Торік до уряду надійшло шість заявок на продовження роботи атомних енергоблоків до 80 років. Для опрацювання таких проектів у США створено три потужні лабораторії, які досліджують усі нюанси надтривалої роботи ядерних енергоблоків.
Франція прийняла рішення продовжити експлуатацію діючих ядерних блоків до 58 років і далі підтримувати атомну енергетику, приймаючи активну участь у Кліматичній угоді. Розвивати атомну енергетику планують Швеція, Велика Британія, Іспанія, Словаччина, Угорщина, Аргентина.
Особливо амбітні плани має Китай. У кінці минулого року уряд Піднебесної ухвалив концепцію розвитку ядерної енергетики, яка передбачає запуск десяти ядерних енергоблоків до 2050 року і збільшення виробництва електроенергії на АЕС із нинішніх 3% до 40%.
Японія, незважаючи на аварію на атомній станції «Фукусіма», планує отримувати 30% електроенергії саме від АЕС. Для цього модернізує свої атомні установки, запроваджує захисні антисейсмічні, протицунамні заходи.
Великий вплив на розвиток атомної енергетики у світі має Паризька кліматична угода, підписана країнами у 2016 році, яка передбачає зменшення викидів в атмосферу СО2. Підштовхує атомний розвиток і відсутність у багатьох країнах власних традиційних енергоресурсів (нафти, вугілля, газу) і їхня дорожнеча.
Лише Німеччина планує вивести з експлуатації до 2024 року всі атомні реактори й активно розвивати відновлювальну енергетику на заміну атомній (зараз Німеччина генерує 40% енергії з відновлювальних джерел).
АЕС належать до категорії зеленої генерації, атомна енергетика — екологічно чиста й безпечна для навколишнього середовища, стверджують фахівці. В результаті роботи АЕС не утворюються парникові гази, які впливають на зміну клімату. На сьогодні у світі набувають популярності маленькі модульні атомні реактори. Їх виготовляє чимало шведських і американських фірм, вони успішно використовуються для опріснення води.
Цифри і факти
В Україні атомна енергетика є базовою, її розвиток сприяє сталому розвитку нашої країни.
Надійне й ефективне функціонування атомної енергетики, безперебійне постачання електроенергії для споживачів — основа розвитку економіки України та зміцнення її енергетичної незалежності.
Завдяки очевидним перевагам атомної енергетики як надійної й екологічно безпечної в Енергетичній стратегії, прийнятій у 2017 році, передбачено збереження домінуючої ролі атомної енергетики в енергетичному балансі Україні.
Передбачено також продовження термінів експлуатації енергоблоків АЕС, збільшення енергопотужностей АЕС, покращення ефективності їх використання. У стратегії йдеться про добудову Хмельницької АЕС, запровадження нових реакторних технологій.
Головне, що в Енергетичній стратегії зафіксовано важливість атомної енергетики для України. Але її розвиток є й викликом для нашої держави, адже у 2035 році в Україні залишиться 10 атомних енергоблоків, після 2040 року — три блоки. Проблема в тому, чим будуть заміщені втрачені атомні потужності.
Наразі наша країна посідає сьоме місце у світі за виробництвом електричної енергії на АЕС. В Україні працюють чотири атомні електростанції — Запорізька, Рівненська, Південно-Українська, Хмельницька. На них діють 15 енергоблоків загальною потужністю 13835 МВт.
Запорізька АЕС із потужністю 6000 МВт є найбільшою атомною електростанцією України та Європи, вона має власне сховище відпрацьованого ядерного палива. У листопаді 2017-го Державна інспекція ядерного регулювання продовжила термін експлуатації енергоблока № 3 ЗАЕС на десять років.
У позаторішньому вересні на ЗАЕС було відкрито унікальний у світовому масштабі національний тренажерний комплекс спецпідготовки ремонтного персоналу для АЕС із першим повномасштабним тренажером реакторної установки ВВЕР-1000. У грудні 2017-го введено в дослідну експлуатацію комплекс із переробки радіоактивних відходів.
Рівненська АЕС першою серед світових АЕС пройшла партнерську перевірку за обміном Всесвітньої асоціації операторів АЕС, якою було підтверджено високий рівень безпеки станції.
