Економіка
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
П'ятниця Березень 05, 2021

Шановні читачі! 15 червня 2018 року газеті "Демократична Україна"

(до жовтня 1991р. - "Радянська Україна") виповнилося 100 років!

 

Четвер, 19 Лютий 2015 22:33

Дорожня карта єврореформ

Rate this item
(0 votes)

На по­чат­ку ми­ну­ло­го ро­ку Ук­раї­на взя­ла курс на єв­ро­ін­тег­ра­цію, на при­єд­нан­ня до зо­ни віль­ної тор­гів­лі з Єв­ро­со­юзом. Бу­ла під­пи­са­на Уго­да про асо­ці­ацію з ЄС, але під тис­ком Ро­сії вве­ден­ня в дію ЗВТ від­кла­ли до кін­ця 2015 ро­ку. Тож, за за­ду­мом пів­ніч­ної су­сід­ки, Ук­раї­на ма­ла б при­галь­му­ва­ти єв­ро­пей­ський по­ступ. Цьо­го не ста­ло­ся. На­ша кра­їна де­мон­струє по­зи­тив­ну ди­на­мі­ку в ухва­лен­ні за­ко­нів, не­об­хід­них для при­єд­нан­ня до ЗВТ із кра­їна­ми ЄС.

Євросоюз відкрив свої двері для українських товарів, надавши преференції в торгівлі, але активно підкорювати європейський ринок поки не вдається, адже наші стандарти не відповідають тамтешнім. Тож треба їх змінювати в процесі реформ. Угода про асоціацію з ЄС є ефективним інструментом для проведення комплексних реформ, які мають враховувати європейські норми, вимоги та стандарти.
Угода про асоціацію — економічний документ, 80% якого присвячено опису різнопланових галузевих реформ, що стосуються майже всіх сфер економічної діяльності держави. Представники експертної спільноти розробили Дорожню Карту єврореформ, необхідних для запуску ЗВТ з ЄС. Це перелік законотворчих завдань на 2015 рік для Верховної Ради. Дорожня Карта охоплює реформи у чотирьох сферах: митниці, безпечності харчових продуктів, енергетиці, антимонопольному законодавстві.


У кожній із них експерти пропонують депутатам спільно розробити та ухвалити низку першочергових євроінтеграційних законопроектів. Зокрема, «Про корми», «Про інформування споживачів щодо властивостей харчових продуктів», «Про внесення змін до Митного кодексу», «Про ринок природного газу», «Про прозорість видобувної галузі», «Про внесення змін до законодавства України про конкуренцію» тощо.
Нещодавно в рамках проекту «Сильніші разом», метою якого є інформування українців про переваги посиленої співпраці з Європейським Союзом та використання можливостей, пов’язаних з Угодою про асоціацію з ЄС, Дорожня Карта була презентована народним депутатам під час круглого столу, який відбувся в парламенті. Там же відбулося підписання Меморандуму про співпрацю — зобов’язання підтримувати та спільно забезпечувати швидке прийняття пріоритетних євроінтеграційних законів.


Захист споживачів
Як зазначила радник з харчового законодавства Міжнародної фінансової корпорації Катерина Онул, нові закони, що стосуються виробництва харчових продуктів (ХП), украй важливі для України — без них вона не зможе вийти на європейські ринки. У липні минулого року було ухвалено довгоочікуваний Закон «Про безпечність харчової продукції», який базується на європейських підходах. Він має краще захищати споживачів від неякісних харчів і створити ліберальніші умови для ведення бізнесу в харчовій сфері.
У законі чітко прописана відповідальність операторів ринку (виробників, дистриб’юторів, рітейлу) за неякісні харчі, передбачені суттєві штрафи (від 30 тис. грн і більше). Кілька років тому вихованці одного дитсадка отруїлися кефіром, який був заражений дизентерійною паличкою. Відповідав за це санітарний лікар, який випустив продукцію з підприємства. За новим законом, відповідальність покладається на власника підприємства.
Але з прийняттям цього закону Україна здолала лише півшляху до європейських ринків. Треба ухвалити ще один — «Про корми», щоб забезпечити побудову національної системи безпечності харчових продуктів відповідно до базового принципу харчового законодавства ЄС, коли безпечність харчів контролюється по всьому ланцюгу «від лану — до столу». Нині над розробкою законопроекту під егідою МінАПК працює робоча група, до якої входять міжнародні та вітчизняні експерти, представники національних компаній та міністерства.
Цей документ має відповідати європейським вимогам не тільки тому, що Україна мусить гармонізувати своє законодавство з європейським у рамках Угоди про асоціацію, а ще й тому, що європейська система безпечності харчів визнана однією з кращих у світі. Тож доцільно і в нашій державі запровадити найкраще, аби надійно захистити українського споживача.
Без гармонізації законодавства не можна повною мірою використати експортний потенціал нашої країни, наголошує Катерина Онул. Зараз Україна має квоти на експорт продукції тваринного походження до ЄС. Але не може їх використати. Бо, відповідно до європейського законодавства, третя держава може завозити продукцію тваринного походження до ЄС лише після отримання дозволу на її експорт. Цьому сприятиме ухвалення відповідного законодавства.


