Економічні експерти здивовані, чому напругу не знімав НБУ, який звітував про свої здобутки. Мовляв, платіжний баланс був зведений із плюсом у 2 млрд дол. За такого притоку валюти Нацбанк мав би зміцнити гривню. На таке її стрімке здешевлення, кажуть експерти, впливають чимало факторів. Зокрема, росіяни, які пригальмували видачу обіцяних мільярдів в очікуванні нового українського уряду. І «Нафтогаз», який активно скуповує долари, бо ними розраховується за імпортований газ. Ідеться про 3 млрд дол. І у бюджеті немає грошей для регулювання фінансових вливань. І потенційні західні кредитори у наші революційні широти поки не рвуться.
Й усе це на тлі бажання нажитися за політичної нестабільності. Все, що втратили люди, хтоcь отримав у свої кишені. Найбільш оптимістичними були прогнози, що гривню труситиме до кінця зими. Далі, якщо стабілізується політична ситуація, вгамується й курс валюти. Долар впаде. Та несильно. В бюджеті-2014 закладено курс у 8,50 грн за зелений. Тож до кінця року можна очікувати 8,50–8,80 грн за долар, нижче не опуститься.
Валюта, застерігають аналітики, ще гратиме на нервах українців через так званий перестріл курсу. На руку валютній стрілянині посприяла й стрілянина на Грушевського, і словесні перестрілки у парламенті. Бізнес панікує й купує валюту. Ситуація схожа з 2008 роком, коли українці очікували фінансових негараздів і скуповували по 1,5 млрд дол. щомісяця. Нині цифри схожі. Але у падінні курсу не все залежить від самої України.
Зараз падають валюти майже всіх країн, що розвиваються. Російський рубль у січні втратив 8%, турецька ліра — 7%. Це наслідок того, що США змінили валютну політику і нині обмежують кількість доларів. На них виникає дефіцит, і люди квапляться вкладатися в іноземну валюту. Через це курс ще деякий час стрибатиме, попереджають експерти. Українцям не радять панікувати й бігти до обмінників і переплачувати. Активна реакція на валютному ринку піде лише на руку спекулянтам.
Якщо на руках є чимало гривень, експерти радять покласти їх на короткостроковий депозит до закінчення кризи або просто на ці гроші жити. Однак люди й експерти сходяться в одному — очікувати повернення курсу до 8,30 грн за долар уже не варто. Проте й точно спрогнозувати, що буде з гривнею у недалекому майбутньому, ніхто тепер не може.
Нові правила
7 лютого Нацбанк прийняв історичне рішення — відпустив гривню у вільне плавання, усунув подвійність валютного курсу. Віднині офіційний курс нацвалюти буде підлаштовуватися під комерційний, залежатиме від ситуації на ринку, а не утримуватиметься вольовим рішенням. Необ’єктивний курс пригнічував розвиток економіки, через це гривня слабшала. Нові правила розширюють і можливість підтримки ліквідності банків із боку НБУ.
Щоправда, Нацбанк залишив за собою право присутності на валютному ринку, що нечасто практикують центробанки інших держав. За нинішньої складної економічної ситуації цей крок необхідний для корекції занадто різких стрибків курсу. При цьому Нацбанк посилив боротьбу зі спекулянтами і окремо наголосив, що для простих людей жодних обмежень щодо купівлі валюти вводити не будуть. В обмінниках залишаються ті ж правила — потрібно пред’явити паспорт. Не буде обмежень і щодо депозитів населення та до звичайних банківських операцій, якими користуються наші громадяни.
Можна спокійно перераховувати кошти за навчання та лікування за кордоном, транспортування хворих, переказувати гроші, зароблені в іншій країні, та оплачувати операції нерезидентів в Україні. В обмінних пунктах Києва 7 лютого долар коштував 8,87–8,90. Черг за валютою не було, а в обмінниках запевняли, що долари є. Хоча до обмінних табличок стали уважніше придивлятися перехожі.
7 лютого до центрального офісу НБУ запросив керівників комерційних банків, аби розказати їм про нові правила, якими боротиметься зі спекулянтами. Великим гравцям на Міжбанківській валютній біржі тепер не можна буде прокрутити одну суму кілька разів за день задля навару. НБУ дозволив банкам проводити валютні операції своїм корпоративним клієнтам лише в рамках ранкового залишку на їхніх рахунках. Тобто все, що надходитиме протягом дня на цей рахунок, можна використати тільки наступного дня.
