Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Субота Серпень 08, 2020

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

П'ятниця, 13 Червень 2014 03:00

У лещатах рецесії і безгрошів'я

Rate this item
(0 votes)

Ко­ли еко­но­мі­ка у кри­зі, вла­да має ви­рі­шу­ва­ти дві гру­пи зав­дань, вва­жа­ють екс­пер­ти. По-пер­ше, вжи­ва­ти за­хо­дів, спря­мо­ва­них на ста­бі­лі­за­цію сис­те­ми дер­жав­них фі­нан­сів, аби не до­пус­ти­ти її роз­ва­лу. При­чо­му ни­ніш­ньо­му уря­ду тре­ба ді­яти більш жорст­ко, ніж по­пе­ред­ни­кам, інак­ше си­ту­ація в еко­но­мі­ці бу­де ка­тас­тро­фіч­но по­гір­шу­ва­ти­ся.
По-дру­ге, не­об­хід­но вда­ва­ти­ся до фун­да­мен­таль­них, струк­тур­них, ін­сти­ту­цій­них пе­ре­тво­рень. 

Добрий приклад — ухвалений у квітні закон, спрямований на дерегуляцію, який передбачає зменшення кількості дозволів та інші послаблення для бізнесу. Очевидно, бізнес має врешті-решт отримати нормальне ділове і правове середовище, яке стане запорукою не лише успішного залучення кредитів, а й припливу прямих іноземних інвестицій.

Не варто забувати й про те, що українська економіка є експортозалежною. Приміром, лише на Росію припадає 23% нашого експорту. Звичайно, ми можемо більше постачати на Захід, але тут багато чого залежить від якості продукції та її ціни. Тож для того, аби успішно конкурувати на зовнішніх ринках, держава має створити нормальні умови для розвитку бізнесу, можливостей його зростання. Це стане ще одним інструментом виведення економіки з кризи.


Багато залежить від того, наскільки ми зможемо скористатися скасуванням увізних мит з боку ЄС на українські товари, і що відбуватиметься з експортом у Росію. У стосунках з цією країною маємо цілу низку проблем і відчутну загрозу втрати режиму вільної торгівлі.
Поки ж експерти прогнозують, що цьогоріч українська економіка перебуватиме в рецесії, ВВП впаде на 3–4%. При цьому економічна динаміка залежатиме від багатьох додаткових факторів, наприклад, від того, чи зважиться уряд на новий секвестр бюджету. Суттєво впливає на економіку валютний курс, нестабільність якого зараз має не лише фундаментальні, а й політико-спекулятивні причини.
У нинішній економічній ситуації надто великий вплив панічних настроїв і обмежені можливості НБУ з регулювання курсу через відсутність достатніх золотовалютних резервів. У таких умовах розгойдати валютний ринок досить просто, адже він є відносно невеликим і недостатньо розвинутим.


Звіт
Нещодавно уряд прозвітував про виконання бюджету в першому кварталі. При цьому міністр фінансів О. Шлапак зазначив, що вперше за багато років Україна має кошторис, побудований на реалістичній макроекономічній базі, і він є збалансованим.
Але, на жаль, реалізація кошторису ускладнена щонайменше двома негативними факторами. По-перше, спадком від попередників. У бюджеті, який отримав новий уряд від азарівського, була закладена нереалістична макроекономічна база. Тож майже на 130 млрд грн довелося змінювати прогнози номінального ВВП і відповідно зменшувати видатки на понад 23 млрд й на 25 млрд виконувати план нереальних доходів. Натомість було ухвалене дуже складне рішення щодо нового оподаткування на майже 30 млрд грн.
Отже, вдалось домогтися більш-менш прийнятного дефіциту бюджету — 4,6% (без дефіциту «Нафтогазу). Попередники залишили 12 млрд грн кумулятивної кредиторської заборгованості за державним та місцевими бюджетами. Коли новий уряд розпочав виконання своїх обов’язків, на єдиному казначейському рахунку майже нічого не було. Натомість сума зобов’язань сягала 80 млрд грн, попередники примудрилися «з’їсти» 30 млрд грн у місцевих бюджетах та 33 млрд — у спеціальному фонді держбюджету.
Нині є проблеми з переплатами податків. На перше січня сума сягала 37 млрд, нині вона зменшилася до 26-ти. Не відшкодовано майже 20 млрд ПДВ. Уряд вирішив випустити облігацій на цю суму. Поточні відшкодування ПДВ відбуваються відповідно до українського законодавства. Неабияких проблем додає анексія Криму та ситуація на сході країни. Є збої у роботі Держказначейства, податкових і митних органів.
Доводиться припиняти роботу деяких підрозділів казначейств у східних регіонах, бо є побоювання, що до їхніх працівників сепаратисти можуть застосувати силу. Уже було кілька випадків захоплення казначейств, привласнення готівки. Уряд змушений відволікати значні кошти на оборону країни. Було виділено 7 млрд грн на потреби Української армії.
Нестабільна ситуація в банківській системі, яка багато в чому спровокована подіями на сході країни. Наші співгромадяни зняли більш як 75 млрд грн із банківських депозитів, що призвело до нестабільності на валютному ринку і суттєвого зменшення обсягу кредитних ресурсів. Це гостро відчуває Мінфін, адже не може вийти на внутрішній ринок за запозиченнями.


