— Що ж викликає захворювання?
— Причинами, за яких розвивається гострий гастрит, найчастіше є:
l шкідливе харчування (переїдання, гостра, солона й жирна їжа);
l харчові токсикоінфекції (наприклад, сальмонельоз);
l харчова алергія (на суницю, гриби, мед, цитрусові тощо).
Викликати запалення слизової оболонки шлунка можуть також деякі ліки. Аспірин, антибіотики, сульфаніламіди, деякі вітамінні препарати — ось далеко не повний їх перелік. Не дарма лікарі не втомлюються повторювати: самостійно приймати медикаменти на свій страх і ризик неприпустимо! Нерідко «провокатором» гастриту виступає алкоголь, а особливо сивушні масла, що містяться в його сурогатах — у самогоні, приміром.
— Як заявляє про себе гострий гастрит?
— Симптоми гострого гастриту проявляються, зазвичай, через 4–8 годин після впливу хвороботворного фактора. Виникає характерне відчуття тяжкості і переповнення в надчеревній ділянці. Потім з’являється слабкість, запаморочення, нудота, блювання, пронос, тобто гострий гастрит подібний до отруєння. Власне, через це гастрит часто не діагностується — мало хто відразу побіжить до лікаря, коли просто «з’їв щось не те».
При гострому гастриті змінюється не тільки стан шлунка і кишковика: шкіра і видимі слизові оболонки стають блідими, язик вкривається сіруватобілим нальотом. Виникає слинотеча або, навпаки, значна сухість у роті. При промацуванні болить «під ложечкою» — в тому місці, де ребра утворюють кут під грудиною. Якщо дія шкідливих чинників повторюється, то гострий гастрит, зазвичай, переходить у хронічний. Тоді вже лікування буде куди складнішим і тривалішим, тож боротися з гострим гастритом слід рішуче і нещадно.
— Як же лікувати пацієнта з гострим гастритом?
— Лікування починають з очищення шлунка і кишковика, щоб «усяка гидота» не продовжувала отруювати організм. До того ж цю нескладну процедуру можна виконати практично в будьяких умовах.
При сильних болях призначають болезаспокійливі препарати, але приймати їх постійно не слід і, звичайно, курс їх прийому потрібно узгодити з лікарем.
Для припинення діареї можуть бути використані симптоматичні засоби (наприклад, лоперамід), але тільки після того, як лікар упевниться, що причиною розладу шлунка є не інфекція. Якщо ж хвороба викликана хвороботворними мікроорганізмами — потрібні відповідні антибіотики. Нагадую ще раз: зробити адекватне призначення може тільки лікар.
— Якою має бути дієта при гострому гастриті?
— Перші деньдва пацієнту з гастритом рекомендується утримуватися від прийому їжі. Спрагу (при відсутності блювоти) можна тамувати невеликими порціями неміцного чаю або мінеральної води типу «Боржомі» (обов’язково без газу). На другийтретій день дозволяють нежирний бульйон, слизовий суп, манну і протерту рисову каші, киселі. Потім хворого переводять на так званий перший стіл, а через 6–8 днів — на звичайне харчування, але, звісно, з розумними обмеженнями. Смажене, копчене, гостре, жирне дозволяється у досить незначних кількостях. Свіжі овочі та фрукти теж вживають з обережністю — клітковина, що в них міститься, подразнює шлунковокишковий тракт. Перевагу надають «ніжним» дарам садів і городів: персикам, абрикосам, бананам, томатам зі знятою шкіркою, а ще — тушкованим овочам і компотам.
Профілактика гастриту зводиться до раціонального харчування (його основний принцип простий: з’їсти все неможливо, тому переїдати безглуздо), суворого санітарногігієнічного нагляду на підприємствах громадського харчування, а також нашої особистої гігієни. Тож недопущення «хвороб брудних рук» плюс усе те, про що йшлося, практично не залишить шансів гострому гастриту.
— З гострим зрозуміло, але ж часто ми чуємо: у вас хронічний гастрит...
— Недолікований гострий гастрит, повторний вплив хвороботворного агента або занадто вільний підхід до дієти після стихання проявів гострого запалення слизової шлунка можуть призвести до хронічного гастриту.
Причин цього захворювання тепер так багато, що чи не кожен другий наш сучасник може себе сміливо вважати пацієнтом гастроентеролога. До основних причин, що призводять до розвитку хронічного гастриту, відносять: «підривну діяльність» бактерії хелікобактер пілорі (яка так само є причиною виразкової хвороби), «нервове» порушення функцій шлунка, що виникають через тривале перенапруження або перевтому. А ще — недоїдання і переїдання, надлишок солодкого, нестача білків і вітамінів (неповноцінне харчування), нерегулярний прийом їжі. Виникнення «звичного» гастриту спричинюють і харчування всухом’ятку, зловживання кавою, гіподинамія та стреси. Фактором ризику вважають також пристрасть до надміру гарячих або надто холодних напоїв та їжі.
Має значення і кислотність шлункового соку (цей показник з’ясовують у лікарні або в поліклініці, роблячи спеціальний аналіз). Як підвищена, так і знижена, вона може спровокувати розвиток запалення слизової оболонки шлунка. Особливо важливо враховувати цей фактор при виборі методів лікування гастриту.
— Які існують особливості лікування хворого на хронічний гастрит?
— Хронічний гастрит — сприятливий ґрунт для розвитку виразкової хвороби, боротися з якою значно складніше, виникнення рубцевих змін у стінках і сфінктерах шлунка, утворення поліпів. Можливий навіть розвиток злоякісних новоутворень. Саме тому гастрит слід лікувати навіть у тому разі, коли болі в шлунку не є сильними.
Курс лікування хронічного гастриту, зазвичай, призначають з урахуванням кислотності шлункового соку: надлишкову — зменшують, недостатню — стимулюють. Тому займатися самолікуванням ризиковано: якщо помилитеся з призначенням собі ліків (у тому числі і «нешкідливих трав»), стан погіршиться, і лікарям доведеться докладати значних зусиль, аби виправити ситуацію.
Відрізняються навіть дієти, які рекомендують при гастриті для пацієнтів з різною кислотністю. Так, при підвищеній кислотності дієта має включати варені м’ясо і рибу, білий хліб, молочні супи, каші, протерті овочі і фрукти, нежирні варені ковбаси. Протипоказані концентровані бульйони, спеції, з обережністю слід вживати кислі фрукти і соки, кефір і ацидофільне молоко.
При гастриті зі зниженою кислотністю бульйони і м’ясні супи, навпаки, використовують як обов’язковий, «сокогінний» компонент дієти. М’ясо і риба рекомендується у вигляді котлет, дозволяється нежирна шинка, оселедець, соуси, яйця, вершкове масло, сир. Рекомендуються і кисломолочні напої. А ось свіже, «солодке» молоко — продукт у цьому разі небажаний. Дієту призначають на дватри місяці після затихання гострих явищ, а якщо хворий суворо дотримувався рекомендацій, то надалі він зможе повернутися до улюблених жирних, гострих і солодких страв, але, як і в усьому в житті, «з розумом» та в міру.
Ярослав ШЛАПАК, Укрінформ