Свідомий вибір
Не менш важливим є й Закон «Про інформування споживачів щодо властивостей харчових продуктів». Нині питання маркування ХП регулюється низкою нормативно-правових актів, які часто не узгоджені між собою. Тож виробники харчів не можуть дотримуватися всіх вимог законодавства, і бізнес наражається на збитки.
Необхідно ухвалити єдиний закон, в якому чітко прописати, чого держава вимагає від оператора ринку. Визначити всі правила маркування харчів, якими мають користуватись їх виробники. Зараз, прочитавши написане на етикетці, людина не може зробити усвідомлений вибір, не завжди розуміє, що містить харчовий продукт.
Часто інформація вводить в оману. Не всі, приміром, знають, що сирний продукт — це не сир, а молочний продукт — не молоко. Нині вже є базовий текст законопроекту. До Верховної Ради його внесуть після доопрацювання експертами з європейського харчового законодавства. Така робота запланована в рамках робочої групи при Мінагро.
Ухвалення Закону «Про новітні харчові продукти» сприятиме розвитку харчової промисловості, оскільки закон дасть чітке визначення того, що є «новітнім», а не «новим» харчовим продуктом, а також суттєвій дерегуляції у харчовій промисловості. Закон дозволить українським виробникам більш вільно використовувати надбання науки, нові технології, розширить перелік харчової продукції, яку можна виготовляти.
При цьому виробники менше часу витрачатимуть на регулятивні процеси, які часто не пов’язані з регулюванням безпеки харчів. Закон визначатиме обов’язки операторів ринку, які вводять в обіг на території України новітні ХП або інгредієнти, встановлюватиме вимоги до новітніх ХП, визначатиме критерії віднесення харчових продуктів або інгредієнтів до категорії новітніх відповідно до вимог ЄС.
Базовий текст проекту мають доопрацювати європейські експерти і потім передати до парламенту. Цього року пропонується ухвалити Закон «Про загальні вимоги до предметів та матеріалів, що контактують із харчовими продуктами». Він є важливим, бо враховує специфіку виробництва ХП, адже не всі матеріали та предмети можуть використовуватись у цій сфері.
Проект включатиме вимоги до предметів та матеріалів, що контактують із ХП, перелік дозволених речовин та процедуру включення/виключення таких речовин зі списку, організаційні заходи взаємодії держави й бізнесу щодо забезпечення безпечності харчів тощо.
Головне завдання закону — захистити споживача і створити умови, за яких бізнес зможе розвиватися, використовуючи весь свій потенціал, конкурувати на ринку, задовольняти потреби споживачів. Базовий текст також мають доопрацювати експерти з європейського харчового законодавства.
Для побудови системи державного контролю відповідно до європейських вимог актуальним є також Закон «Про ветеринарні перевірки на кордоні». Він розробляється на основі європейського законодавства і має створити більш сприятливі умови для отримання Україною дозволів на експорт тваринної продукції на євроринки. Нині текст документа на стадії розробки з євроекспертами.
Тішить те, що експортерів українських харчів будуть жорстко контролювати, тож їхню продукцію можна буде спокійно купувати, вона буде якісною. До того ж нові правила будуть обов’язковими і для внутрішнього ринку. Але, за словами Катерини Онул, ухвалення деяких законів може викликати негативну реакцію ЄС. Зокрема, проект Закону «Про мораторій на проведення перевірок суб’єктів господарювання» не враховує специфіки захисту споживачів у харчовій промисловості.
Тож запропонований підхід негативно оцінили міжнародні експерти. Законопроект «Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин» не враховує зауважень експертів ЄС і може стати причиною створення ускладненої системи державного контролю. Це створить проблеми для виробників внутрішнього ринку й експортерів до ЄС.


