Опозиційні політики й чимало експертів не тільки не чекають великого позитиву від чергового траншу, а й вказують на серйозні приховані ризики для кишень пересічних українців у меморандумі з МВФ, і в проекті нового держбюджету.
Як відомо, програма співпраці України з МВФ розрахована на чотири роки, а обсяги фінансування, згідно з домовленостями, мають сягати 17,5 млрд дол. Торік наша країна отримала два транші — 5 млрд дол. та 1 млрд 700 млн дол. Восени 2015го очікувався другий перегляд програми співпраці з МВФ і третій транш позики.
Але ситуація ускладнилася проведенням жовтневих виборів до місцевих рад і спалахом урядової кризи, тож співпраця з МВФ була заморожена. З приходом нового уряду на чолі з Володимиром Гройсманом стосунки з міжнародною фінансовою організацією відновилися.
Очікувалося, що новий меморандум із МВФ буде підписано на початку липня, а наприкінці липня відбудеться засідання Ради директорів МВФ, і після його позитивного рішення наша країна зможе отримати третій транш — 1 млрд 700 млн дол. Однак через невиконання Україною низки кредитних умов траншеві строки постійно відкладалися.
Зокрема, український уряд мав скоригувати параметри соціальних програм, у тому числі формули розрахунків розміру субсидій, а також подати до парламенту законопроект про обіг сільгоспземель. Верховна Рада мусила затвердити норми посилення процедури визнання підприємства банкрутом; положення законодавства про арешт коштів на рахунках банків і виконання судового рішення зі сплати боргів за внутрішніми трансакціями.
Наша влада зобов’язалася влітку забезпечити електронне декларування активів та доходів високопосадовців і відкрити доступ громадськості до цих даних. Урядовці обіцяли переглянути нормативні акти задля впровадження тимчасового механізму щоквартального коригування тарифів на газ і теплову енергію, якщо тарифи на 10% чи більше відхиляються від рівня повного покриття витрат.
Крім того, Кабмін мав затвердити кваліфікацію всіх держпідприємств. Меморандум із МВФ передбачає ухвалення внесених парламентом змін до українського законодавства задля розширення повноважень Антикорупційного бюро. МВФ традиційно вимагає скоротити видатки бюджетних статей, збалансувати держбюджет. НБУ ж мусить продовжувати докапіталізацію банківської системи. Нацкомісію з фінансових послуг, кажуть у МВФ, доцільно розділити: частину її функцій передати НБУ, решту — Комісії з цінних паперів та фондового ринку.
МВФ чекає й змін до закону про приватизацію, а також перегляду законів, які передбачають об’єднання митної й податкової служб в єдину юрособу. До того ж парламент мав би ухвалити пакет законів про реформу охорони здоров’я.

Бо­ліс­на ре­фор­ма
Радить МВФ також змінити пенсійне законодавство, передбачити в ньому поступове коригування пенсійного віку, зменшити кількість осіб, які отримують пенсію за рахунок Пенсійного фонду.
Додаткову пенсію українці накопичуватимуть на власних пенсійних рахунках, які відкриватимуться у недержавних пенсійних фондах. У результаті такої реформи дефіцит Пенсійного фонду буде ліквідований, запевняють у МВФ.
Фонд пропонує Україні починати підвищення пенсійного віку з тих категорій, які мають право на дострокову пенсію. Міністр фінансів Олександр Данилюк підтвердив, що уряд до кінця року визначиться з моделлю пенсійної реформи, яка може включати, в тому числі поступове підвищення пенсійного віку.
Водночас віцепрем’єр Павло Розенко заявив, що держава не підніматиме вікової межі виходу на пенсію, поки не підвищиться рівень життя українців. МВФ же зазначає, що пенсійна реформа є «наріжним каменем» програми структурних змін у країні, адже дефіцит Пенсійного фонду за рік виріс із 80 до 145 млрд грн.
Торік Мінфін вирішив зменшити єдиний соцвнесок із 41 до 22%, аби роботодавці змогли підвищити платню своїм працівникам і офіційно їх оформити.
На початку травня нардепи скасували податок на високі пенсії. Це рішення стосувалося 400 тис. пенсіонерів, тож пенсії нардепів зросли на 1700 грн, суддів — на 2 тис. У результаті змін ПФ недоотримав суттєвих внесків, зокрема від скасування пенсійного податку — 800 млн грн. У січні 2015го до ПФ надійшло 11,9 млрд грн соцвнеску, а у лютому цього року українці заплатили 10,3 млрд. Тож кожного місяця бюджет ПФ втрачає 1,5 млрд грн.