Аби оцінити дію механізмів реагування на ядерні аварії та ліквідацію їхніх наслідків, РАЕС узяла участь у повномасштабних міжнародних тренуваннях МАГАТЕ «ConvEx-3». Позаторік РАЕС була визнана кращою у культурі безпеки й досягла рекордного виробництва електроенергії у 19,8 млрд кВт-год.
Південно-Український енергетичний комплекс — єдине в Україні енергопідприємство, яке комплексно використовує базові ядерні, маневрені гідроакумулюючі потужності та водні ресурси — Південно-Українську АЕС, Олександрівську ГЕС і Ташлицьку гідроакумулюючу електростанцію (ГАЕС). Це дозволяє «Енергоатому» брати участь у покритті пікових навантажень в енергосистемі України.
У позаторішньому січні на енергоблоці № 2 розпочалася програма розширеної експлуатації палива компанії Westinghouse. А у лютому-вересні 2017-го вперше проведено роботи із заміни конденсатора турбіни, що дозволило підвищити потужність енергоблока № 2 до 1050 МВт.
До того ж на станції почалася реконструкція системи технічного водопостачання, яка дозволить зняти обмеження потужності енергоблоків. Уперше у світовій практиці на Південно-Українській АЕС вирішено складне інженерне завдання заміни збудника генератора на резервній турбогенераторній установці енергоблока № 2.
Найперспективнішою АЕС із точки зору реалізації експортного потенціалу України вважається Хмельницька АЕС. Добудова енергоблоків № 3 і № 4 є одним із пріоритетних завдань компанії «Енергоатом».
У рамках реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна — ЄС» станцію вже відвідали представники компаній POLENERGIA, PGE EJ 1, Tauron Group (Польща), EDF Trading (Франція), Westinghouse (США — Швеція).
Проект «Енергетичний міст «Україна — ЄС» передбачає синхронізацію енергосистем України та Європи — ENTSO-E, підключення енергоблока № 2 ХАЕС до системи ENTSO-E через існуючі лінії електропередач «ХАЕС — Жешув» і «ХАЕС — Західноукраїнська».
Компанія «Енергоатом» є лідером на українському енергетичному ринку, надійним постачальником електроенергії для мільйонів українців і промислових підприємств. «Енергоатом» забезпечує близько 55% потреб України в електроенергії, в осінньо-зимовий період цей показник сягає 70%.
Щорічний внесок «Енергоатома» у виробництво електроенергії в країні — 80–90 млрд кВт-год. За двадцять років атомні електростанції компанії «Енергоатом» виробили 1,7 трлн кВт-год електроенергії.
У восьми науково-виробничих і сервісних підрозділах компанії розробляється та виготовляється обладнання для вітчизняних АЕС, проводяться агрегатно-відновлювальні ремонти, їхні фахівці забезпечують науково-технічну підтримку енергетичного устаткування АЕС.
За двадцять років «Енергоатом» сплатив 51,036 млрд грн податків, у його 15 відокремлених підрозділах працює понад 34 тис. фахівців.
Компанія залучила найбільший в історії України кредит на розвиток від європейських фінінституцій — 600 млн євро. Нині «Енергоатом» утілює 11 інвестиційних проектів вартістю понад 66 млрд грн.
Проблеми
«Енергоатом» стикається у своїй діяльності з багатьма проблемами. Зокрема, нині тарифи на електроенергію, вироблену АЕС, є наднизькими, тож компанія має борги перед енергоринком, не може платити гідну зарплату своїм фахівцям. А без кваліфікованих кадрів складно буде забезпечувати енергетичну безпеку країни.
Атомники сподіваються, що критичні проблеми атомної галузі допоможе вирішити ринок електроенергії. Як відомо, Закон «Про ринок електричної енергії» набрав чинності у 2018 році, згідно з ним оптовий ринок електроенергії, який функціонує зараз, припиняє свою діяльність 30 червня 2019 року. Тож із 1 липня 2019-го починає працювати енергоринок, який суттєво відрізняється від нині діючого.
Теперішня модель була створена на початку 1990-х за принципом енергопулу й почала акивно діяти на початку 2000-х. Її суть полягала у тому, що всі виробники зобов’язані продавати всю вироблену електроенергію оптовому постачальнику — державному підприємству «Енергоринок».
Воно за встановленими тарифами продає електроенергію обленерго, які реалізують електрику споживачам за встановленими тарифами.
