Лише сільське господарство продовжує демонструвати зростання (+6,3% із січня по серпень) завдяки хорошому врожаю. Індекс споживчих цін сягнув 14,2% у серпні через девальвацію гривні та зростання тарифів на газ та комунальні послуги. Через війну на сході бюджет недоотримав податкові надходження і потребує додаткових видатків на оборону.
Задля скорочення бюджетного дефіциту уряд у березні схвалив пакет податкових заходів, спрямованих на підтримку доходів і скорочення витрат. Незважаючи на це, показники надходжень погіршилися у зв’язку з різким економічним спадом і труднощами зі збиранням податків на сході. Надходження від усіх основних податків скоротилися. Це було частково компенсовано перерахуванням до бюджету прибутку Нацбанку у першому півріччі.
Однак через загострення військового конфлікту довелося збільшити витрати на оборону. Тож для обмеження дефіциту бюджету Верховна Рада у липні переглянула кошторис, скоротивши видатки на субсидії, інвестиції, товари й послуги, і підвищила доходи за рахунок розширення податкової бази ПДВ, підвищення податків на користування надрами, видобуток нафти і газу, а також ввела тимчасовий податок на фонд заробітної плати.
Дефіцит
Однак квазіфіскальний дефіцит «Нафтогазу» збільшився у зв’язку зі зростанням вартості імпортного газу в гривневому еквіваленті після девальвації національної валюти. А крім того, через зростання обсягів закупівлі палива у першому кварталі для заповнення газосховищ та в результаті скорочення продажів газу промисловим споживачам, які послабили економічну активність. Дефіцит «Нафтогазу» було частково монетизовано через випуск облігацій на 22,4 млрд грн, що викликало зростання держборгу. До того ж «Нафтогаз» накопичив заборгованість за зовнішніми виплатами.
Зовнішній дефіцит рахунку поточних операцій було швидко скориговано після переходу до гнучкого курсового режиму. Девальвація гривні, що відбулася після відмови у лютому 2014 року від тривалої прив’язки до долара, і перехід до більш жорсткої бюджетної політики призвели до різкого коригування дефіциту рахунку поточних операцій. Він зменшився до 2,8% ВВП у січні-липні, що становить третину відповідної величини за аналогічний період 2013 року.
Імпорт різко скоротився (-21,5% у вартісному вимірі за січень-серпень) унаслідок сукупного впливу девальвації, слабкого внутрішнього попиту і низької ціни імпорту газу у першому кварталі. Водночас через несприятливі зовнішні умови й торговельні проблеми з Росією продовжує скорочуватись і експорт. Хоча й повільнішими темпами, ніж імпорт (-14,4% у січні-серпні). Перехід до гнучкого обмінного курсу та отримання фінансування від міжнародних організацій допомогли зупинити скорочення валютних резерів.
Нині вони стабілізувалися на рівні 2,4 місяця покриття імпорту. Але тиск на платіжний баланс залишається високим через необхідність рефінансування зовнішнього боргу (в тому числі й погашення заборгованості «Нафтогазу»), низького обсягу прямих іноземних інвестицій та обмеженого доступу до зовнішнього фінансування.
Середньострокові перспективи
Загострення конфлікту на сході, яке зараз має серйозні економічні наслідки, вилилось у погіршенні прогнозу ВВП у 2014 році до -8%. Експерти Світового банку очікують, що економічний спад найближчими місяцями поглиблюватиметься, в основному через нестабільність у промислових районах сходу. Приватне споживання і далі скорочуватиметься, але може бути частково компенсоване державним споживанням, зумовленим витратами на оборону.
Проблеми у банківському секторі та зниження довіри інвесторів, констатують експерти, спричинять зменшення обсягу інвестицій та ділової активності. Тож дефіцит бюджету-2014 збільшиться порівняно з торішніми показниками. Відновлення економічної активності може зайняти більше часу, ніж очікувалося раніше. Падіння ВВП триватиме принаймні у першій половині 2015 року.
