Геополітична напруга навколо нашої держави вимиє цьогоріч майже 7% із загального показника зростання економік її партнерів. Це може призвести до значного відпливу капіталів із країн, що розвиваються. Фінансові вкладення в регіон Європи та Центральної Азії за п’ять місяців уже впали на 42% — до 26 млрд дол. порівняно з аналогічним періодом 2013-го.
На початку червня глава уряду А. Яценюк попередив українців про цьогорічне падіння економіки на 5% і зростання у наступному році на 1,7% і уточнив, що економічна ситуація багато в чому залежатиме від розвитку подій у Донецькій і Луганській областях. За даними Держстату, ВВП у першому кварталі поточного року зменшився на 1,1% порівняно з аналогічним періодом 2013 р.
Час випробувань
Міжнародне рейтингове агентство Fitch теж прогнозує цьогорічне зниження нашого ВВП на 5%. І це не дивно, адже Україна переживає один із найдраматичніших періодів своєї історії. Країна зіткнулась із військовою агресією Росії, яка анексувала Крим, намагається захопити Донецьку і Луганську області, направила тисячі терористів на нашу територію, активно фінансує їхню діяльність.
Таких неймовірних проблем не можна було спрогнозувати 27 лютого, коли час стискався до секунд, коли парламентарі віддали 371 голос за нового главу уряду А. Яценюка — кандидата від коаліції, що утворилася за годину. Коли через 20 хвилин Україна отримала новий уряд, який назвали камікадзе, бо він зіткнувся з випробуваннями, яких не знав жоден Кабмін. Колишній Президент, розграбувавши країну, втік у Росію, держскарбниця пуста, держкомпанії збанкрутіли, не було коштів на зарплати, пенсії, соцдопомоги, нічим платити за зовнішніми і внутрішніми боргами. В цих умовах парламент оголосив дострокові президентські вибори.
Український народ продемонстрував свою мудрість, обравши Президента у першому турі. Українці довели, що віддані демократичним принципам, і тепер очікують реальних змін, які залежать від єдності, спільності завдань, політичної відповідальності Президента, парламенту, уряду. Єдність — запорука перемоги. Уряд зміг уникнути банкрутства держави завдяки фінансовій підтримці західних партнерів — МВФ, Світового банку, Європейського банку реконструкції і розвитку, урядів США, Канади, Японії, ЄС.
Україна не впала в економічну прірву, з якої довелось би виходити десятки років. Нині пенсії, зарплати, соцдопомоги, забезпечені Законом про держбюджет, виплачуються. Але в рамках програми економічної стабілізації уряд змушений удатися до непопулярних, але вкрай необхідних заходів, на які впродовж 20 років не наважувалася влада.
Рецепти подолання економічної розрухи гіркі. Проте їх треба використати, аби організм економіки був сильний, живий, здоровий, каже А. Яценюк. Уже скорочено 25 тис. чиновників, урізано видатки на держуправління, відпущено курс гривні, піднято тарифи на газ. В ЄС тарифи для населення набагато вищі, ніж для промисловості. У нас навпаки — промисловість дотує домогосподарства, а ті отримують компенсацію від перехресного субсидування.
Нині повністю перейти на економічно обґрунтовані тарифи неможливо, бо у людей немає грошей. Щоб незаможні не постраждали, уряд вирішив запровадити нову систему компенсацій. Зараз субсидіями користується 1,2 млн сімей (майже 4 млн українців). Після підвищення тарифів за субсидіями звертатиметься 4,5 млн родин, тобто 30% населення.
Це одна з найамбітніших програм соцзахисту. Аби її зрозуміли люди, організують інформкампанії, демонструватимуть спецролики, соцслужби роз’яснюватимуть нюанси компенсацій. У надскладній ситуації уряд міг би діяти, як у Європі, — на 50% скоротити зарплати, забрати пенсії у працюючих пенсіонерів, скасувати пільги і субсидії, запровадити жахливі реформи.
Утім, це могло викликати соціальне збурення, було б несправедливим до людей. Уряд скоротив витрати бюджету, ввів податки на великий бізнес. Правда, не на весь, бо у парламенті не вистачило голосів для деяких компаній. Залишено низку соцпрограм, у тому числі з народження дитини. Тепер вона діє не три, а чотири роки, за новонароджену виплачують 30 тисяч. Зараз із бюджету фінансуються лише захищені статті. У травні вдалося спрямувати 2,5 млрд на нагальні потреби міських та облрад (ремонт шкіл, лікарень, інфраструктури, закупівлю найнеобхіднішого).
