Коли фахівці Мінфіну почали аналізувати ситуацію, виявилося, що тютюнові компанії у четвертому кварталі 2017-го реалізували 20 млрд сигарет, а у нинішньому першому кварталі — лише 7 млрд.
Спершу могло видатися, що українці втричі менше почали курити. Насправді ж тютюнові компанії вдалися до «форестелінгу», тобто до штучного збільшення продажу сигарет, зазвичай пов’язаним особам, напередодні підвищення ставок акцизу. В результаті держбюджет недоотримав чимало коштів.
Правда, й курити українці почали менше: за оцінками фахівців тютюнової компанії «Філіп Морріс», ринок сигарет зменшився на 10%.
Зменшилася й контрабанда сигарет із нашої країни, хоча Україна продовжує залишатись одним із найбільших постачальників контрабандних сигарет до ЄС: торік майже 5 млрд сигарет, вироблених у нас, опинилися в Європі. Це 10% усього обсягу контрабанди до країн ЄС і понад 1 млрд євро бюджетних втрат.
У червні зросло виробництво й продаж сигарет і надходження до держбюджету від тютюнового акцизу: запаси сигарет, які були накопичені в кінці минулого року на складах тютюнових компаній, закінчились.
Оскільки парламент ухвалив план щорічного підвищення тютюнового акцизу на 20%, аби досягти європейського рівня до 2025-го, тютюнові компанії знову будуть штучно активізувати продаж сигарет у четвертому кварталі й зменшувати у першому, аби мінімізувати податки.
Такі дії абсолютно законні, зауважують експерти, виробники не порушують жодних українських законів, але в результаті держбюджет втрачає гроші. І що найгірше, сигарети стають трохи дешевшими, аніж могли б бути. Тож люди курять більше і більше хворіють від цього.

Конструкція податку
З форестелінгом стикається не лише Україна, йому можна протистояти, скориставшись світовим досвідом. До того ж варто згадати, що наша країна ратифікувала Міжнародну конвенцію з контролю над тютюном, у якій є стаття, котра стосується податків і протидії форестелінгу.
Можна обмежити кількість сигарет, які продаються перед підвищенням акцизів. Якщо сигарети вироблені, але не реалізовані, то з тих, які продаються після підвищення акцизу, можна брати додатковий акциз.
В Україні спочатку обрали перший варіант. Записали в законі, що кожного місяця протягом четвертого кварталу компанії не можуть купувати акцизних марок на 15% більше, аніж за попередні три місяці (у нас акциз сплачується при закупівлі акцизних марок, а не при реалізації сигарет).
Але ця норма не спрацювала, бо тютюнові компанії, дізнавшись про це, у третьому кварталі почали штучно збільшувати продаж сигарет і в четвертому не перевищили 15% купівлі акцизних марок.
У всіх розвинутих економіках світу сплата акцизного податку відбувається після першої реалізації підакцизних товарів. В Україні з 1 січня 2013-го виробників тютюнових виробів зобов’язали сплачувати акцизний податок авансом при придбанні акцизних марок.
Сигарети ще не вироблені, а податок має бути сплачений. Такий порядок не відповідає суті акцизного податку як непрямого податку на споживання та світовій практиці.
Сплата акцизного податку при придбанні акцизних марок змушує виробників залучати додаткові ресурси і це негативно впливає на їхній фінансовий стан, рентабельність та прибутковість.
Експерти МВФ зазначають, що ключовою характеристикою конструкції акцизного податку є строк його сплати. Як правило, акцизи розраховуються за місцем виробництва при першій реалізації підакцизного товару.
Такий підхід має важливі переваги. Його набагато легше контролювати й немає потреби у створенні системи податкового кредиту (як у випадку з ПДВ). Зазначений підхід є справедливим для тютюнової індустрії.
З першого січня 2017-го як перший крок у напрямку скасування авансової сплати акцизного податку передбачено, що суми податку виробниками тютюнових виробів сплачуються до бюджету протягом п’яти робочих днів після придбання акцизних марок та встановлено відповідальність за порушення цього строку.
У Молдові з першого січня зазвичай підвищується тютюновий акциз. У законі записано, що після цього впродовж 45 днів проводиться інвентаризація всіх сигарет на всіх складах. Якщо перевіряльники знаходять сигарети, які були вироблені до підвищення акцизу, навіть 31 грудня, за них сплачується різниця між акцизними ставками.
В Україні теоретично можна провести аналогічну інвентаризацію, але на неї треба витратити багато часу й ресурсів. До того ж у ній криється корупційний ризик — перевіряльники можуть нечесно описати ситуацію на складах.