Якщо ситуація на сході не погіршуватиметься наступного року і великі підприємства поступово відновлять виробництво, то додаткові конкурентні переваги, які виникли від девальвації гривні, сприятимуть відновленню експорту. Тож зростання чистого експорту, за прогнозами, стане рушійною силою відновлення ВВП у другому півріччі 2015 року. Зважена податково-бюджетна політика має сприяти уповільненню скорочення споживання та інвестицій.
Експерти прогнозують, що фіскальна консолідація, яку підтримує угода «стенд-бай» із МВФ, призведе до поступового скорочення дефіциту бюджету починаючи з 2015 року. Але перед цим відношення зовнішнього боргу до ВВП може значно збільшитись упродовж наступного року через зменшення ВВП та ефект переоцінки боргу. У 2016 році експерти Світового банку очікують відновлення зростання ВВП за рахунок зростання інвестицій у зв’язку з ефектом низької бази та покращення настроїв інвесторів.
Окрім цього, у 2016 році очікується відновлення зростання кредитування, якщо будуть вирішені проблеми в банківському секторі завдяки ліквідації неплатоспроможних банків, поліпшенню системи страхування вкладів і рекапіталізації банків. Необхідною умовою відновлення економічного зростання є прискорення структурних реформ, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності та ефективності підприємств України.
Побоювання
Ризики щодо цього прогнозу є значними, і нівелювати їх повністю неможливо. Тривале протистояння на сході країни негативно вплинуло на подальшу економічну динаміку. Зниження банківської ліквідності, особливо в контексті значних ризиків у банківському секторі та жорсткішої фіскальної політики, може обмежувати надходження кредитів. Це затримує зростання інвестицій у середині країни, тоді як іноземні інвестиції можуть залишатися низькими через підвищену політичну невизначеність.
На відновлення споживання може негативно вплинути сукупний ефект коригування бюджету та девальвації гривні. Заходи щодо відновлення стабільності державних фінансів можуть бути складнішими, ніж очікувалося. Це спричинить повільніше коригування дефіциту бюджету, ніж передбачено програмою МВФ. Економічний спад та проблеми зі збиранням податків на сході можуть істотно погіршити показники надходжень до бюджету, незважаючи на зміни в політиці та на зусилля щодо поліпшення адміністрування податків.
Витрати можуть бути вищими через збільшення військових потреб і відбудову інфраструктури у районах військового конфлікту. Водночас зменшення соціальних витрат і замороження зарплат може негативно оцінити населення. Тиск на бюджет посилює і «Нафтогаз», який залишається джерелом найбільшого бюджетного ризику. Хоча уряд зобов’язався скоротити дефіцит «Нафтогазу», складність цієї проблеми, обсяг необхідного коригування та негативне сприйняття подальших підвищень тарифів населенням може ускладнити це завдання. Особливо у короткостроковій та середньостроковій перспективах.
Важливість реформ
Утім, макроекономічна стабільність залишається для України основним викликом, найкращою можливістю досягти стійкого зростання економіки є проведення поглиблених, всеосяжних структурних реформ, підкреслюють експерти Світового банку. Вони повинні супроводжуватися макроекономічною стабілізацією й стимулювати інвестиції, сприяти створенню нових робочих місць, підвищенню доходів і рівня життя людей на стійкій основі.
Завдяки вирішенню регуляторних, інституційних, управлінських та структурних проблем, які спричинюють найбільші перешкоди для зростання економіки, структурні реформи забезпечать створення сприятливого середовища для більш досконалого розподілу ресурсів і для підвищення ефективності, тобто більшого виходу продукції на одиницю вкладених ресурсів. Коли ефективність зростає, зростають доходи і рівень життя.
Тривалий час в Україні зволікали з проведенням структурних реформ. У результаті маємо низькі темпи економічного зростання впродовж кількох останніх років. Оскільки економічна криза посилюється, нагальною економічною вимогою є надання поштовху зростанню. Це — необхідна умова для створення більшої кількості якісних робочих місць, аби всі українці змогли відчути позитивні зміни.
Основоположне значення для стійкого відновлення і зростання мають макроекономічна стабільність і стійкість фінансового сектора, підкреслюють експерти. Не менш важливим є поліпшення державного управління. Це сприятиме підвищенню ефективності використання державних ресурсів, зменшенню корупції, поліпшенню якості надання послуг і підвищенню довіри населення до влади.
