Вибрані твори європейських майстрів XVI– XIX ст. походять із колекції творів мистецтва родини де Шодуар, а також з інших шляхетських зібрань та з церков Волині. До експозиції увійшли твори відомих європейських живописців та скульпторів, кожна епоха представлена роботами митців зі світовими іменами. Італійське мистецтво доби Ренесансу та бароко представляють картини Аньоло Бронзіно, Аннібале Карраччі, Бернардо Строцці, Луки Джордано.
Колекція родини де Шодуар була започаткована Станіславом де Шодуар (1792–1858), високоосвіченим аристократом французького походження, і призначалася для родинного маєтку у містечку Івниця Житомирського повіту. Онук колекціонера Іван Максиміліанович де Шодуар перевіз зібрання з івницького палацу до Житомира, а у 1918 р. за своїм заповітом подарував місту.
Ім’я родини де Шодуар, представники якої багато зробили для культурного та економічного життя Житомира, у радянський період замовчувалося. Тільки у 1994 р. завідувач художнього відділу Житомирського музею Лідія Дахненко здійснила давню мрію і вперше присвятила сім’ї баронів Шодуар велику виставку, куди увійшла галерея родинних портретів.
Серед експонатів виставки — твори, що належали шляхетному роду Ілінських. Засновник колекції, граф Юзеф-Август Ілінський (1766–1844), який був впливовим посадовцем при царському дворі, отримував коштовні твори мистецтва у дарунок від цариці Катерини II та купував їх у вельможних емігрантів, які залишили Францію після революції. Мистецькі твори прикрашали родинний палац графа у Романові. Традиції колекціонування продовжили його нащадки, споріднені з родом Стецьких. Під час Першої світової війни частина зібрання потрапила до Житомира, але численні твори були вивезені спадкоємцями Ілінських-Стецьких до Польщі.
Заступниця генерального директора Музею Ханенків, кураторка виставки Олена Живкова розповідає:
«На жаль, художні скарби Житомирського обласного краєзнавчого музею досьогодні були недостатньо відомі в Україні та за її межами. Твори, представлені на виставці, протягом довгого часу не експонувалися. Старовинний будинок музею — колишня резиденція римсько-католицьких єпископів — потребував капітального ремонту, а твори колекції — ґрунтовної реставрації, а подекуди й уточнення наукових даних.
Незабаром двері оновленого Житомирського музею знову відкриються. Завдяки копіткій праці фахівців Національного науково-дослідного реставраційного центру України були відроджені потьмянілі картини старих майстрів. Нині Музей Ханенків, який упродовж декількох років дбайливо зберігав безцінну колекцію, має честь презентувати глядачеві її кращі твори».
Ніна МАКСИМОВА