Вітчизняні експерти вважають, що доцільніше вимагати від виробників та імпортерів чітких звітів про реалізацію сигарет у четвертому і першому кварталах. Якщо акциз підвищується з першого січня, різниця ділиться навпіл і робиться припущення, що 50% виробленого реалізовано у четвертому кварталі за нижчого акцизу, 50% — у першому. Тож платиться додатковий акциз у сумі різниці між двома кварталами.
Якби така норма діяла з початку цього року, тютюнові виробники мали б додатково сплатити до держбюджету більше 1 млрд грн. Це — суттєві гроші, які допомогли б залатати дірку у бюджеті першого кварталу.
Планувалося, що у першому півріччі цього року від тютюнових акцизів бюджет отримає понад 40 млрд грн. Прогнози не збулись. Аби не було проблем із наповненням держскарбниці, експерти пропонують утілити механізм чіткої звітності тютюнових виробників і додаткового акцизу. Він успішно діє у Молдові, Македонії, Литві, Португалії, Великобританії, інших країнах.
Якщо Верховна Рада не затвердить нового порядку сплати тютюнового акцизу, у січні-лютому 2019-го держбюджет знову недоотримає акцизний податок.

Бонус для здоров’я
Збільшення акцизних надходжень до держскарбниці — це бонус для фінансів. Та головне — зменшення споживання тютюнових виробів. В Україні дійсно почали менше курити. Київський міжнародний інститут соціології проводив опитування дорослого населення у 2010-му і 2017-му роках і виявилося, що за сім років курців поменшало на 20%.
Ці дані підтверджує і Державна служба статистики: у 2008 році понад 10 млн українців вважалися затятими курцями, торік їх було на 20% менше.
Про це свідчать і цифри реалізації сигарет — десять років тому тютюнові компанії продали 125 млрд сигарет, торік — 67 млрд, цьогоріч продажів буде ще менше.
Тютюнові виробники, аби не відлучати курців від своєї продукції, гальмують підвищення цін на сигарети. Вартість пачки сигарет має у своєму складі ПДВ, акциз і ціну тютюнової індустрії, яка може суттєво коливатись.
У 2016 році, незважаючи на підвищення акцизу, тютюнові компанії зменшили ціну на свою продукцію, тож трохи зросло споживання сигарет. Торік акциз і ПДВ піднялися на 4 грн, а середня ціна пачки сигарет — на 7 грн. Цьогоріч тютюнові компанії накрутили додатково на пачку 3 грн.
Якщо виробники щороку підвищуватимуть ціну на 10% (на рівень інфляції), то 2025-го пачка сигарет коштуватиме 90 грн, тобто майже 3 євро.
У Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії середня ціна аналогічної пачки — 3,5 євро, у Великобританії — 10 євро, в Ірландії — ще вища. Мінімальний тютюновий акциз у країнах Євросоюзу — 1,8 євро.
Тож польські сигарети везуть до Німеччини, українські — до Польщі. Чимало експертів зазначають, що акциз у 90 євро на тисячу сигарет замалий, його треба підвищувати.
Україна підтримує таку ідею. Адже головна мета акцизної політики — не лише отримання доходів до держбюджету, хоча це непогано, а й зменшення поширеності тютюнокуріння і пов’язаних із цим хвороб.
На жаль, тютюнові виробники використовують шахрайські методи, аби збільшити свої прибутки. Фабрика під Львовом купувала дешевші акцизні марки, клеїла їх на свою продукцію й мінімізувала податки. Правоохоронці конфіскували підробки, відкрили кілька кримінальних справ.
Ще одну тютюнову проблему необхідно вирішити, кажуть експерти. На деяких сайтах можна купити сигарети українського виробництва з магазинів «д’юті фрі». За останні два роки більше 2 млрд сигарет теоретично пройшли через такі магазини, розташовані в аеропортах.
Часто автомобілі, завантажені сигаретами, не доїжджають до цих магазинів і продукція опиняється у контрабандистів чи шахраїв.
Рамкова конвенція з боротьби з тютюнокурінням передбачає, що продаж сигарет у безмитних магазинах має бути суттєво обмежений чи взагалі припинений. Усі сигарети треба обкладати податками.
Нині на всіх пачках сигарет можна побачити напис «Куріння вбиває». З травня 2015-го у Верховній Раді лежить законопроект, який враховує положення Європейської директиви, в якій пропонується, аби застережливий напис займав не 50, а 65% площі пачки сигарет. Але за три роки податковий комітет Верховної Ради так і не виніс законопроекту на перше читання.

