Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Сiчень 21, 2022

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 10 Жовтень 2014 03:00

Курс на енергетичні реформи

Rate this item
(0 votes)

Для то­го, щоб якіс­но вті­ли­ти єв­ро­пей­ські ре­фор­ми в енер­ге­ти­ці, не­об­хід­но за­пус­ти­ти чіт­кі ме­ха­ніз­ми спів­пра­ці між за­ці­кав­ле­ни­ми сто­ро­на­ми та кон­тро­лю ім­пле­мен­та­ції єв­ро­ди­рек­тив. 
Про це йшло­ся під час круг­ло­го сто­лу «Ім­пле­мен­та­ція єв­ро­пей­ських ди­рек­тив в ук­ра­їн­ське за­ко­но­дав­ство». Ор­га­ні­зу­ва­ли йо­го Мі­ніс­тер­ство енер­ге­ти­ки і ву­гіль­ної про­мис­ло­во­сті та ко­алі­ція гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій «Енер­ге­тич­ні ре­фор­ми» за під­трим­ки Єв­ро­пей­сько­го Со­юзу та Між­на­род­но­го фон­ду «Від­ро­джен­ня».

Круглий стіл відбувся відразу після засідання Ради міністрів Енергетичного співтовариства, яке Україна приймала як головуюча країна. Учасники змогли почути ухвалені рішення, ознайомитися з дослідженням щодо прогресу України за останні півроку, презентованим громадськістю.
Високий запит на енергетичні реформи засвідчили не тільки понад 100 акредитованих учасників, а й присутність керівників Міненерговугілля, Мінприроди, Секретаріату Енергетичного співтовариства, провідних бізнес-асоціацій та міжнародних фінінституцій, громадських організацій і компаній.


Директор Секретаріату Енергоспівтоварства Янез Копач наголосив, що попри складні умови український уряд повинен продовжити реформи в енергосекторі. Вони мають важливе значення для безпеки енергопостачання, економічного розвитку та соціальної стабільності. Меморандум про взаєморозуміння, підписаний між Україною та Секретаріатом у лютому 2014 р., передбачає створення ефективного механізму реалізації Договору про створення Енергетичного співтовариства.
Ключовим елементом є створення робочих груп для розробки законодавства, які включатимуть представників усіх зацікавлених сторін, у тому числі громадянського суспільства й бізнес-асоціацій. Викликає розчарування, що Меморандум поки не втілено повноцінно. Нещодавно Секретаріат представив Міненерговугілля проекти законів про ринки електроенергії та газу, сумісні з Третім енергопакетом.
Пан Копач закликав відповідні органи невідкладно ініціювати обговорення цих документів з усіма зацікавленими сторонами. У свою чергу, заступник директора Секретаріату Дірк Бушле зосередився на ключових викликах, які стоять перед Україною. Зокрема, вказав на необхідність якнайшвидшої лібералізації ринків газу та електроенергії, функціонального розділення вертикально інтегрованих компаній, а також посилення ролі регулятора, незалежність якого постраждала через нещодавню реорганізацію.
Президент аналітичного центру «Діксі Груп» Олена Павленко, яка представляла коаліцію «Енергетичні реформи», заявила, що Україна починала головування країною, що сумнівалась у членстві в Енергетичному співтоваристві. Не збиралася проводити глибокі реформи і в усьому покладалася на дешевий газ. А завершує головування країною, де народ захистив свій демократичний і європейський розвиток у середині країни і зараз захищає його перед зовнішніми загарбниками. Уже не стоїть питання, проводити європейські реформи, у тому числі в енергетиці, чи ні. Їх чекають від уряду.

 