Митна справа
Митний напрямок став одним із найактуальніших на шляху євроінтеграції, підкреслює менеджер групи митного регулювання і непрямих податків компанії EY (раніше Ernst&Young) Роберт Зелді. На неякісному обладнанні не можна виготовити якісну продукцію, яка б відповідала європейському законодавству. Якісне обладнання, зазвичай, виготовляється в Україні з імпортних комплектуючих чи привозиться з-за кордону.
Останні два роки вітчизняній митній службі не дуже таланило — її об’єднували, роз’єднували, реорганізовували, змінювали керівників, ті — своїх підлеглих. Кожен керівник посилався на те, що тільки-но обійняв посаду, тож не встиг ще нічого хорошого зробити.
А тим часом Україна зобов’язалась у рамках Угоди про асоціацію з ЄС імплементувати певні норми модернізованого Митного кодексу ЄС. Потрібно розробити законопроект про внесення змін до нашого Митного кодексу. Якщо до 1 січня 2019 року Україна не реформує своє законодавство відповідно до європейських вимог, то будь-яка держава ЄС може поставити питання про припинення чинності Угоди про асоціацію України з ЄС.
Імплементація європейських регламентів буде вигідна не тільки нашим експортерам, а й імпортерам, транспортним компаніям. Одним із результатів може стати запровадження процедури спільного транзиту, коли, наприклад, контейнер, завантажений у Ротердамі, за однією транзитною декларацією їхатиме не тільки територією ЄС, як зараз, а без зайвої паперової тяганини перетне кордон ЄС — Україна і, приміром, на Черкаській митниці почне митне оформлення.
Україна буде підключена до єдиної інформаційної комп’ютеризованої системи. Вона зараз ефективно працює в ЄС. Коли почне діяти у нас, закриється питання так званого перерваного транзиту. Нині литовський фахівець надає допомогу у запровадженні такої системи, пілотний проект планують запустити до кінця цього року.
Усе транспортне законодавство, згідно з Угодою про асоціацію з ЄС, має запроваджуватись упродовж восьми років, а з 1 січня 2016-го йому дадуть старт. Причому можуть повернути техогляди автомобілів до держорганів, як це практикується в Європі. Зараз в Україні їх проводять фахівці страхових компаній.
Україна працюватиме в спільному митному інформаційному просторі з усім європейським співтовариством. Але для цього треба ухвалити зміни до Митного кодексу і цілу низку підзаконних актів, норм, урядових постанов до нього. Митний кодекс ухвалили в червні 2012 року, а критично важливі акти для його втілення — лише у серпні. Тож необхідна підтримка суспільства, яке б тиснуло на владу й допомагало її фахівцям та експертам, яких часом не вистачає.


Єдине вікно
Митний кодекс почали писати чотири громадські активісти. Вони підштовхували до співпраці Кабмін та Комітет Верховної Ради з питань митної та податкової політики, митницю. Остання особливого бажання до співпраці не мала, її влаштовував власний законопроект. У результаті документ отримав позитивну оцінку міжнародних експертів, Всесвітньої митної організації. Деякі його норми були навіть прогресивнішими, ніж європейські.
Пріоритетом нового Закону «Про внесення змін до Митного кодексу України» має бути створення «єдиного вікна», аби експортер міг подавати документи один раз і одному державному представнику. Митниця, наголошує Роберт Зелді, — це останній бар’єр у торгівлі. Щоб його подолати, замало просто скасувати мита. Слід реформувати саму митну службу та навести лад в оцінці митної вартості товарів — одній із найбільш непрозорих процедур.
Нині на кордоні працює купа контролюючих служб (ветеринарна, фіто-санітарна, санітарно-епідемічна, екологічна, радіологічна). Аби перетнути кордон, недостатньо лише митної декларації. Від кожного контролера треба отримати дозвіл. Це призводить до корупції. Типова ситуація, коли митник посилає бізнесмена за дозволом до еколога. Той каже, що має подивитися вантаж, але відкривати його не має права, бо це парафія митника, котрий забаганки еколога миттєво виконувати не має наміру.
Аби у такі типові ситуації бізнесмени не потрапляли, планується запровадити «єдине вікно». Його створення ґрунтується на міжнародних рекомендаціях, позитивному досвіді розвинутих країн. Навіть Чорногорія, яка має меншу територію і бюджет, активно запроваджує «єдині вікна». Суть дуже проста: обирається один орган (митна чи прикордонна служба), і суб’єкт господарювання спілкується, вирішує всі питання лише з ним. Це дуже спростить життя експортерам та імпортерам.
Надзвичайно актуальне й питання митної вартості, що є однією з найбільш корумпованих сфер. Необхідно знеособити і відкрити базу даних митної служби, аби компанії могли захищатись у суді від підвищення митної вартості, знаючи найнижчу вартість, яку треба брати за основу у визначенні ціни товару. Зараз митна служба без особливого ентузіазму допускає до своєї бази даних.
Олена КОСЕНКО

Останнi новини


Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань – гіперпосилання) на «DUA.com.ua».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню
та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».