Сподівання уряду на те, що працедавці відразу підвищать платню своїм працівникам на суму зменшення ЄСВ, не справдилися. Деякі експерти пояснюють: зниження єдиного соцвнеску дозволило бізнесу зберегти робочі місця, а не підняти зарплату. На її зростання більше впливає економічна ситуація на підприємстві, в регіоні, країні, а вона зараз складна.

У по­шу­ках ло­гі­ки
Суперечлива ситуація і з реформами в енергетичній сфері, на які націлює Україну МВФ. Відбулися зміни на газовому ринку, проте оцінити їх важко, поки немає очевидних результатів. Навряд чи можна назвати реформами те, що Кабмін таки виконав вимоги фонду і запровадив ринкові ціни на комунальні послуги, але фінансує їх субсидіями для неплатоспроможних із держбюджету.
Логіку віднайти в цьому непросто, однак урядовці, попри тотальну критику, не звертають з обраного шляху. За даними Мінсоцполітики, з 15 млн домогосподарств майже 6 млн сімей переоформили житлові субсидії. Їхня кількість, як очікується, може збільшитися до 9 млн.
За словами очільника міністерства Андрія Реви, найголовніше — підтримати людей у перехідний період доведення цін на енергоносії до ринкових. Із підвищенням життєвих стандартів кількість тих, хто може платити, збільшуватиметься, а субсидіантів — зменшиться. Щоправда, є ризик, що субсидій на всіх не вистачить, бо у держбюджеті замість 80 субсидійних мільярдів закладено 50.

По­лі­тич­не рі­шен­ня
Багато хто погоджується, що рішення МВФ щодо виділення Україні кредиту в 1 млрд дол. було політичним, хоча директоррозпорядник МВФ Крістін Лагард заявила: Україна демонструє помітні ознаки економічного відновлення.
Така оцінка, а швидше те, що Україна більше року чекала цього кредиту, мабуть, і вплинула на те, як емоційно і радісно наші керманичі реагували на позитивне рішення фонду.
Рішення фонду відкрило можливості для отримання 1 млрд дол. під гарантії уряду США, які конвертуються в євробонди, 600 млн євро від ЄС, 500 млн дол. кредиту Світового банку для закупівлі газу та грошей від інших фінансових організацій.
Більша частина цих коштів надійде в Україну до кінця цього року. Вони стануть хорошою основою для фінансування видатків, закладених у бюджеті2016 за відсутності доходів. Ці гроші зможуть допомогти уряду зняти зайве навантаження на бюджет, і йому разом із НБУ не доведеться «гратися» з курсом гривні, аби збільшити бюджетні надходження. Та й про секвестр бюджету, який би заморозив певні виплати у грудні, урядовці, напевне, не згадуватимуть.
Завдяки траншу МВФ додаткового тиску на кошторис не буде. Тож як мінімум 2,5–3 млрд дол. можна спрямувати на реформи, інвестиційні проекти, будівництво доріг. Стимулювання економіки дозволить посилити тенденції до економічного зростання, які зафіксовані у першому півріччі цього року, і більш упевнено увійти у 2017й.
До речі, 19 жовтня Рада виконавчих директорів Світового банку схвалила рішення про надання гарантій на 500 млн дол., під які «Нафтогаз» може закупити газ у індивідуальних постачальників. Ця гарантія допоможе «Нафтогазу» отримати кращі комерційні та фінансові умови закупівель, аби забезпечити потреби теплогенеруючих компаній, домогосподарств, промисловості.
Ця гарантія входить до Пакету широкої підтримки реформування енергосектора та газової галузі України, започаткованого Світовим банком. Це має допомогти нашій країні створити систему енергетики, яка здатна надавати надійні, доступні послуги домогосподарствам та промисловості, реформувати «Нафтогаз», поліпшити надання субсидій вразливим верствам населення.
Світовий банк є основним партнером нашої країни у сфері розвитку. З травня 2014 року він надав Україні через Міжнародний банк реконструкції і розвитку 4,4 млрд дол., у тому числі чотири позики в рамках політики розвитку та шість інвестиційних позик. Торік СБ затвердив дві інвестиційні операції та дві операції в рамках політики розвитку на 1,775 млрд дол.