Координація
Обрання чіткого зовнішньополітичного курсу полегшить інтеграцію енергоринку України до ЄС та сприятиме запровадженню європейських екологічних стандартів. Нове керівництво держави засвідчило незмінний курс на євроінтеграцію, підписавши Угоду про асоціацію з ЄС, припинивши дискусії про можливий вихід з Енергетичного співтовариства, визнавши зобов’язання імплементувати Третій енергопакет.
Наявність чіткої політичної волі покращить координацію органів влади, зробить діалог ЄС — Україна більш предметним та ефективним. Але однієї політичної волі недостатньо для результативної імплементації єврозаконодавства. Попри велику кількість заходів Україна — ЄС, публічних заяв уряду на низовому рівні немає змін, які б засвідчили наближення українських енергоринків до євростандартів.
Підвищення цін і тарифів не супроводжується посиленням прозорості їх формування. Не створено умов для посилення конкуренції на ринках газу й електроенергії. Поки норми європейського права не стануть правилами у повсякденному житті, говорити про успіхи їх імплементації складно. Найбільша перешкода в імплементації — зосередження уряду на процесі, а не на результаті.
Розроблено велику кількість проектів нормативно-правових актів, які не приймаються або після ухвалення не втілюються в життя. Не впорядковано застосування закону про обов’язкову частку біокомпонентів у паливах. Відкладається розробка законодавства щодо мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів. Не ухвалюються закони для впровадження європроцедури оцінки впливу на довкілля.
Закон про розділення оператора лише частково виконує вимоги Третього енергопакета. Робота уряду на кількість законів, а не на остаточні зміни на ринку може й надалі гальмувати реформи на енергоринках. Одна з причин уповільнення процесу — відсутність чіткого механізму перетворення рішень на ефективні зміни у галузі.
У середині уряду механізм прийняття рішень наштовхується на бюрократичні перепони, які гальмують процес на роки. Наприклад, погодження між міністерствами можуть кружляти кілька разів. Повноваження й відповідальність нечітко розподілені між різними відомствами. Так, за енергоефективність відповідає як мінімум три центральних органи влади.
Навіть після ухвалення документів немає механізму, який би дозволяв оцінити ефективність його імплементації та відгуки учасників ринку. Без зрозумілого алгоритму втілення законодавства у практику й контролю його ефективності важко буде констатувати повне запровадження єврозаконодавства в Україні. Наша країна не встигає за ініціативами, з якими виходить Секретаріат Енергоспівтовариства.


Механізми
Протягом останніх шести місяців Секретаріат розробив для України два ключових законопроекти (про ринки газу та електроенергії), які включають вимоги Третього енергетичного пакета. Україна зобов’язана імплементувати його до 2015 року. Однак ці документи досі не стали предметом обговорення, розгляду і доопрацювання в уряді.
Для досягнення результатів необхідно чітко виписаний механізм перетворення зобов’язань України на реальні зміни на ринку, зазначають експерти. Потрібно оптимізувати й прискорити механізми погодження документів в уряді, розмежувати відповідальність між різними органами влади і ще — виписати процедуру моніторингу результатів уже втілених нормативно-правових актів. Секретаріат Енергоспівтовариства та громадськість щороку моніторять імплементацію зобов’язань України.
Аналогічна урядова оцінка, якої поки немає, дозволить якісно виконувати зобов’язання. Більша публічність усіх відомств у висвітленні прогресу в імплементації євродиректив допоможе кращій координації та взаємодії з третіми сторонами. Створення тристоронньої Робочої групи з імплементації зобов’язань України в рамках Енергоспівтовариства допоможе обміну інформацією між усіма зацікавленими сторонами й об’єднає зусилля уряду, бізнесу, громадськості навколо реформ.
Доцільно також вести роз’яснювальну роботу серед населення про нові правила, які будуть запроваджені в енергетиці, переваги й ризики, що виникатимуть під час реформ. Не лише окремі відомства, а й люди повинні розуміти напрям змін й очікувані результати. Оновлений план дій із втілення євродиректив із вимірюваними результатами й термінами зробить процес менш залежним від політичних факторів.
Оновлення кінцевих термінів імплементації євродиректив, які були зазначені в постанові Кабміну 2011 р., виявилося складним процесом, що, на думку уряду, вимагає змін до законодавства та окремих рішень Ради міністрів Енергоспівтовариства. Такі зміни мусять відбутися, аби наше суспільство отримало чіткі часові рамки для реформ та зрозуміло кожен крок змін. Більше того, новий план дій слід розробляти відкрито, давати можливість зацікавленим сторонам долучитися до обговорення.
Навчання і мотивація тих, хто відповідатиме за імплементацію реформ, мають бути елементами такого плану. Зміст і логіку директив, які Україна втілює в рамках Енергоспівтовариства, повинні розуміти як керівництво профільних підрозділів, так і держслужбовці, журналісти, юристи, економісти, залучені до роботи в енергогалузі. Для них треба проводити публічні тренінги, навчання, лекції. Для держслужбовців, які навіть в умовах кризи зобов’язані присвячувати багато часу реформам, варто створити прозору й зрозумілу систему мотивації.