Здобутки
При падінні економіки та промвиробництва змогли закрити низку податкових і митних ям. Імпорт за п’ять місяців впав на 20%, при цьому доходи митниці в доларовому еквіваленті зросли на 13%, із курсовою різницею виходить 64% додаткових доходів. Найвідоміші податкові ями — акцизи на нафтопродукти, тютюн, алкоголь.
У травні доходи від підакцизних тютюну та алкоголю зросли на 40%, у квітні — на 19,5%. Додатково отримано до бюджету 2 млрд дол. від акцизу на нафтопродукти, на відміну від 2013-го, коли через компанії С. Курченка і схему відмивання коштів до бюджету не надходило жодної копійки. У квітні і травні уряд почав відшкодовувати ПДВ, повертати підприємствам кошти, вилучені з економічного обігу. І підприємства могли гасити кредити, закуповувати продукцію, працювати.
За два місяці компаніям, які працюють прозоро, відшкодовано 11 млрд грн. Згідно з нещодавно прийнятим законом оприлюднюється вся інформація про підприємства, яким повертають ПДВ. Зараз цей процес проходить в автоматичному режимі, тож одна з основних корупційних схем, яка активно діяла п’ять років — відкати за відшкодування ПДВ, не працює.
Однак усі накопичені борги з ПДВ неможливо повернути грошима. Тому уряд прийняв рішення, узгоджене із західними кредиторами, щодо емісії облігацій внутрішньої державної позики на 16,7 млрд грн. Ця ідея не нова — ПДВ-облігації випускались у 2004-му та 2010 рр. Експерти кажуть, що це краще, ніж нічого, адже підприємці зможуть продати облігації, хоч і з дисконтом.
У 2010 р. компанії боялися дисконту, та він виявився нормальним, і особливих втрат не було. Новий уряд випускає облігації на п’ять років під 10% річних. Це дозволить знизити дисконт і полегшить тиск на бюджет компаній — вони отримають більше грошей. Можливо, буде задіяна система рефінансування банків, і вони зможуть активно купувати ПДВ-облігації у підприємств.
Тепер банки не вважаються їхніми основними покупцями, у них багато проблем. Рефінансування від НБУ зможе активізувати процес. Підприємства не будуть довго тримати ПДВ-облігації, навіть за відсутності гострої потреби в обігових коштах. Намагатимуться їх продати, і це правильно, підкреслюють експерти.
Уряд зміг зберегти банківську систему, навіть після того, як українці витягли з депозитів 75 млрд грн. Але проблема в тому, що економіка обмежена у кредитних ресурсах. Чим більше НБУ дає рефінансування, тим більший тиск гривні на ринок, тож вище може підскочити валютний курс. Чим менше НБУ дає рефінансування, тим менше кредитів і стриманіше зростання економіки. Складність ситуації в тому, що в банківській системі не вистачає коштів на кредитування.
З початку року вона втратила майже 20% депозитів. Коли українські солдати воюють із терористами у Слов’янську, Донецьку, Луганську, люди знімають гроші з депозитів. У результаті банки не можуть кредитувати економіку. Проте на тлі негараздів зафіксовано позитивні зрушення — українці почали повертати кошти до банківської системи. Приріст невеликий — 0,4%, але це дає надію на те, що фінустанови почнуть видавати позики підприємствам.
Втрати
Нині у Донецькій та Луганській областях ситуація надкритична. За травень бюджет не отримав від них 422 млн грн. «Донбасенерго» недоплатило 24 млн, група «Азов» — 36 млн, АТ «Азот» — 122 млн. Загальні доходи до держбюджету від цих областей за рік мають становити 23 млрд грн, за місяць — майже 2 млрд. Напевне, у червні бюджет недоотримає від них 1 млрд грн.
Перервано нормальне забезпечення підприємств, терористи залякують працівників, примушують не платити податків, відбирають робочі місця. Щороку на підтримку шахтарської галузі уряд виділяє 34 млрд грн, плюс 7,1 млрд — різниця між єдиним соцвнеском і податком на доходи фізосіб. Рівень самозабезпеченості Донецької області — 55%, за єдиним соцвнеском — 60%. Такі ж цифри на Луганщині. Однак ці області приносять валютну виручку. Якщо її немає, не поповнюються золотовалютні резерви НБУ, виникають складнощі з валютним курсом.
Донецьк і Луганськ не проживуть без України, країні вони потрібні. Незважаючи на обмежені ресурси, «Укрзалізниця» отримала вказівку від уряду закуповувати все, що можна, у підприємств Донецької і Луганської областей, навіть якщо доведеться працювати на склад. Зупинимо постачання — не буде грошей і роботи, буде втрачено 200 тис. робочих місць. Уряд не залишить без підтримки Донецьку та Луганську області, обіцяє А. Яценюк. Це — Україна, українські громадяни.