Поточний портфель проектів Світового банку в Україні — 2,8 млрд дол. Він складається з восьми інвестпроектів, реалізація яких триває. Ці інвестиції спрямовані на підвищення якості базових держпослуг у сфері водопостачання, водовідведення, опалення, енергопостачання, енергоефективності, дорожнього будівництва, соцзахисту, охорони здоров’я, розвитку приватного сектора.
З моменту приєднання України до Світового банку в 1992 році зобов’язання Нацбанку в Україні сягнули 10 млрд дол. за 70 проектами і програмами.

Мо­ти­ви
Черговий транш МВФ важко переоцінити, кажуть експерти. Розмови про те, що його не буде, вплинули на валютний ринок: курс долара зріс із 25 до майже 27 грн. Позика відразу заспокоїла ситуацію — наступного дня після ухвалення позитивного рішення фонду на міжбанківському валютному ринку гривня зміцнилася.
Але транш МВФ — лише тимчасовий порятунок для країни від подальшого просідання національної валюти та розкручування інфляції, тому розслаблятися не можна, наголошують експерти. НБУ, Кабмін, Верховна Рада мають терміново ініціювати проведення реальної боротьби з корупцією, прискорити судову реформу. НБУ має й надалі займатися розчищенням банківської системи.
Україна співпрацює з МВФ не тільки заради грошей, заявив міністр фінансів Олександр Данилюк. Зараз країна не відчуває критичної потреби у коштах фонду, адже ситуація у вітчизняній економіці набагато краща, ніж у 2014му. Валютні резерви Нацбанку на стабільному рівні. Більше року Україна обходилася без фондівських вливань, але співпрацю з МВФ треба продовжувати, бо міністр не впевнений, що фінансові ресурси не будуть вкрай потрібні через кілька місяців.
Для співпраці з МВФ є кілька мотиваторів, нагадують економісти. Всі країни, які співпрацюють із фондом, відчувають дефіцит зовнішнього фінансування, як і Україна нині. Свого часу очільники НБУ підтримували фіксований курс долара на рівні 12,95 грн. У результаті золотовалютні резерви зменшилися до 5 млрд дол. Після емвеефівських вливань вони зросли до 14 млрд дол. — це 3,5 місяця покриття імпорту. У Росії і Казахстані валютні резерви покривають річний імпорт.
Наша країна могла б прожити без позик МВФ, але недовго. Восени треба виплачувати відсотки у понад 600 млн дол. за євробонди, попередні кредити МВФ та Світового банку й купувати газ для опалювального сезону. Все це тягне на понад 3 млрд дол. Іноземні кредитори у США та Європі гривні не беруть, їм потрібна тверда валюта.
Український уряд не може вийти на зовнішні ринки запозичень через поганий рейтинг країни і не зможе долучитися до них ще мінімум два роки, прогнозують експерти. Єдине джерело отримання кредитів — міжнародні фінансові організації. Якби програма з МВФ не запрацювала, то валютні резерви зменшилися б мінімум на 3 млрд. дол.
Коли б вони впали до 10 млрд дол. (2,3 місяця покриття імпорту), то умови позичання на зовнішніх фінринках для наших компаній ще більше погіршилися б. Приватний сектор напозичав на світових ринках понад 100 млрд дол. Традиційно на фінансових ринках виникає паніка, коли вони дізнаються, що країна згортає програму співпраці з МВФ.
Отож важливо працювати з фондом не лише заради кредитів, а й заради репутації країни. Глава держави Петро Порошенко назвав рішення МВФ про надання нашій країні чергового траншу свідченням високої оцінки міжнародної фінансової інституції і всього світу економічних реформ в Україні та успіхів у боротьбі з корупцією. Світ визнав, що в нашій країні відбуваються якісні позитивні зміни, що Україна рухається в правильному напрямку.
Президент нагадав, що надання кредиту МВФ — це позитивний сигнал, який засвідчив кредитоспроможність країни і відкриває перед Україною додаткові можливості для залучення іншої міжнародної фінансової допомоги. А головне — значних іноземних інвестицій в економіку.
Згідно з оновленим графіком другого перегляду програми співпраці з МВФ, за успішної реалізації економічної програми Україна отримає можливість залучити у МВФ 1,3 млрд дол. у цьому році та 5,4 млрд у 2017 році. Планується, що кошти виділятимуться щокварталу. Найбільший транш припадає на перший квартал наступного року — 2 млрд дол.
Елла НОВАК