Ба­ланс
У першому кварталі до держбюджету надійшло 120,6 млрд грн. Це на 14% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Доходи загального фонду зросли на понад 16%, але виконання бюджетного плану податковими і митними органами стало можливим лише після внесення відповідних змін до кошторису. За попереднім розписом бюджет недовиконувався.
Збалансувати кошторис вдалося за допомогою НБУ, який переказав до держбюджету 21 млрд грн, бо його доходи перевищили видатки. В уряді невдоволені станом справ у Міністерстві доходів і зборів та на митниці. Зокрема, Міндоходів не вдалося ліквідувати всі «податкові майданчики», за допомогою яких гроші переводять у кеш.
Міндоходів не вживає адекватних заходів для боротьби з цим ганебним явищем. Не ліквідована корупція, контрабандні та «сірі» схеми на митниці. Робота Міндоходів, незважаючи на категоричні вимоги глави уряду, залишається напівзакритою, громадськість не залучається до ухвалення важливих рішень, не може впливати на врегулювання конфліктних ситуацій.
Видатки держбюджету становлять 127,3 млрд грн, що трохи більше, ніж у минулому році. Видатки загального фонду сягають 114 млрд, це майже 92% розкладу держбюджету. Зафіксоване недовиконання кошторису у видатковій частині. Є заборгованість у 3,5 млрд грн із незахищених статей. Незважаючи на складну ситуацію в країні, ще до отримання коштів від міжнародних фінансових організацій, уряд повністю профінансував усі соціальні видатки загального фонду держбюджету на 96 млрд.
За січень-квітень Кабмін своєчасно забезпечив усі трансферти до місцевих бюджетів — 41,8 млрд грн. У повному обсязі переказав дотації вирівнювання й додаткові дотації, профінансував усі соціальні субвенції. Без затримки обслуговується державний борг, хоча за чотири місяці він обійшовся Україні на 12 млрд дорожче внаслідок девальвації гривні. Виконані зобов’язання перед Пенсійним фондом майже на сто відсотків, на 28 млрд грн профінансовано весь дефіцит ПФ, у тому числі й незапланований.


Опти­мізм
У Мінфіні кажуть, що курс гривні буде приведено до економічно обґрунтованого рівня — 11 грн за долар. Але не уточнюють, коли цього слід очікувати. Нещодавно Україна отримала 2,5 млрд дол. від міжнародних фінансових організацій. Мінфін запропонував 70% цієї суми передати в регіони, а 30% направити для часткового покриття боргу, що виник у центральних органах виконавчої влади і сягає нині 1,5 млрд.
В уряді не сумніваються, що державний бюджет до кінця року буде виконаний за всіма статтями. Оптимістично налаштовані й експерти і кажуть, що бюджет дійсно вдасться виконати за підсумками року. В основному завдяки девальвації гривні, яка впала на 60%. Якщо експорт зменшиться на 15–20%, то в гривневому вимірі збільшиться ВВП.
Нині, як свідчать дослідження, підприємці більш охоче платять податки, серйозніше ставляться до виконання свого громадянського обов’язку, ніж іще півроку тому. Тож бюджет наповнюється суттєвими темпами. Крім того, зовнішнє кредитування не дасть Україні впасти на дно, на яке вона мала опуститися через безгрошів’я.
Експерти також прогнозують зміцнення гривні, мовляв, до кінця року номінальний курс нацвалюти піде на посилення, але не настільки, як передбачають у Мінфіні. Однак станеться це в разі стабілізації ситуації на південному сході країни, після позитивних зрушень в економіці й отримання грошей від МВФ. Позику фонд надасть після двох перевірок. Перша відбудеться наприкінці липня, друга — наприкінці вересня.
Якщо МВФ пересвідчиться, що український уряд проводить реформи, він надасть чергову позику. Приватний бізнес стане більш активним, операції в гривнях зростатимуть, тож будуть підстави для посилення гривні. Можливо, до 10,5–11 за долар. Для стабілізації фінансового сектора уряд збирається знову позичати гроші. На цей раз у Світового банку. 500 млн дол., за словами міністра фінансів, можуть надійти вже цьогоріч.