Зараз в уряду дуже напружений порядок денний. На першому місці — відновлення миру на сході, на другому — енергозабезпечення країни. Це завдання сформульоване переведенням «Газпромом» постачання газу в Україну на передоплату і наступним його припиненням, що стало реальністю 16 червня. Того ж дня Росія і Україна обмінялися позовами до Стокгольмського арбітражу.
Уряд предметно заговорив про особливий період у паливно-енергетичному комплексі, навіть надіслав до Верховної Ради відповідний законопроект. А 21 червня під головуванням віце-прем’єра В. Гройсмана відбулося засідання Енергетично-кризового штабу. На ньому Міненерго та інші міністерства отримали доручення розробити план дій щодо забезпечення стабільного проходження опалювального сезону без російського газу.
Новий уряд прийняв пусті газосховища. У них було 5 млрд кубів буферного газу, який неможливо викачати. За два місяці накопичено 12 млрд кубів газу, червень завершиться з 13 млрд. Цього не вистачає, аби пережити зиму. І уряд робить усе, аби диверсифікувати енергопостачання. Завдяки зусиллям Єврокомісії підписано угоду про реверсний потік блакитного палива.
Поки цей обсяг не може повністю перекрити наші потреби, але 500 млн кубів щомісяця можна отримувати з Польщі, Угорщини, Словаччини. Це — перший крок до енергонезалежності. Якщо газовий контракт не буде підписаний із Росією, доля двосторонніх відносин вирішуватиметься в суді. В рамках енергетичної стратегії уряд ухвалив рішення про розділення «Нафтогазу» на окремі суб’єкти, як цього вимагає Третій енергопакет.
Можливості
У березні уряд підписав політичну частину Угоди про асоціацію з ЄС. Євросоюз в односторонньому порядку відкрив ринки для України зі 120 товарних позицій аграрної та промпродукції. Це може дати нашому бізнесу 500 млн євро додаткових доходів до листопада цього року. Але треба правильно скористатися можливостями. Курс на Європу є незворотним, запевняє А. Яценюк, адже Україна є європейською державою і підписання Угоди — перший крок до того, аби в перспективі країна стала членом ЄС.
Ми заслуговуємо на це. Однак на економічні проблеми наклалися видатки, які не можна було спрогнозувати завчасно, — на захист незалежності країни, її суверенітету. Уряд виділив 6,7 млрд грн на потреби оборони, Нацгвардії, Прикордонної служби, МВС. Двадцять років у Збройних Силах продавали все, що можна; корупція знищила систему нацбезпеки і оборони; у танках не було пального й акумуляторів; солдати не уявляли, як виглядають бронежилети.
За три місяці вдалося сформували українське військо, Нацгвардію, сили безпеки, які захищають країну. Далі буде теж складно, визнає глава уряду. На кожен виклик треба спільно шукати відповідь усім інститутам влади. Україні потрібно завершити процес конституційних змін. Влада має бути децентралізована. Низку державно-владних і фінансових повноважень доцільно передати до регіонів, аби місцева влада отримала важелі впливу і всю повноту відповідальності.
Концентрація влади в одних руках призводить до диктатури. Треба змінити Бюджетний і Податковий кодекси, надати економічні стимули регіонам для залучення інвестицій, збільшення робочих місць. Доцільно позбавити органи прокуратури функції загального нагляду, що є одним із найкорумпованіших елементів правоохоронної системи. Необхідно завершити судову реформу.
На жаль, законопроект, який був прийнятий парламентом, відрізняється від урядового в плані люстрації судової системи. Сумнівність люстрації очевидна. Тому парламент має зробити максимум для очищення судової системи від корупції. У верхніх ешелонах влади вдалося зруйнувати корупційну піраміду, за якої збирали хабарі внизу і несли нагору, та не знищено корупцію в середній і нижній ланках.
Тож треба створити Національне антикорупційне бюро, продовжувати дерегуляцію. Кількість дозволів уже зменшено вдвічі. Втім, це косметичний ремонт. Внизу як брали хабарі, так і беруть. Необхідно внести зміни до Закону «Про міліцію», прийняти новий Закон «Про прокуратуру», запровадити відповідальність політичних сил за своїх кандидатів до уряду, органів влади. Без посадок нічого не вийде, вважає А. Яценюк. Народ хоче бачити, що за скоєння злочину є відповідальність.
Олена КОСЕНКО
