Зелена енергетика — інвестиційно приваблива галузь, до того ж екологічно безпечна для довкілля, зменшує залежність українських громад від традиційних енергоресурсів.
Переваги чистої енергетики для громад відзначає генеральний директор Міжнародного агентства з відновлювальних джерел енергії IRENA Франческо Ла Камера, який уперше за історію Агентства завітав до нашої країни.
Україна стала повноправним членом IRENA у 2018 році й відкрила для себе можливості співпраці зі 160 країнами — членами Агентства. З того часу наша країна та IRENA провели багато успішних спільних заходів: вебінар і конференцію щодо запуску системи енергоаукціонів; форум із відновлювальної енергетики. Крім того, Секретаріат IRENA брав активну участь у підготовці нашого законодавства щодо переходу на енергоаукціони.
Наша країна має амбітні цілі — до 2020-го планується досягти в енергоспоживанні 11% чистої енергії; 25% зеленої енергії у первинному енергопостачанні — до 2035-го. Статистика свідчить, що вже наприкінці 2017-го близько 7% енергії вироблялося з відновлювальних джерел.
Тож важливо забезпечити виважену й збалансовану політику підтримки розвитку цієї сфери. Тому діючим законодавством передбачається введення популярної у світі та конкурентної системи аукціонів.
Великий плюс аукціонів — цінова конкуренція. Система аукціонів дасть можливість запровадити справедливу ринкову ціну на електроенергію з відновлювальних джерел; знизить цінове навантаження на її споживачів; значно підвищить конкуренцію між виробниками.
Переможці торгів зможуть реалізовувати чисту електроенергію за аукціонною ціною впродовж 20 років. Тож важливим є проведення у 2020 році першого зеленого аукціону, щоб протестувати нову конкурентну модель підтримки чистої енергетики й визначити справедливу ринкову ціну на чисту електроенергію. Екологічно чиста енергія має стати дешевшою.
Законодавча підтримка
Водночас з урахуванням значного ресурсного потенціалу України для заміщення газу й нафтопродуктів розроблено деякі важливі законопроєкти. Зокрема, законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку сфери використання рідкого біопалива», який має активізувати розвиток конкурентного ринку виробництва й використання біоетанолу та біокомпонентів.
Його ухвалення стане важливим кроком на шляху заміщення нафти й нафтопродуктів, імпорт яких торік сягнув 5,5 млрд дол., що перевищує обсяг коштів, витрачених на імпорт газу (3,9 млрд дол.).
Документ передбачає встановлення обов’язкової частки рідкого біопалива в загальному річному обсязі продажу бензину; відповідальність за недотримання квот; введення вимог щодо дотримання критеріїв сталості для біопалива з 1 січня 2022 року.
Законопроєктом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів» передбачається запровадження зелених облігацій і встановлення правил для учасників цього ринку.
Зелені облігації допоможуть залучити інвестиції для реалізації проєктів з енергоефективності й відновлювальної енергетики, а також сприятимуть значному мультиплікативному впливу на економіку країни.
Розроблено й законопроєкт щодо запровадження прозорої й конкурентної електронної системи торгівлі твердим біопаливом в Україні. Планується, що вже у 2024-му тверде біопаливо буде реалізовуватися через електронну систему.
Вона сприятиме зниженню цін на біопаливо; створенню прозорого й конкурентного ринку біопалива; забезпеченню енергогенеруючих потужностей сировиною; збільшенню надходжень до бюджету; створенню додаткових робочих місць.
Використовуючи на енергопотреби лише 37% відходів сільгоспкультур (34 млн т соломи, відходів кукурудзи, соняшника), можна замістити 9 млрд кубів газу за рік. Це близько третини газових потреб України.
Додатковим джерелом біомаси є вирощування енергетичних культур (енергетичної верби, тополі, міскантусу) на малородючих землях, яких в Україні 4 млн га. Якщо використати такий потенціал, то обсяг заміщення газу сягне 20 млрд кубів на рік, а це дві третини потреб країни у газопостачанні.
Допомога
Україна має великі можливості для використання чистої енергії й активізації економіки, як у провідних країнах світу, таких як Данія, Німеччина, Швеція.
Активно допомагає розвитку ринку чистої енергетики «НЕФКО». Це — міжнародна фінансова організація, створена у 1990 році урядами п’яти країн Північної Європи — Данії, Ісландії, Норвегії, Фінляндії, Швеції.