Продаватимуть валюту підприємцям через п’ять днів після заявки. Банкіри заявили, що не проти такого рішення, і не бачать проблем для корпоративних клієнтів, якщо це не спекулятивні операції, а звичайні товарні платежі. Спекулятивні операції така процедура дуже ускладнить. Великі банки передбачили низку заходів, аби їх клієнти не відчували негативного впливу від нововведень.
У Нацбанку запевняють, що обмежувальні новації викликані ризиками, котрі загрожували нашій фінансовій системі, а також складним економічним становищем і політичними негараздами. Нові правила суттєво допоможуть вітчизняній економіці. Експерти вважають, що відпускати гривню треба було два-три роки тому. Але в Україні не економічні реалії спонукають до важливих рішень, ті стають заручниками політичної ситуації. За старим курсом для наших підприємств електроенергія була дорожча, ніж в Європі. Це особливо невигідно для металургійної промисловості. Курс диктує не економіка, а політика, і це справжнє горе для економіки.
Де-факто ми перейшли до того, чого хотів МВФ — до більш гнучкого курсоутворення. Та й без валюти країна не залишиться, бо майже 7 млрд дол. щороку додому пересилають наші заробітчани. А це навіть більше за інвестиції. Та й інвестори із закінченням політичної кризи можуть повернутися до України разом із валютними кредитами від Росії та МВФ.
У Нацбанку говорять, що запровадили нові правила тимчасово. Вони мають стабілізувати валютний ринок, спрямовані на посилення контролю й прозорості міжбанківських операцій юросіб. Як тільки ситуація стабілізується, ці заходи скасують. Аналітики переконані, що до надто ліберальної фінансово-валютної політики наша економіка не готова. Аби не викликати панічних настроїв, треба стримувати курс. Населення може зірватися й почне переводити гроші на валютні депозити.
Довіра до гривні
Торік, за даними Нацбанку, обсяг депозитів фізосіб збільшився на 19,5% (+71,4 млрд) до 437,2 млрд грн. Зростання відбулося за рахунок коштів у нацвалюті (+69,9 млрд), приріст валютних депозитів був несуттєвим. Схильність населення до заощаджень у нацвалюті стала результатом відносної стабільності гривні та суттєвої різниці відсотків у гривні та валюті. У торішньому грудні середньомісячна ставка за строковим депозитом у гривні сягала 13,78%, за валютним — 7,11%, у листопаді — 10,9% та 6,72. Минулорічне максимальне коливання курсу — 1,6% на безготівковому валютному ринку, на готівковому — 2,8%.
Зростанню депозитного портфеля посприяли кілька факторів. Зокрема, 2013-го збільшився рівень середньої зарплати. За січень-листопад вона становила 3,23 тис. грн, на 7,8% більше позаторішньої. Найбільше платили працівникам авіатранспорту (10,39 тис. грн), фінансової та страхової сфери (6,24 тис.), телекомунікаційної сфери (4,58 тис.). Позитивно вплинуло і вдосконалення процедури повернення коштів Фондом гарантування вкладів. Це дало можливість швидко повертати гроші вкладникам у випадку виникнення банківських проблем.
До того ж більшість банків активно працювала над розробкою нових депозитних продуктів для населення, пропонувала додаткові привілеї та зручний режим користування рахунками. Почала давати ефект робота банків у напрямку підвищення фінансової грамотності населення. Це разом зі зростанням якості розкриття фінустановами інформації про свою діяльність зміцнювало довіру до банківської системи.
Аналітики вважають, що НБУ має відпустити валютний курс і ринковими методами заохочувати населення тримати заощадження в гривні, не боятися пом’якшення монетарної політики, продовжувати насичувати ринок ліквідністю. Це може призвести до додаткового сплеску курсу, але короткого. За нормальної ринкової економіки курс спочатку девальвує, потім іде корекція до його зміцнення. НБУ мусить вживати заходи для зниження привабливості доларів і валютних депозитів.
Різні версії
Експерти не радять українцям піддаватися нинішньому ажіотажу і конвертувати гривневі депозити у валютні. За їх словами, у кінці 2014 року Федеральна резервна система США ослабить курс долара. Навіть ця, здавалось би, непохитна валюта буде підвладна інфляції. Зате здешевлення нібито нестабільних грошових одиниць, яке нині спостерігається у світі, навесні припиниться. Тому перспективи гривні більше залежатимуть від внутрішньої ситуації в Україні. Якщо найближчим часом політична ситуація вгамується, є надія, що зелений заслабне.