Укра­де­ні ак­ти­ви
Суттєво наповнити держбюджет могли б активи, вкрадені за часів правління В. Януковича. Україна має унікальний шанс не лише знайти шалені гроші, які витягла з державної скарбниці попередня влада, а й повернути їх у казну. Йдеться про десятки мільярдів доларів. Ці кошти могли б стати справжнім порятунком нашої економіки, яка зараз реанімується іноземними кредитами.
Практика блокування рахунків нечистих на руку посадовців у світі не нова. Але про конфіскацію такої величезної суми на користь держави заговорили вперше. «Чорна бухгалтерія» Межигір’я, яку перед втечею панічно нищив Янукович, — перша зачіпка у справі віднайдення величезних сум. Від розписок на мільйони тягнуться ниточки до мільярдів. Багато слідів виявили на рахунках в іноземних банках. Нова влада оголосила амбітні плани — знайти й повернути в казну те, що вкрала стара влада.
Оголошені у розшук суми бентежать уяву європейських та американських посадовців. Якщо повернути ці неймовірні суми в Україну, можна вирішити багато проблем, які зараз турбують людей. Захід не лише дивується, а й мобілізується, шукаючи вкрадені гроші для України. Велика Британія з власної ініціативи влаштувала безпрецедентний захід у старовинному маєтку в центрі Лондона. Там на два дні зачинилися прокурори, міністри, фінансові слідчі з 35 країн світу, передусім тих, де є офшори.
Усі разом мізкували, як швидше повернути вкрадене Україні. Сполучене Королівство взяло на себе роль лідера і швидко заморозило активи кількох українських посадовців у ЄС. Але це тільки перший крок. Наступний — тяжка робота, яка потребує багато часу на те, щоб ідентифікувати ці активи та повернути їх Україні. На чолі процесу — Сполучені Штати й Швейцарія.
Вони вже шукали і знайшли «чорну касу» колишнього українського прем’єра П. Лазаренка. На це пішло кілька років. Мільярди сім’ї Януковича заховані ще надійніше, підозрюють фінансові аналітики. Буде дуже важко простежити, куди поділися гроші, та повернути їх. Гроші ховали розумні люди, перестраховуючись по кілька разів. Виводили їх в офшорні зони десь на Карибських островах і мали підставних довірених осіб.


Схе­ми
Розплутувати фінансові схеми не лише довго, а й дорого, попереджають фахівці міжнародного арбітражу. Процедури досить дорогі, коли йдеться про заплутані схеми. Тому форум, який відбувся у Лондоні 29–30 квітня, намагався знайти рішення, завдяки якому можна було б з мінімальними витратами знайти ці гроші. Основна робота зараз лягає на плечі українських слідчих.
Схема така: Генпрокуртура має довести конкретний факт розкрадання. Наприклад, що в результаті нечесного тендера чиновник Х. нагрів Україну на мільярд доларів. Вітчизняні правоохоронці мають відслідкувати маршрут цього мільярда, банк, через який гроші виводилися за кордон. Потім ниточки передаються до іноземних компаній.
Поки в прокуратурі нарили небагато. Проблема в тому, що людина, яка краде мільярд, цупить його не одна, а з кількома поплічниками. Темпи справді не стаханівські, визнає генпрокурор. Винні попередники — Пшонка й Захарченко — були керівниками правоохоронних органів і знали, як нищаться докази. Тож зараз розслідування починаються з чистого аркуша.
Крім того, розслідування гальмують сепаратисти. На території Донецької та Луганської областей, Криму треба було б провести багато слідчих дій. Але нині це не можливо. Навіть цілі кримінальні провадження припиняли в Криму.
Однак слідчі в Лондоні вже заявили, що мають у розробці справи на 70 млрд дол., два млрд на прохання Генпрокуратури заблокувала Швейцарія на рахунках колишніх українських посадовців. Прізвищ прокуратура поки не називає, а ці гроші цілком можуть стати першим траншем. В Україні діє закон, який спростив їх конфіскацію. Не обов’язково знаходити саме той украдений мільярд — достатньо довести, що чиновник Х. його вкрав, і знімати з будь-якого заблокованого рахунку крадія.
Якщо світова правоохоронна машина знаходить мільярд, що був украдений Януковичем, то це вже падає на баланс Януковича. Його можна забирати із заморожених рахунків. Щоправда, швидко не розбагатіємо, пояснюють юристи. Щоб витягнути конкретну суму з конкретного банківського рахунку, щоразу доведеться подавати до суду в тій країні, де зберігаються заморожені рахунки. У іноземних юрисдикціях судові процеси досить тривалі.
Колишні високопосадовці будуть використовувати місцевих адвокатів, щоб максимально затягнути час. У Міністерстві юстиції створюють спеціальний загін юристів, які супроводжуватимуть такі справи. Сприяють і консульства в оформленні позовів усіх 35 країн, що брали участь у закритому Лондонському форумі. Росія не була там представлена. Москва дала зрозуміти — і далі ховатиме не лише тих, хто крав, а й награбоване.
Саме до Росії, за даними Генпрокуратури, поїхало 32 млрд доларів готівкою. На «камазах». Ймовірно, з Межигір’я. З готівкою, зазвичай, мають справу злочинці та терористи, чиї рахунки блокує увесь цивілізований світ. Торік прогриміла історія про цілий літак грошей, який приземлився у Москві. На його борту було 20 млрд євро — це дві третини бюджету України. Шість років вантаж лежав незатребуваним. Потім за ним приїхали представники українського благодійного фонду «Світ добрих людей». Цей «світ», як перевірили журналісти, існує лише на папері.
Оле­на КО­СЕН­КО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».