Основне завдання «НЕФКО» — за допомогою своїх проєктів позитивно впливати на довкілля. Ця організація фінансує й реалізує виключно зелені й кліматичні проєкти, віддаючи перевагу проєктам у Східній Європі.
«НЕФКО» втілює в Україні 243 різноманітних проєкти, які розподілені між державним, муніципальним і приватним сектором, фінансовими організаціями. Зараз проводиться верифікація проєктів із виробництва енергії з біомаси.
Фахівці «НЕФКО» допомагають розробляти техніко-економічні обґрунтування проєктів використання відходів у різних містах України. З допомогою «НЕФКО» були встановлені теплові насоси для гарячого водопостачання у гуртожитках Рівненського університету. Також «НЕФКО» курирує проєкти сонячної енергетики у Семиполках Київської області та Чигирині Черкаської області.
Останніми роками в нашій країні почали з’являтися цікаві проєкти з відновлювальної енергетики, завдяки тому, що в Україну прийшли інвестиції з Північної Європи, зокрема Данії та Норвегії, які є засновниками «НЕФКО».
В Україні діє трастовий Фонд, створений урядом Фінляндії, менеджером якого є «НЕФКО». Бюджет Фонду сягає 6 млн євро й спрямований на підтримку проєктів із відновлювальної енергетики, енергоефективності, виробництва енергії з відходів, створення інтелектуальних енергетичних систем.
Фахівці Фонду надають технічну допомогу у розробці технічно-економічних обґрунтувань проєктів, законодавчих ініціатив. Партнером «НЕФКО» в Україні виступає Держенергоефективності.
Підтримує зелені проєкти в Україні й міжнародна фінансова організація PFAN, створена у 2006 році під егідою ООН. Відтоді обсяг інвестицій у спорудження потужностей у різних країнах, які виробляють майже 1 млн ГВт електроенергії, сягнув 1,4 млрд дол., завдяки цьому викиди СО2 зменшилися на 3,5 млн. Із 314 поданих проєктів PFAN підтримала 113 і для 20% із них знайшли інвесторів.
Цьогоріч PFAN почала активно розвивати свою мережу у країнах Східної Європи, в тому числі й в Україні. Її фахівці надаватимуть консультації розробникам зелених проєктів у підготовці бізнес-планів, у пошуку інвесторів, фінансуванні проєктів.
Фінансує проєкти з відновлювальної енергетики і Європейський банк реконструкції і розвитку, вже хвалено 20 із них. ЄБРР планує й надалі їх підтримувати, правда, не розглядатиме сонячні, які втілюватимуться під зелені тарифи, допоки в Україні не будуть запущені енергоаукціони. Завершується робота щодо вітрових проєктів, за якими у ЄБРР були фінансові зобов’язання.
У дискусії з українським урядом ЄБРР наполягає на тому, аби якнайшвидше запрацювали енергоаукціони й відбувся плавний перехід із моделі зеленого тарифу до аукціонної моделі.
Ситуація з прогнозованим дефіцитом фінансів у галузі відновлювальної енергетики створює певні невизначеності щодо її подальшого розвитку. Фахівці ЄБРР сподіваються, що проблеми будуть вирішені за допомогою прозорого діалогу бізнесу і влади.
Головне, щоб зміни до зеленого законодавства узгоджувалися з інвесторами й враховували фінансовий аналіз їхніх проєктів, домовленості з їхніми кредиторами, щоб реструктуризація позик не була примусовою. Це стосується й можливих змін до режиму підтримки вже втілених проєктів відновлювальної енергетики.
Якщо відбудуться зміни, які матимуть ретроактивний характер, вони призведуть до арбітражних процесів між інвесторами й урядом. У світі є приклади, коли держава мала платити штрафи за зміни режиму підтримки зелених проєктів.
Такі зміни можна буде оскаржити у міжнародному арбітражі згідно з положеннями, які закладені в законодавстві щодо купівлі-продажу електроенергії, угодах, укладених із гарантованим покупцем.
Нюанси
Як зазначив на інвестфорумі з відновлювальної енергетики, що відбувся у Києві, директор «Укренерго» Всеволод Ковальчук, не все так гладко у розвитку чистої енергетики. Україна вирішила до 2020-го досягти 11% виробництво електроенергії з відновлювальних джерел, тож у 2017-му в рази зменшилися терміни розгляду документів на втілення зелених проєктів.