Нова модель енергоринку, яка повністю відповідає європейській моделі ринку електроенергії, передбачає відділення монопольних видів діяльності, тобто передачі й розподілу електроенергії на території України, від конкурентних видів діяльності — виробництва й постачання електроенергії.
Усі обленерго відповідно до Закону «Про ринок електроенергії» розділяються на дві частини — оператора розподільчих мереж і постачальника електроенергії, які виконують роль постачальників універсальних послуг перші два роки на території ліцензійної діяльності. Цей процес уже відбувся.
Тепер виробники електроенергії можуть вільно обирати контрагента з продажу своєї виробленої електроенергії. Це можуть бути постачальники, споживачі, трейдери. Має з’явитися кілька сегментів ринку — вільний нерегульований (сегмент двосторонніх угод) і організовані сегменти — на добу вперед, внутріденний, балансуючий.
За діючої моделі енергоринок чітко не знає, скільки він на момент початку доби поставки поставив електроенергії й заробив на цьому грошей. За нової моделі до початку доби поставки всі виробники, постачальники, трейдери будуть знати всі обсяги. До того ж діятиме торговий графік із чітким обслуговуванням і відпускною ціною.
У випадку відхилення від графіка учасники ринку будуть змушені перейти на внутріденний або балансуючий ринок, аби компенсувати своє відхилення від заявленого торгового графіка.
Виробники можуть вільно продавати свою електроенергію. Але для «Енергоатома» та інших державних компаній закон передбачає певні обмеження. Зокрема, «Енергоатом» може продавати свою електроенергію за двосторонніми угодами лише на умовах електронного аукціону.
На сегменті ринку «на добу вперед» «Енергоатом» може реалізувати від 10 до 15% усієї виробленої електроенергії. У випадку відхилення від торгового графіка можна буде докупити електрику чи продати її надлишок на балансуючому ринку.
Сподівання
Ринок постачальників електроенергії буде конкурентним, сподіваються експерти. Нарешті «Енергоатом» зможе продавати свою електроенергію за ринковою ціною, вигідною для компанії, на сегменті двосторонніх угод. Наразі ціна атомної електрики втричі менша за гідро- і теплогенеровану.
З першого липня 2019-го «Енергоатом» отримає законну можливість самостійно вийти на ринок, не через державне підприємство «Енергоринок», а напряму, через своїх трейдерів, укладати угоди на постачання електроенергії з промисловими споживачами і з домогосподарствами.
НКРЕКП (Національна компанія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг) утрачає функції встановлення тарифів для «Енергоатома» на продаж електрики, ціну встановлюватиме ринок. У компанії з’явиться можливість для започаткування нових функцій, зокрема трейдерських, функцій поставки електрики споживачам і надання допоміжних послуг на ринку електроенергії.
Відходить у минуле обов’язок усіх генеруючих компаній продавати вироблену електроенергію оптовому покупцю. Тож «Енергоатом» із 1 липня не буде зобов’язаний продавати всю свою електроенергію певному сегменту ринку і може використовувати її на свої господарські потреби.
Нині електрика від обленерго коштує більше 2 грн, собівартість атомної електроенергії набагато менша. Нові ринкові умови суттєво вплинуть на загальну собівартість атомної енергетики і дозволить «Енергоатому» отримати додаткові бонуси.
Компанія планує перейти на нову систему планування бюджетування фінансово-господарської діяльності — як державно-комерційного підприємства. А не підприємства, яке має доводити НКРЕКП необхідність фінансування безпечного функціонування ядерного устаткування.
За нових умов «Енергоатом» зможе самостійно запланувати, скільки отримати доходів і куди їх спрямувати, які напрямки розвитку вважати перспективними.
Серед інвестиційних проектів «Енергоатома» — добудова енергоблоків № 3 і № 4 Хмельницької АЕС. Їх будівництво (потужність кожного — 1000 МВт) почалось у 1986 році, але призупинилось у 1990-му. Нині будівельна готовність енергоблока № 3 оцінюється на рівні 75%, енергоблока № 4 — на рівні 28%.
Для реалізації проекту планується залучити іноземні компанії, які мають досвід у виготовленні й технічному супроводженні реакторних установок для енергоблоків типу ВВЕР-1000. Орієнтовна вартість добудови двох енергоблоків — 72437 млрд грн. Мета проекту — збільшення виробничих потужностей атомної енергогенерації України.
Олена КОСЕНКО