Лібералізація
Відповідно до Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного співтовариства імплементація Директиви ЄС щодо загальних засад функціонування внутрішнього ринку природного газу мала відбутися до 1 січня 2012 р., а з 1 січня 2015 р. ринок повинен бути повністю лібералізованим. У Директиві йдеться про основні принципи ринкової лібералізації, зокрема про незалежність регулятора, недискримінаційний доступ третіх сторін до системи транспортування та розподілу газу, вільний вибір споживачами постачальників, незалежність системних операторів. Крім того, про юридичне розділення вертикально-інтегрованих компаній задля уникнення дискримінації; стандарти із захисту споживачів.
Напружена енергобезпекова ситуація підштовхнула уряд до дій із реформування внутрішнього ринку газу. Приміром, у ході інтенсивних контактів із представниками ЄС порушувалася тема модернізації ГТС. А першим успіхом стали зусилля зі збільшення прозорості газових потоків. У квітні міністр енергетики Ю. Продан оцінив перший етап модернізації ГТС у 4 млрд дол. і вказав на готовність до співпраці із західними інвесторами.
Незабаром представники Єврокомісії зустрілися з керівництвом «Нафтогазу» для обговорення планів реформування компанії. Йшлося про повномасштабну інтеграцію до європейського енергоринку, а також про формування запасів газу в наших підземних сховищах; забезпечення безперебійних поставок палива в Україну та до країн ЄС узимку.
У травні «Нафтогаз» приєднався до системи оприлюднення даних за стандартами Асоціації єврооператорів підземних газосховищ (GSE). Відтоді компанія щотижня надає інформацію про обсяги газу в сховищах. «Укртрансгаз» також почав щоденно публікувати оперативні дані про транспортування газу через ГТС. При цьому з 1 травня НКРЕ підвищила тарифи за закачування й відбір газу з ПСГ у 4,4 разу, а також тариф на його зберігання.
У Брюсселі 13 травня відбулося спільне засідання українського уряду та Єврокомісії. Тоді міністр енергетики Ю. Продан зустрівся з комісаром ЄС з питань енергетики Г. Еттінгером, вони обговорили нагальні питання двосторонньої взаємодії у зміцненні енергобезпеки, модернізації та спільного управління нашою ГТС. Йшлося й про реформування вітчизняної енергогалузі.
Незабаром глава Кабміну А. Яценюк звернувся до керівництва Єврокомісії та лідерів держав — членів ЄС із пропозицією перенести точку приймання російського газу на кордон із РФ і підписати нові угоди. А голова правління «Нафтогазу» А. Коболєв запропонував європейським компаніям узяти участь у модернізації ГТС. У свою чергу, Єврокомісія запропонувала найбільшим євроспоживачам використати українські газосховища та пообіцяла сприяти модернізації.


Практичні дії
Невдовзі уряд перейшов до практичних дій із підготовки до розділення НАК «Нафтогаз України» відповідно до норм Третього енергопакета ЄС. Але ініціативи поки загальмувалися у парламенті через недостатньо зрозумілий формат роботи незалежних операторів та слабке інформування з боку Кабміну. На початку червня у Верховній Раді А. Яценюк заявив, що уряд ухвалить рішення щодо реформування «Нафтогазу» та створення на його базі двох додаткових компаній-операторів. Цього вимагають Третій енергопакет, Енергетична хартія та Енергетичне співтовариство.
Згодом Кабмін ухвалив рішення про створення на базі ПАТ «Укртрансгаз» двох акціонерних компаній зі 100% власністю держави — ПАТ «Українська ГТС», яке займатиметься виключно транспортуванням газу, та ПАТ «Українські газові сховища», що опікуватиметься зберіганням його у підземних сховищах. Це дозволить залишити контроль над власністю за державою, створити незалежного оператора ГТС та відкрити сховища для використання європейськими компаніями.
Уряд також доручив розробити статути цих компаній та забезпечити передачу майна, яке не підлягає приватизації і перебуває на балансі «Укртрансгазу». Міненерговугілля отримало доручення забезпечити остаточну передачу функцій оператора ГТС від «Нафтогазу» до «Укртрансгазу».
Також необхідно підготувати законопроект про зміни до законодавства щодо функціонування ринку природного газу, спрямований на виконання зобов’язань України в Енергоспівтоваристві. Примітно, що ще 15 квітня директор Секретаріату Енергоспівтовариства Я. Копач представив Міненерго варіант нового законопроекту про ринок газу, який у разі прийняття дозволить узгодити наше законодавство в газовій сфері з Третім енергопакетом. Поки документ розглядається й жодних рішень щодо нього не приймалося. Тож невідомо, яку модель газового ринку буде обрано.
Новий уряд продемонстрував політичну волю до реформ енергоринку відповідно до Третього енергопакета ЄС і готовність виконати зобов’язання до початку 2015 р. Перші вагомі кроки — започаткування тарифної реформи й підвищення доступності інформації. Водночас амбітні проекти з модернізації ГТС та залучення інвестицій у енергогалузь неможливі без системної реструктуризації «Нафтогазу».
Запропонована урядом модель розділення його функцій, незважаючи на пояснення, виглядає недостатньо чіткою. Так само досі немає виразної реакції на пропозицію Секретаріату Енергоспівтовариства щодо оновлення закону про ринок газу.
Є інформація, що результатом поділу НАК «Нафтогаз України» стануть операційні активи — транспортування та зберігання газу (ГТС і ПСГ); видобутку газу; оптової торгівлі; розподілу газу (розподільними газопроводами); постачання газу (роздрібний продаж).
Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».