Та наступного року оптимістична риторика змінилася, почали виникати проблеми з балансуванням енергосистеми. Фахівці «Укренерго» пояснювали, що не можна активно розвивати зелену енергетику, паралельно не розвиваючи можливостей енергосистеми справлятися з енергодисбалансом.
Нині зелена генерація займає 3,6% у загальному обсязі виробництва електроенергії в країні. Це в 2,5 раза більше, ніж у 2018 році, і може скластися враження, що такий незначний обсяг не здатний суттєво вплинути на енергосистему країни.
Але 5 листопада 2019-го о 3-й ночі вперше за історію незалежної України довелося ввести обмеження на 30 хв. енергопотужностей ТЕС для забезпечення швидкої зміни оперативної енергоситуації. Ніхто не міг спрогнозувати такої ситуації, добре, що вона сталась у момент найменшого споживання електроенергії.
Всі інші генерації, які в цей момент працювали, були посаджені на технологічний мінімум, і значна частина блоків теплогенерації відключена, крім тих, які треба було зберегти до ранку, коли прокинуться люди й енергоспоживання суттєво зросте.
Тенденція на розвиток зеленої енергетики правильна, зазначає Всеволод Ковальчук, адже світ чекають суттєві кліматичні зміни, яскраве підтвердження цьому — плюс 17 за Цельсієм 5 листопада 2019-го. Але, якщо коефіцієнт зеленої енергетики зросте з 3,6% до 15–18%, то її 10 тис. МВт потужностей згенерують стільки ж електроенергії, як 5 тис. МВт від двох атомних енергоблоків.
Сонячні 10 тис. МВт за хорошої погоди можуть перекрити майже весь попит на електроенергію, й невідомо, куди дівати електрику від інших генерацій, як миттєво піднімати не зелені енергопотужності, коли сонце зайде, адже таких можливостей наша енергосистема не має. Тож 5 листопада видаватиметься забавкою порівняно з тим, що нас очікує у травні 2020-го.
У вересні й травні електроенергії споживається найменше, починаючи з 10-ї до 19-ї години. Якщо за цей час буде вироблено 25 млн кВт/год електроенергії, доведеться обмежити з них 14 млн, при цьому непросто буде визначити, які саме види генерації. Адже виробництво атомної енергії не можна обмежити на 5–7 годин, генерацію треба виводити з дії на тиждень, зелена генерація залежить від погоди.
Дефіцит електроенергії, який відчуватиметься в інші періоди, доведеться перекривати за рахунок вугільної генерації. І це створюватиме парадоксальну ситуацію — ніби розвиваємо відновлювальну енергетику, а збільшуємо викиди СО2 через необхідність використовувати вугілля для виробництва електрики.
Німеччина свідомо зменшує частку атомної генерації, створює додаткові енергопотужності, які використовують для виробництва електрики газ і вугілля й спричиняють додаткові викиди СО2 . Розробляються проєкти отримання електрики з допомогою гідроресурсів. У нашій країні недостатньо гідроресурсів, тож доводиться активно використовувати викопне паливо.
Українська енергосистема створювалася за радянських часів, нагадує Всеволод Ковальчук, у ній велика частка атомної енергетики, яка й досі залишається домінуючою у виробництві електроенергії. Якщо суттєво зросте виробництво електрики з відновлювальних джерел, невідомо, що робити з надлишками електроенергії після травня 2020 року.
Фахівці «Укренерго» два роки поспіль намагалися пояснити українській владі, що необхідно терміново створювати додаткові системи накопичення електроенергії, балансуючі потужності.
Влада не дослухалася до порад, не звернула уваги на копіткі енергорозрахунки. Тож навіть якщо вже завтра почати цю роботу, то лише наприкінці 2021-го можуть з’явитися перші об’єкти, які здатні балансувати електроенергію з відновлювальних джерел.
Необхідно ухвалювати певні рішення, які, на жаль, не зможуть задовольнити всіх — власників електростанцій, українських споживачів, уряд, тож треба шукати компроміс, констатує Всеволод Ковальчук. Якщо ситуацію не змінювати, то ціни на електроенергію можуть суттєво зрости, і це негативно вплине на конкурентоспроможність вітчизняної промисловості.
Є надія, що з наступного року запрацюють енергоаукціони, і ми отримаємо перші паростки ринкових тарифів на електроенергію, вироблену з відновлювальних джерел. Це дозволить переорієнтувати частину зелених проєктів, які ще не мають фінансування, на інші ринки. Це стане позитивом для інвесторів і вітчизняної енергосистеми.
Олена КОСЕНКО
