі навантаження, необхідне для перелому кістки, є набагато меншим.
Остеопороз також може проявлятися, за твердженням лікарів, болем у спині й хребті, зменшенням у зрості, сутулою поставою та деформаціями хребта. Неприємний він також ускладненнями, серед яких — часті переломи (патологічні), які часто довго і погано зростаються, зовнішні фізичні дефекти та ускладнені рухи.
То що ж робити? На жаль, вилікуватися від остеопорозу повністю неможливо, але можна навчитися жити з ним і зупинити розвиток захворювання. Для цього необхідні: прогулянки, пробіжки, заняття танцями, що дає кісткам необхідний здоровий «стрес» і робить їх сильнішими. Такі заняття зміцнять м’язи, поліпшать координацію та рівновагу. А ще дуже доречною буде здорова дієта з оптимальним умістом кальцію та вітаміну D. Найкраще мати збалансовану дієту, побудовану на основі харчової піраміди. Особливо важливо переконатися в тому, що ви отримуєте необхідну кількість кальцію і вітаміну D — як з їжі, так і з харчових добавок. Якщо діагноз «остеопороз» вам уже встановлено, слід приймати по 200 мг кальцію і 400–800 МО (міжнародних одиниць) вітаміну D на добу.
Ну і, звичайно, зверніться до лікаря та дізнайтеся у нього про ліки, які уповільнюють руйнування кісток і зміцнюють їх. Для лікування від цієї недуги існує ціла низка нових препаратів, які підвищують щільність кісткової тканини й уповільнюють її витончення. Також лікар може рекомендувати вам харчові добавки (кальцій, вітаміни) і лікарські препарати, спрямовані на формування кісток (стронцій, терипаратид), антирезорбтивні препарати (бісфосфонати), селективні модулятори рецепторів естрогену.
Тільки в жодному разі не призначайте собі БАДи і не приймайте їх за принципом: чим більше, тим краще. Нерідко перебір дає побічні наслідки. А ось якщо ортопед направить вас до фізіотерапевта для навчання фізичним вправам, що зміцнюють кістки, це дасть тільки позитивні результати.
Почніть піклуватися про своє здоров’я якомога раніше. Кістки стоншуються постійно. Намагайтеся привчити себе до здорового способу життя задовго до того, як почнеться віковий остеопороз, у тому числі — постменопаузний.
Розраховуйте кількість кальцію у вашому раціоні або приймайте харчові добавки. Природне джерело утворення вітаміну D — це прогулянки на сонці (вітамін D утворюється у шкірі під дією УФ-променів). Якщо у вашій дієті недостатньо вітаміну D або якщо ви не можете регулярно бувати на сонці, приймайте як добавку до їжі 400–800 МО вітаміну D. Саме така його кількість міститься у більшості полівітамінних комплексів. Також вам допоможуть регулярні фізичні вправи, прогулянки, пробіжки та аеробіка.
Киньте курити. У жінок, які курять, знижується рівень естрогенів, що обумовлює зниження щільності кісток. Утім, чоловікам курити теж шкідливо.
Не зловживайте алкоголем. У тих, хто часто і багато п’є спиртного, кістки стають більш слабкими, тож переломи у них трапляються частіше. Лише уявіть себе закутим у гіпс у лікарняній палаті: курити хочеться, випити теж, а зась. Тож шлях до порятунку єдиний — профілактика.

Ярослав ШЛАПАК, Укріфнорм