Фіскальний інструмент
Акцизний податок із тютюнових виробів у нашій податковій системі відіграє роль виключно фіскального інструменту, зазначають експерти. Влада згадує про нього не тільки заради гармонізації акцизного оподаткування до вимог ЄС, а коли виникають гострі бюджетні потреби.
Протягом 2003–2008 років, коли була позитивна динаміка економічного зростання, уряд не використовував акцизної політики як потужний фіскальний інструмент. Про це свідчить питома вага акцизного податку з вітчизняних тютюнових виробів у ВВП, яка впродовж цього часу була на рівні 0,3–0,4%.
У 2016-му показник сягнув 1,4%. Уряд має використовувати всі наявні інструменти, аби тютюнова галузь і надалі залишалася бюджетоутворюючою при одночасному формуванні умов для стабільного розвитку галузі та подальшого просування експортних можливостей, констатують експерти.
В Україні задля оподаткування тютюнових виробів акцизним податком використовується складна система ставок, яка не дозволяє однозначно оцінювати вплив законодавчих змін на обсяги бюджетних надходжень.
Це супроводжується недосконалим механізмом бюджетної класифікації акцизного податку, за якої чітко відокремити специфічну й адвалорну компоненту майже неможливо. Нагадаємо, що адвалорний податок розраховують у відсотках від кінцевої вартості продажу тютюнових виробів.
Специфічний акциз та мінімальне акцизне зобов’язання — це встановлена фіксована ставка (у гривнях) за 1000 штук. Експерти радять уряду вдосконалювати механізм нарахування акцизного податку й бюджетну класифікацію задля прозорого й справедливого аналізу сплати різних компонентів акцизного податку.
Основна частина бюджетних надходжень від акцизного податку з тютюнових виробів формується за рахунок застосування мінімального податкового зобов’язання.
Підвищення специфічної ставки та мінімального податкового зобов’язання збільшує податкове навантаження на всі категорії тютюнових виробів і підвищує прогнозованість надходжень до держбюджету.
Сума акцизного податку, що перераховується до бюджету за рахунок застосування адвалорної ставки, є порівняно низькою. До того ж ці надходження менш прогнозовані, бо визначаються динамікою цін на сигарети, які встановлюються виробниками й не контролюються державою.
Підвищити частку акцизного податку може кардинальне зростання зазначених цін або перехід споживачів на преміальні тютюнові вироби. Методики, які застосовує Мінфін для прогнозування надходжень акцизного податку від реалізації сигарет, є досить спрощеними й передбачають статичність основних факторів формування бази оподаткування — споживання сигарет та цін на них.
Іншими словами, для прогнозу на 2018-й використовувалися значення, які відповідали 2017 року. Ціни ж на сигарети є динамічною величиною, і їх прогнозування має вирішальне значення для оцінки надходжень саме адвалорного акцизного податку.
На думку експертів, Мінфін некоректно трактує надходження від акцизного податку з тютюнових виробів, що класифікуються Держказначейством як «Тютюн та тютюнові вироби за ставкою у процентах до обороту з реалізації товару».
Ця стаття доходів трактується як сума податкових надходжень від застосування адвалорної ставки акцизу. Насправді ж у складі цієї статті доходів більшість сум сформовано за рахунок застосування мінімального податкового зобов’язання. А саме того податку, який утворюється внаслідок перевищення суми мінімального податкового зобов’язання над специфічною ставкою акцизу.
Левову частку надходжень акцизного податку за цією статтею становлять суми перевищення мінімального податкового навантаження над специфічною ставкою акцизного податку.
Враховуючи те, що мінімальне податкове навантаження не є наслідком застосування адвалорної ставки податку, слід розділяти два різних види надходжень у середині цієї статті бюджетних доходів.
При низці припущень про зміну рівня споживання сигарет у цьому році прогноз надходжень акцизного податку з реалізації сигарет розташований у діапазоні 46,2–46,5 млрд грн. При цьому прогнозна сума акцизного податку, сплаченого за рахунок застосування адвалорної ставки, становить 258 млн грн.
Складність прогнозування надходжень від реалізації тютюнових виробів полягає в тому, що виробники перед збільшенням ставок акцизного податку накопичують запаси готової продукції та продають її своїм пов’язаним особам. І це негативно впливає на обсяг надходжень акцизного податку до держбюджету.

Олена КОСЕНКО