Реформи у житлово-комунальному та енергетичному секторах важливі для підвищення якості послуг разом з ефективним витрачанням коштів і зменшенням фінансових дисбалансів. Удосконалення регулювання сприятиме розвитку приватного підприємництва, створенню робочих місць і стійкому економічному зростанню.
Підтримка
Під час впровадження реформ важливо зміцнювати адресність систем соціального захисту, аби підтримати бідні й уразливі групи населення. Всі реформи мають здійснюватись одночасно й бути всеосяжними, зазначають експерти. Світовий банк підтримує реформи, спрямовані на удосконалення управління, прозорості та підзвітності у державному секторі, а також на зміцнення нормативно-правової бази та зниження витрат на ведення бізнесу.
І ще — на реформування неефективних і несправедливих субсидій у житлово-комунальному секторі з одночасним підвищенням соціального захисту тих, хто цього потребує. Світовий банк надавав підтримку уряду у вирішенні проблем банківського сектора шляхом зміцнення операційного фінансового і регуляторного потенціалу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Це було потрібно для виведення з ринку неплатоспроможних банків.
Підтримував СБ і реформи, націлені на поліпшення платоспроможності банківської системи з допомогою виконання планів рекапіталізації/реструктуризації фінустанов та забезпечення своєчасних заходів із дотримання законодавства. Опікувався Світовий банк і зміцненням правової та інституційної бази для поліпшення стійкості й ефективності банківської системи.
Ухвалений 2010 року Закон «Про державні закупівлі» був зіпсований низкою поправок, які збільшують кількість винятків із законодавства. Як наслідок — 2013 року конкурсні процедури використовувалися дише для 35% державних закупівель. Це унеможливлювало застосування принципу співвідношення ціни і якості та підштовхувало до корупції. Світовий банк, працюючи з усіма зацікавленими сторонами, підтримав внесення змін до законодавства.
Вони спрямовані на зменшення можливостей для звільнення від конкурсних процедур, на використання електронних закупівель, підвищення прозорості процесів закупівель через зниження порогів для застосування законодавства про закупівлі й публікування інформації про закупівлі. Аби посилити боротьбу з корупцією, Світовий банк підтримує створення системи зовнішньої перевірки розкриття фінансової інформації про виборних та вищих державних посадовців та щодо посилення підзвітності для тих, хто не зміг виконати вимог про розкриття фінансової інформації.
Ця реформа, як очікується, поліпшить підзвітність посадовців завдяки посиленню громадського контролю та скороченню можливостей для незаконного збагачення. У рамках допомоги приватному сектору Світовий банк підтримав ухвалення законодавства, яке вимагає публікації щомісячних даних про повернення ПДВ, включаючи претензії, суми повернутих коштів, автоматичні повернення та заборгованості.
Підтримав СБ і відкликання наказу Міністерства податків і зборів, яким було встановлено цільові завдання щодо додаткових податкових платежів і штрафів за результатами перевірок. За сприяння Світового банку уряд уніс зміни до законодавства, які полегшують ведення бізнесу та реєстрацію власності й скорочують кількість дозволів.
У дозвільному законодавстві встановлено позитивний перелік необхідних дозволів і скорочено кількість видів діяльності, які вимагають отримання дозволів. Їх було скорочено зі 143 до 85. Ці зміни, як очікується, спростять дозвільні процедури, бо поліпшиться внутрішня координація між різними державними органами, які беруть участь у виданні дозволів. Тож зменшаться витрати для бізнесу.
Світовий банк був проти використання землі як банківського капіталу. В результаті було ліквідовано Державний земельний банк. Це дало змогу усунути значні ризики, пов’язані з управлінням на ринку землі і в банківській системі. Також СБ підтримав реформу системи тарифів на газ для побутових споживачів і на послуги централізованого опалення. Це має покращити надання послуг, знизити фіскальне навантаження й підвищити енергетичну безпеку. Нова програма Кабміну передбачає компенсацію тарифів на газ і опалення 30% найбіднішим українцям.
Олена КОСЕНКО