Коли ж політичне протистояння триватиме, долар може зрости до 9 грн на міжбанку. Для простих українців це означає підвищення цін. На стрибки курсу вже відреагували туристичні фірми. Якщо раніше турист мав вносити 30–50% вартості путівки, а через деякий час платити решту, нині вони вимагають 100% оплати. Також доларові стрибки вплинуть на вартість побутової техніки, електроніки. Подорожчають імпортні харчі.
Наскільки підскочить зелений, експерти висувають різні версії. Головне, кажуть, не можна сіяти паніку, бо ціна доларів напряму залежить від попиту на них. Чим більше лякають споживача стрибками американської валюти, тим активніше її скуповують і тим дорожчою стає її вартість. Деякі аналітики стверджують, що серйозного падіння в економіці немає, подорожчання імпорту теж. А паніка навколо валютного курсу — скоріше питання до психіатрів, ніж до фінансових аналітиків. Наприклад, 24 лютого 2009 року, коли курс гривні до долара досяг 9,51, падіння промислового виробництва в країні сягало 22% (у 2013-му цей показник — мінус 4,7%).
У 2009-му залишки на кореспондентських рахунках Нацбанку становили всього 0,3–18 млрд грн, тоді як нині цей показник 26–29 млрд грн. Недобросовісні коментатори розпалюють пристрасті навколо валютного курсу, хоча об’єктивні причини для девальвації гривні відсутні. Варто пригадати валютний урок 2009 року: люди, які купили долар за 9,51 грн, через півроку здавали його по 7,9.
В уряді запевняють, що фінансово-банківська система країни демонструє достатній запас міцності. Банки забезпечені ліквідністю, Нацбанк надійно контролює ситуацію на грошово-кредитному ринку, розширив свою присутність на валютному ринку і буде забезпечувати її в подальшому. Відповідно до основних принципів функціонування валютних ринків у сучасних умовах Нацбанк допускає ширший діапазон коливань гривні щодо інших валют. Після нормалізації політичної ситуації в країні регулятор має всі можливості для підтримання курсової стабільності.
Нещодавно міжнародне рейтингове агентство Standard& Poor’s заявило, що курс стабілізується на рівні 8,5 грн за долар. За прогнозом РА «Експерт-Рейтинг», курс на готівковому ринку повернеться до бюджетного показника — 8,5 і танцюватиме в межах плюс-мінус 50 копійок. Тож не варто купувати долари за спекулятивною ціною. Якщо у вас у банку є гривневий депозит, не знімайте його (втратите відсотки), щоб перевести в долари. Адже коли валютні каруселі через деякий час розгойдаються у бік зменшення доларового курсу, рахуватимете збитки. Треба звикати жити під плаваючим курсом.
В опозиції кажуть, що влада свідомо відмовилася прийняти рекомендації МВФ та ЄС щодо проведення економічних реформ та структурної перебудови національної економіки, а обрала варіант створення корупційних схем: розрахунковий центр, санаційний банк, фінансові векселі, державні гарантії, банк розвитку. І саме через це Україна має дуже серйозні проблеми. Протягом останніх двох років падають обсяги резервів НБУ, нині у них близько 17,8 млрд дол, недовиконання січневого плану — мінус 24%.
Нацбанк банально друкує гроші, додатковими 5,7 млрд лише у січні заткнули дірки держбюджету. За результатами минулого року, будівництво впало на 14,5%, введення житла — на 3,4%, перевезення вантажів — 1,9%, перевезення пасажирів — 2,8%, оптова торгівля — 2%, експорт товарів — 9,2%, імпорт товарів — 8,9%. Негативне сальдо зовнішньої торгівлі становило 12,6 млрд дол.
Агентство Fitch знизило прогноз за рейтингами України зі «стабільного» на «негативний». Рейтинг конкурентоспроможності економіки знизився на 11 позицій — із 73 у 2012–2013 рр. до 84 серед 148 країн. Україна посіла 144-е місце зі 177 країн за індексом сприйняття корупції, який щорічно формується фахівцями міжнародної організації Transparency International. За такої економічної політики девальвація гривні була лише питанням часу.
Опозиціонери впевнені, що Нацбанк має достатньо важелів, аби забезпечити стабільну роботу банківського сектора. А падіння курсу свідчить про те, що влада свідомо девальвує гривню, використовує напруження в країні для чергового зухвалого пограбування людей. Під маскою «політичної напруженості» мільярди доларів заробляють близькі до «сім’ї» олігархи.
Олена КОСЕНКО